Є приказка: у вас не буде другого шансу справити перше враження.

Саме перше безпосереднє враження про війну на Донбасі і про проблему Криму постарається справити сьогодні Порошенко на Трампа. Точніше, сформувати в його емоційній свідомості відповідне сприйняття цієї тематики.

Ресурси для перемоги

Так, мабуть, Трампу зараз вигідно зустрітися з Порошенком – в рамках відбудовування від звинувачень у співпраці з Кремлем.

У Порошенка з’явився шанс – донести до Трампа, Пенса, Макмастера і інших свою точку зору. А також – своє бачення трансформації процесу врегулювання на Донбасі (залишатися в рамках мінського процесу? Трансформувати мінський процес? Відмовитися від мінська-2 на користь якогось мінська-3? Актуалізувати концепт «будапештського формату»?), а також свій план трансформації АТО.

І зробити це раніше, ніж це зможе зробити Путін.

Наскільки це вийде – не вийде, побачимо в загальних рисах сьогодні-завтра, в повному обсязі – після зустрічі Трампа і Путіна.

Трамп, так чи інакше, намагається використовувати українську і російсько-українську теми в своєму внутрішньополітичному порядку. Порошенко спробує використати Трампа і сам факт зустрічі в своїх інтересах.

Так, бути об’єктом (м’ячем) в чужій грі – неприємно. Але Україна, здається, від цієї ролі поступово відходить – не маючи можливості (або бажання) бути суб’єктом – регіональною впливовою державою, доводиться складно лавірувати між чи то слонами, чи то мамонтами, чи то динозаврами. Поки це схоже на роль шахрая-трікстера у водевілях і комедіях XVIII століття: такий персонаж – умовний Фігаро, який, використовуючи свій розум, винахідливість, крутійство, здатність переконувати, обводить навколо пальця багатих, впливових, сановних, але самовпевнених і не дуже розумних панів.

Як би там не було, міжнародна політика продовжує залишатися захоплюючим театром нашої епохи.

Андрій Окара, політолог