Навіщо бути «яструбом» у воюючій країні

Навіщо бути «яструбом» у воюючій країні

Днями міністр оборони України Степан Полторак заявив в інтерв’ю німецькій DW, що українська армія не збирається звільняти Донбас.

Це – нонсенс. Міністр оборони не може робити такі заяви. Армія завжди має бути готова захистити країну і звільнити окуповані території, залишаючи за обраними народом політиками прийняття рішення про дату і час визвольного наступу.

Однак не тільки міністр оборони, який повинен бути «яструбом» у воюючій країні, а й політики середньої руки, політологи середнього достатку, наближені військові середньої ланки наполегливо вкидають в суспільну свідомість думку про неможливість, непотрібність і згубність звільнення Донбасу.

Мовляв, така операція обійдеться занадто дорого – в грошах, надто криваво – в людських життях, а звільнений, але зруйнований війною регіон стане непосильною ношею для України.

Начебто все правильно… Напевно, тому випустили Гіркіна зі Слов’янська, не зачистили вчасно Донецьк і не зайняли порожній Луганськ, не надали допомоги угрупованню, яке гинуло під Іловайськом, і кинули напризволяще війська в Дебальцевому – щоб не було зайвих жертв, страждань, фінансових витрат, і щоб не відбудовувати знову Донецьк і Луганськ.

Численні «стратеги» миру бездоганно переконливі в своїх міркуваннях і нескінченно праві. Кремлівський режим за їхніми словами виглядає зборами дебілів, московські воєначальники – кінченими ідіотами, і Путін – повним дурнем. Вони там на сході не розуміють елементарних речей… І все, що нам потрібно – просто чекати, коли труп ворога пропливе по Москві-річці…

Тільки чи згоден з цією стратегією ворог?.. Навряд чи.

Юрій Касьянов, волонтер

матеріали рубрики
Геніальна неосудність влади Блоги
Геніальна неосудність влади
Подолання бідності, прорив до щасливого життя, — Роман Насіров Блоги
Подолання бідності, прорив до щасливого життя, — Роман Насіров
5 років від нелегітимного кримського референдуму: як це було і хто винен? Блоги
5 років від нелегітимного кримського референдуму: як це було і хто винен?