Сергей Бригадир раскрыл детали нового закона о Киеве: что нужно знать

Сергей Бригадир раскрыл детали нового закона о Киеве: что нужно знать

3 октября 2019 года Верховная Рада приняла в первом чтении Закон «Про столицу Украины город Киев» на основе Законопроекта 2143-3, субъектами представления которого были прежде всего депутат Верховной Рады Ткаченко Александр Владиславович и депутаты-мажоритарщики от Киева из фракции «Слуга народа» — Гурин Д. А., Бондарь Г. В., Яременко Б. В., Буймистер В. А. и другие

Серед головних особливих аспектів та нововведень до порядку самоврядування у Києві можна назвати наступні.

У сфері взаємовідносин з органами виконавчої влади на місцях

З одного боку головний орган виконавчої влади у місті Києві – Київська міська державна адміністрація (КМДА) зберігається відокремлено від Київської міської ради. Голова КМДА призначається президентом України. КМДА та її голова зберігають ряд повноважень, іноді дуже впливових. Наприклад, голова КМДА може «зупиняти рішення органів місцевого самоврядування шляхом внесення протесту у зв’язку із їх невідповідністю Конституції та/або законам України із наступним їх оскарженням до суду, крім актів індивідуальної дії у порядку, встановленому цим Законом». Ця процедура тим не менш не є прямою, за «порядком забезпечення головою Київської міської державної адміністрації дотримання у місті Києві Конституції та законів України» голова КМДА опротестовує акт органу місцевого самоврядування у Києві лише на п’ять днів, причому «повторне опротестування одного і того ж акту органу місцевого самоврядування забороняється». Остаточне ж скасування такого акту можливо лише через суд, куди на наступний день за його опротестування має звернутися голова КМДА. Тим не менш це надає цьому представнику виконавчої влади серйозну можливість втручатися у порядок самоврядування мешканців Києва.

З іншої сторони Київська міська рада усамостійнюється у своїй звичайній діяльності від КМДА. КМДА більше не є виконавчим органом Київської міської ради. Згідно законопроекту 2143-3 виконавчим органом Київської міської ради стає Київський магістрат. Головою Київського магістрату стає Київський міський голова, хоча «На підставі відповідного розпорядження Київського міського голови заступники Київського міського голови можуть виконувати окремі повноваження Київського міського голови, як голови Київського магістрату». Постійним керуючим справами Київського магістрату є водночас заступник Київського міського голови. Київська міська державна адміністрація обмежується у повноваженнях за рахунок Київського магістрату. Від КМДА до Київського магістрату передаються усі повноваження, окрім:

  1. «забезпечення виконання Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади;
  2. забезпечення законності і правопорядку, додержання прав і свобод громадян в межах міста Києва;
  3. звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;
  4. координування діяльності територіальних органів центральних органів виконавчої влади;
  5. забезпечення взаємодії органів виконавчої влади з органами місцевого самоврядування;
  6. здійснення нагляду за додержанням Конституції та законів України органами місцевого самоврядування;
  7. спрямовує і організовує діяльність територіальних органів центральних органів виконавчої влади та забезпечує їх взаємодію з органами місцевого самоврядування в умовах воєнного або надзвичайного стану, надзвичайної екологічної ситуації» (пункт 7 відрізняється стилістичною неузгодженістю з іншими 6 пунктами, що вказує на недостатньо досконалу проробку тексту закону)

Самоврядування в районах міста Києва

Згідно законопроекту 2143-3 у Києві відновлюється робота районних рад. «Районна в місті Києві рада є представницьким органом територіальної громади району в місті Києві, який створюється та ліквідується рішенням Київської міської ради. Обсяг і межі повноважень районних у місті Києві рад визначається Київською міською радою відповідно до Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом». Районні ради міста Києва володіють широким обсягом повноважень. Без погодження з ними не можуть змінюватися на кордони районів, ні переведення/виведення майна з муніципальної власності на території кожного з районів. Найбільш примітним є те, що районні державні адміністрації у місті Києві підпорядковуються районним радам. Так голова районної адміністрації «призначається районною у місті Києві радою за результатами відкритого конкурсу». Деталі конкурсу повністю описуються у статті 34 законопроекту 2143-3. З Київським магістратом районні адміністрації залишаються пов’язаними лише тим, що «взаємодіють з ним, забезпечуючи постійну комунікацію та інформаційний обмін». Їх повноваження визначаються Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”. Тобто на районному рівні міста Києва ситуація взаємодії виконавчих органів та органів місцевого самоврядування є іншою, ніж на загальному. Там перші не залишаються в якості самостійного органу з урізаними повноваженнями, а повністю підпорядковуються другим.

