Початок осіннього політичного сезону в Україні злегка змістив пріоритети і риторику. Основна конкуренція розгорнулася навколо статусу головного противника Росії. Це має цілком об’єктивні причини. Два роки тому українська економіка, армія і силові структури перебували в такому стані, що допомога Заходу була ключовим козирем у боротьбі з агресором. Проте потрібно визнати, що ми поки так і не отримали адекватної західної допомоги в боротьбі проти спільного ворога.
Зараз на першу роль вийшов головний союзник України – її армія. Хоча недооцінювати роль міжнародної коаліції і дієвість санкцій, над якими сумують «Іскандери» теж не варто. Саме здатність протистояти агресії, жорсткість і результативність політичних кроків стало таким полем.
З початком політичного сезону помітно осмілів президент Петро Порошенко. Згадайте його виступ на День незалежності, коли він жодного разу навмисно не згадав про західних благодійників. Зате скільки уваги приділив українським героям. Акцентовано прагматичним було і щорічне послання до парламенту. А вчора – ініціатива реформувати ООН, щоб прибрати з рук Путіна право вето в Радбезі ООН.
З Порошенком конкурує традиційний ворог Кремля екс-прем’єр Арсеній Яценюк, який розіграв справжній антиросійський бліц протягом тижня. Досить згадати його жорсткий виступ і гостру дискусію із представниками США на форумі європейської стратегії «YES» у Києві. Питання про гарантії, які нам давали, і коментарі учасників позначили проблему російської агресії у вигідному для України ключі.
Аби виграти війну з Росією, треба перестати озиратися на Європу – Пантюк
Підтримка нашої країни партнерами зі США і ЄС – не благодійність. Це виконання власних зобов’язань. А у США вибори і дискусія про цінності та відповідальність на міжнародній арені – дуже важливий елемент у політичній дискусії.
Логіка деяких європейських країн на кшталт «Яке нам діло до конфлікту України і Росії» у американців не проходить. Їм до всього є діло, тим паче, коли нагадують про зобов’язання. Статус наддержави зобов’язує, а ним американці дорожать. І Євросоюз буде змушений діяти в тому ж ключі, щоб не допустити посилення впливу США в Східній Європі.
Наступним кроком стала ініціатива щодо відмови України визнавати вибори до Держдуми Росії. Те, що Верховна Рада дала 269 голосів за це рішення, показовим. Тобто при всіх своїх недоліках, українські депутати в більшості готові об’єднуватися проти агресора. А ось проросійські сили у Верховній Раді слабкі, тож на серйозні рішення впливати не можуть.
Плюс, нелегітимними вибори в окупованому Криму вже назвали дипломати декількох країн, і у що це виллється для РФ у результаті – поки ніхто не знає. Тобто де опинилася Росія після проведення незаконного голосування у Криму – зрозуміло, дискусійною залишається лише глибина занурення.
Дуже важливим фактом у загальну скарбничку буде закон про спецконфіскації, який мають ухвалити депутати в найближчі дні. Гроші, а це 1,5 млрд доларів, перш за все підуть на оборону. Сильна і добре забезпечена українська армія – запорука нашої впевненої переговорної позиції.
І цей політичний тренд підтримуватимуть усі політики, які займають безкомпромісну українську позицію. І конкуруватимуть між собою, що нашій державі лише на користь. Бо сильним допомагають охочіше і активніше, ніж слабким. Дружба надійніша за жалість.
Дуже хорошим доказом тут можна вважати новину про те, що палата представників Конгресу США прийняла закон про підтримку України. До нього входять надання летального зброї, продовження санкцій, боротьба в інформаційній війні.
Якщо підбити підсумки старту політичного сезону, то Україна виграла всі раунди.
За фактом у нас зараз одна з найсильніших і підготовлених армій в Європі. Єдина армія, яка має великий досвід реальних бойових дій і успішно протистоїть російській агресії.
Утеча з Мінська: кінець епохи лицемірстваУ нас багаті й сильні союзники, на яких ми можемо твердо розраховувати, особливо якщо вчасно нагадати їм про зобов’язання.
У нас є невелике зростання в економіці та конкуренція провідних політиків за право захищати незалежність України найжорсткішими методами. А в Росії – падіння ВВП, перспектива фінансової кризи в середині 2017 року, вибори до Держдуми з сумнівною легітимністю, санкції і через тиждень – звіт слідства Нідерландів по збитому бойовиками «Боїнгу».
Фініш. Пора вносити мотузку й мило…
