Брехливість Опоблоку і його невгамовні спроби видавити сльозу співчуття з представників міжнародного співтовариства розчулюють. Вчорашнє рішення Комітету ВР із питань нацбезпеки й оборони з приводу розгляду питання про виключення, слідом за Н. Савченко, і С. Льовочкіна зі свого складу, стало черговим приводом для опоблоківської істерики, за якою нема нічого, крім бажання побитися в конвульсіях на потіху публіці.

Про нагородження зброєю та «доблесть» Пашинського

Почнемо з назви гучної заяви Опоблоку – «Ідеї про виключення опозиційних депутатів із парламентських комітетів – черговий крок зі згортання демократії та посилення протистояння в країні».

Нещасні, а чого ж «опозиційний депутат» у вас – у множині? Якщо мова також про Н. Савченко, то у неї, як позафракційного депутата, «опозиційність» одна – від здорового глузду. А про «опозиційності» ще одного кандидата на виліт – В. Богуслаєва – ми судити, на жаль, не можемо, бо, як великий бізнесмен, він вищий за політику і готовий торгувати хоч із чортом лисим, аби був профіт (та й на засіданнях комітету ВР його ніхто не бачив). Виходить, ви нишком клонували Льовочкіна, щоб говорити про нього у множині? Так треба закінчувати ці експерименти – в Україні клонування людей є незаконним.

Щодо обмеження, на думку Опоблоку, опозиції, то цим панам треба роззути очі й поглянути на склад Комітету ВР із нацбезпеки й оборони. Після відходу «Самопомочі» в опозицію, саме опозиціонер (С. Семенченко) обіймає посаду першого заступника даного Комітету, ще один опозиціонер (Т. Пастух) – глава підкомітету (ще й якого – з контролю з використання бюджетних коштів у сфері нацбезпеки й оборони!) Ще один заступник голови Комітету (Д. Ярош) – значиться як представник партії «Правий сектор» (саме від неї він прийшов у парламент), яку також у любові до влади звинуватити складно, ще один заступник голови (А. Білецький) – позафракційний, і його також важко викрити в лояльності до влади.

Так про які гоніння на опозицію стогін? Опоболок очевидно не знає, що свою «монополію на опозицію» він давно проклацав. Газети читати треба, панове з Опоблоку, цікавитися іноді, чим країна живе. У вас нині багато конкурентів, а життя в опозиції воно таке – хто заснув, того конкуренти і з’їли.

Що стосується діяльності С. Льовочкіна, як великого «спеца» з нацбезпеки, то на засіданнях Комітету ВР за більш ніж два роки в Раді він був лише кілька разів (і слава Богу), його законодавча діяльність також цю сферу ввічливо обходить (і знову слава Богу) – з 9 законопроектів за авторства С. Льовочкіна (жоден із них не ухвалений, тобто не став Законом) немає жодного законопроекту, який би стосувався сфери оборони – його виключно на соціалку тягне, адже це улюблена тема для популістів Опоблоку.

Загалом чистка Комітету ВР із нацбезпеки й оборони дозволить вирішити дуже важливе завдання, крім усунення панів, які незрозуміло куди можуть зливати інформацію про роботу Комітету (а сферу нацбезпеки у оборони в Україні, яка воює, можна сміливо назвати ключовою). Це завдання – фактичне розблокування роботи Комітету, на засіданнях якого основною проблемою є наявність кворуму (на 90% засідань присутня мінімальна кількість депутатів, достатня для голосування). Все це – через постійних прогульників типу Льовочкіна і Богуслаєва. Тобто, якщо один-два депутати, які постійно відвідують засідання, раптом захворіють, то роботу Комітету можна вважати зірваною. У нормальній країні це називається саботажем.

Тож забирайте свого клонованого Льовочкіна взад, панове з Опоблоку, і дайте нормально працювати.

Дмитро Тимчук, народний депутат

Фото: А.Бойко/Вести