Місцеві вибори у місті Києві

Законопроект 2143-3 передбачає також внесення суттєвих правок до виборчого законодавства та зміни порядку виборів в органи місцевого самоврядування у місті Києві. Так передбачається внесення до статті 16 Закону України «Про місцеві вибори» юридичного закріплення, що «Загальний склад (кількість депутатів) Київської міської ради становить 80 депутатів. Загальний склад (кількість депутатів) районної у місті Києві ради становить 20 депутатів». У цей же акт передбачається внести нову статтю 16-1 «Основні засади місцевих виборів у місті Києві». У цій статті прописуються засади обрання основних органів та посад самоврядування у місті Києві. Заяви про те, що у законопроекті 2143-3 передбачене обрання голови Київської міської ради не киянами, а депутатами Київської міської ради є фейком. Київський міський голова за цими змінами має обиратися усіма мешканцями Києва. Лише не за системою відносної більшості, а за системою абсолютної більшості. Тобто з можливістю виграшу у першому турі одного кандидата лише за набрання ним більше ніж п’ятдесят відсотків голосів. За відсутністю такого два кандидата-фаворита у першому турі обов’язково виходять у другий тур, де переможець визначається за відносною більшістю. Тобто перемогти подібно Леоніду Черновецькому з результатом у 32% голосів на виборах мера Києва за такої системи не вийде.

Тим же часом система виборів до Київської міської ради зазнає за законопроектом 2143-3 серйозних змін відповідно до тенденцій, які виражені у новому виборчому кодексі, нещодавно заблокованому президентом. «Вибори депутатів Київської міської ради проводяться за пропорційною виборчою системою в багатомандатних виборчих округах. Вибори відбуваються за відкритими виборчими списками міських організацій політичних партій у спосіб, що надає право виборцю визначати пріоритетність позиції кандидата у списку партії, за яку він голосує». Вибори за такою системою проводяться у 10 багатомандатних округах міста Києві за межами районів. Негативною ознакою таких змін є те, що «участь у виборах до Київської міської ради в порядку самовисування кандидатів не допускається. Міський осередок політичної партії може висунути кандидатом на виборну посаду як члена політичної партії, так і позапартійну особу». Тобто незалежні від партійних ідентифікацій представники громадськості на місцях до Київської міської ради балотуватися не зможуть. Позитивним – наявність системи відкритих списків. Вони дещо компенсують перший недолік, надаючи можливість киян на місцях в округах обирати з партійних списків того, хто ближче до їх проблем на місцях. У бюлетенях, який отримає на дільниці за виборами до Київської міської ради кожен мешканець Києва буде дві графи: «Підтримую виборчий список міської організації політичної партії за порядковим №»; «Підтримую кандидата у депутати Київської міської ради від цієї міської організації політичної партії за порядковим №». Якщо виборець не проголосував за другою графою, але за першою, то вважається, що він віддав голос на підтримку усього списку кандидатів партії. Такі голоси будуть складатися та іти на отримання партією мандатів окрім тих, що були отримані за перемогою виділених виборцями у відкритому списку кандидатів. До розподілу мандатів же будуть допущені партії, які отримали в цілому не менше 5% голосів киян.

За змінами, які за статтею 16-1 пропонується внести до Закону України «Про місцеві вибори» пропонується також затвердити також порядок вибоів до районних рад у місті Києві. А саме наступний: «вибори депутатів районних у місті Києві рад проводяться за мажоритарною системою відносної більшості в багатомандатних виборчих округах, на які поділяється територія району в місті Києві». Тут вже буде можливим і само висування, і висування від партій (кожна партія зможе висунути лише одного кандидата на окрузі). Кожен район міста Києва теж розділятиметься на 10 округів. І у кожному переможуть та потраплять до районної ради 2 кандидати з найбільшою відносною кількістю голосів.

