Свої паралімпійці в АТО

Свої паралімпійці в АТО

Роман Кулик+++Роман Кулик, журналіст, хорунжий ЗСУ

Вольові успіхи наших паралімпійців та пачки світлин спортсменів без кінцівок та з іншими вадами підняли нещодавні спогади про нашого бійця, що внаслідок необережності одного ідіота залишився без кісті.

Постраждалого звати Іван – учитель, що викладав історію в одному з навчальних закладів Кропивницького, а в батальйоні став начальником складу ракетно-артилерійського озброєння. Спокійнішого і доброзичливішого військовослужбовця годі було знайти в усьому батальйоні. Його не так поважали, як любили за безконфліктність і безвідмовну готовність потеревенити на будь-яку тему.

Це сталось у базовому таборі восени минулого року. Ваня піднімався з першого поверху і нарвався на молодого п’яного інженера, що жонглював гранатою Ф-1. Іван охренів з такого видовища і попросив віддати її – інженер і віддав, але без чеки. Ваня спробував викинути її у вузеньке вікно, заклеєне плівкою – і не встиг. У двох метрах від місця вибуху, за стіною, я саме скидав бронежилет після наряду. І коли вибіг у коридор – на місці вже був Володимирович й кілька бійців роти.

У калюжі крові Ваню перев’язали благенькими есмархами й відправили на 66-й госпіталь. Однієї кісті не було взагалі, від пальців лівої руки лишились клапті шкіри. Пізніше ми дізнались про численні осколки в ногах та внутрішніх органах. Дебіл-інженер теж зловив кілька: доки Ваня кричав і намагався викинути Ф-1, він чкурнув нагору й зловив шмат заліза в п’яту точку.

Вані чудом врятували майже всі пальці лівої руки. “На пам’ять” про інцидент базовий табір досі зустрічає посіченими стінами між поверхами.

Лікувався він майже рік. Десь місяць тому повідомив, що приїде у батальйон за документами разом із дружиною. Я трохи боявся їхнього приїзду – боявся побачити зламану каліцтвом людину і жінку, змучену тягарем догляду за неповноцінним чоловіком.

Як же я помилявся! Так, Ваня був без кисті, але дивовижно жорстоко й вміло розігрував нас, подаючи праву руку й сміючись із реакції старих знайомих, що губились і не знали, як до нього підступитись.

Вони з дружиною так мило підколювали один-одного, що почасти ми не знали, як реагувати на їхні жарти. Доки обоє не починали сміятись. Стало очевидно, якщо у них були проблеми – то вони давно позаду. Ваня просто сяяв і не міг наговоритись – ледве вдалось спетляти від нього поспати.

Наступного дня вивезли їх на автовокзал. І вже з вікна машини я любувався картинкою, як вони, обнявшись, поволі чимчикували до кас.

Цей кадр я пам’ятатиму ще дуже довго.

матеріали рубрики
Працюйте над собою: сподівайтеся на себе Блоги
Працюйте над собою: сподівайтеся на себе
Важко жити, нічого не роблячи Блоги
Важко жити, нічого не роблячи
На душі і сором і горе Блоги
На душі і сором і горе
Дубинський пояснив, як олігархи намагаються впливати на ОП: «чергова весела історія» Блоги
Дубинський пояснив, як олігархи намагаються впливати на ОП: «чергова весела історія»
Микола Томенко розкрив дивину нової Ради: «Чому приймаються непотрібні і не приймаються потрібні закони?» Блоги
Микола Томенко розкрив дивину нової Ради: «Чому приймаються непотрібні і не приймаються потрібні закони?»
Вчимося викликати прихильність до себе Блоги
Вчимося викликати прихильність до себе
Юрій Романенко про те, як змінився Зеленський: “Виріс!” Блоги
Юрій Романенко про те, як змінився Зеленський: “Виріс!”
Юрій Романенко про прес-марафон Зеленського: “Ось такий він другий медійний Сталінград!” Блоги
Юрій Романенко про прес-марафон Зеленського: “Ось такий він другий медійний Сталінград!”
Юрій Романенко: Якщо ми будемо вестися на емоційну риторику, ворог різатиме нас шматками Блоги
Юрій Романенко: Якщо ми будемо вестися на емоційну риторику, ворог різатиме нас шматками
Оголошую мобілізацію! Блоги
Оголошую мобілізацію!
Сергій Бригадир розкрив деталі нового закону про Київ: що потрібно знати Блоги
Сергій Бригадир розкрив деталі нового закону про Київ: що потрібно знати