Депутати, науковці та урядовці шукають варіанти посилення продовольчої безпеки в країні. Тим часом працівники Держпродспоживслужби називають 5 проблем, вирішення яких покращило б ситуацію вже сьогодні
Студентів косить невідома інфекція, йде масова госпіталізаціяВипадки отруєння м’ясними виробами все частішають, якість продукції вкладає на лікарняні ліжка цілі групи невезучих споживачів. Держпродспожівслужба намагається розібратися, чому м’ясо, виготовлене в Україні, з кожним роком стає все більше небезпечним: хвороби тварин, зараження гельмінтами і небезпечними бактеріями стали частими темами у покупців.
Хронічне недофінансування, за словами заступника голови Держпродспоживслужби Андрія Жука, — проблема №1, яка не дозволяє стабілізувати епізоотичну ситуацію в країні. За його оцінками, від потреб на такі цілі служба отримує тільки 31% потрібних коштів. Втім, не лише це заважає.
Проблема №2 для Держпродспоживслужби — дія мораторію на перевірки. Тому, за словами заступника голови служби, працівники вимушені діяти виключно як «пожежна команда», — є випадок, є реакція. Але немає заходів профілактики в частині перевірки, вчасного реагування, надання припису суб’єктам господарювання, які здійснюють свою діяльність із порушенням правил екологічної безпеки.
Проблема №3 — торгівля живими тваринами та сировиною на стихійних ринках. «Підтвердженням цьому є статистика, згідно із якої близько 250 випадків африканської чуми свиней і жодної кримінальної справи доведеної до логічного завершення. Така ситуація дає розуміння, що відповідальність за занесення, розповсюдження й виникнення ніхто не несе, — каже Жук.
Проблема №4 — подвірний забій свиней та реалізація продуктів їхнього забою. За статистикою захворювань, найбільшу кількість зафіксовано на господарствах приватного сектору.
Проблема №5 — забюрократизована процедура компенсації виплат за вилучене та знищене поголів’я тварин при ліквідації хвороби. «Європейська практика така: дані заходи фінансуються з протиепізоотичних коштів, тобто, приходить ветінспектор для здійснення заходів із локалізації і ліквідації хвороби, проводить вилучення і виплату за вилучення тварин. В Україні ж, поки людина не почує, що отримає 100% компенсацію, тварину ніхто не віддає», — розповідає Андрій Жук.
Він переконує, що сьогодні варто ставити питання про проведення ідентифікації тварин за бюджетні кошти. На даний час такі послуги проводяться на комерційній основі, що «змушує» людей ховати тварин і ухилятися від ідентифікації.
Нагадаємо, що нещодавно у Держпродспоживслужбі розповіли, що основна причина загострення ситуації із захворюванням на ботулізм по Україні криється в недотриманні технології виробництва, а також умов зберігання і реалізації продукції.
Джерело: Agropolit.com