Інше

Серед інших особливих моментів законопроекту 2143-3 можна зазначити наступне. Серед позитивних.

Одними з принципів, якими мають керуватися органи місцевого самоврядування в Києві при організації суспільного життя визначено:

  • вжиття заходів для зниження та регулювання ризиків природних та техногенних лих, підвищення рівня адаптації до кліматичних змін, підвищення життєстійкості та укріплення здатності реагувати на стихійні та антропогенні лиха;
  • забезпечення захист, збереження, відновлення та формування екосистем, водних ресурсів, природних місць проживання та біорозмаїття, забезпечує зведення до мінімуму антропогенного впливу на природне середовище;

Це ж демонструє підвищення уваги законодавців до проблеми термінової необхідності прийняття заходів щодо порятунку екосистеми Києва, яка нині є в жахливому стані.

Також за законопроектом пропонується внести до статті 23Закону «Про Національну Поліцію» зміни, згідно яких: «Поліція відповідно до покладених на неї завдань:

31) у разі отримання ухвали суду про забезпечення позову шляхом заборони продовження будівництва у справі про перебудову чи про знесення самочинного будівництва, яке здійснюється на земельних ділянках комунальної чи державної форми власності, припиняє здійснення подальшого будівництва; у разі отримання судового рішення про перебудову чи про знесення самочинного будівництва, яке здійснюється на земельних ділянках державної чи комунальної форми власності, забезпечує виконання такого рішення».

Відповідне надасть важіль спонукання поліції до дій у боротьбі проти незаконних забудов, які є надзвичайною проблемою у Києві.

Серед негативних

До «Земельного кодексу України» за законопроектом 2143-3 пропонується внести зміни у вигляді статті 20-1, згідно якої:

«У разі прийняття Київською міською радою рішення про внесення змін до Генерального плану міста Києва у частині зміни функціонального призначення території, власник земельної ділянки, яка знаходиться в межах такої території, має право на зміну цільового призначення земельної ділянки відповідно до зміненого функціонального призначення території.

У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки відбувається шляхом надання адміністративної послуги Київським магістратом. Додаткове рішення Київської міської ради в такому випадку не вимагається» .

Таке нововведення відкриє ще більше можливостей для злобудовників. А саме можливостей легко змінювати призначення відірваної ними ділянки для юридичного закріплення можливості будувати там в обхід засідання комісій та сесій київської міської ради, чисто через кулуари виконавчих органів.

Сергій Бригадир, член Громадської Ради при КМДА

  • теги
материалы рубрики
Ваше уверенное «Нет» всем, кто его заслужил Блоги
Ваше уверенное «Нет» всем, кто его заслужил
Что бы мы не строили, получается КПСС… Блоги
Что бы мы не строили, получается КПСС…
Работайте над собой: надейтесь на себя Блоги
Работайте над собой: надейтесь на себя
Тяжело жить, ничего не делая Блоги
Тяжело жить, ничего не делая
На душе и стыд и горе Блоги
На душе и стыд и горе
Дубинский объяснил, как олигархи пытаются влиять на ОП: «очередная веселая история» Блоги
Дубинский объяснил, как олигархи пытаются влиять на ОП: «очередная веселая история»
Николай Томенко раскрыл странность новой Рады: «Почему принимаются ненужные и не принимаются нужные законы?» Блоги
Николай Томенко раскрыл странность новой Рады: «Почему принимаются ненужные и не принимаются нужные законы?»
Учимся располагать к себе Блоги
Учимся располагать к себе
Юрий Романенко о том, как изменился Зеленский: «Подрос!» Блоги
Юрий Романенко о том, как изменился Зеленский: «Подрос!»
Юрий Романенко о пресс-марафоне Зеленского: «Вот такой он второй медийный Сталинград!» Блоги
Юрий Романенко о пресс-марафоне Зеленского: «Вот такой он второй медийный Сталинград!»
Юрий Романенко: Если мы будем вестись на эмоциональную риторику, враг будет резать нас кусками Блоги
Юрий Романенко: Если мы будем вестись на эмоциональную риторику, враг будет резать нас кусками
Объявляю мобилизацию! Блоги
Объявляю мобилизацию!