Розенблатщіна

Розенблатщіна

Нічого не відбувається і не має відбуватися. І не треба зараз ніяких зітхань і ахів. Все ідеально. Адже ми повинні донасолодитись блискучою постановкою держави-дна, коли заради «6 тисяч» принижують саму ідею України. «Всього лише 6?» І з непідробно глибоким розчаруванням на фізіономії – саме цей фрагмент «фільму НАБУ про нардепа» і повинен стати базовим агітаційним роликом… президентської партії на найближчих виборах. Це чесно, круто, справедливо.

Не сумніваюся також і в тому, що ні легендарний вже Регламентний комітет (я б взагалі його робив автономною силовою структурою), ні тим більше парламент категорично не повинні здавати «силовикам-провокаторам» колегу Розенблата. За що? Чесний же чоловік. А БПП просто зобов’язана заступитися за нього всіма ієрихонськими трубами своїх штатних спікерів. У соціальних мережах, газетах-журналах, на телеефірах та обов’язково в зарубіжних посольствах на святкових пікніках. Інакше їх Система розвалиться.

Розенблат – це ідеальне персоніфіковане уособлення нашої нинішньої політики. Зосередження вад. Всі гріхи відразу в одному місці. Pride, acedia, anger, sadness, avarice, lust, gluttony. Я б додав і апокрифічних восьмий – марнославство (vainglory) медійне. Якщо про нашого «героя», то він при каламутних грошах, член правлячої (президентської) партії, «отсматривает» сіру галузь і визначає там кримінально-корупційні правила. Виконує при цьому всі «політичні» приписи: вчасно купує вхідний квиток, сплачує щомісячні платежі великим товаришам, не лізе в чуже. Або все-таки лізе?

Питання, втім, інші. Перше: а навіщо Розенблат потрібен президентській партії? У чому його цінність? Ну, крім ганебної прямої дискредитації. Розенблат майже вбив залишки електоральних можливостей. Тепер під брендом БПП можна продавати будь-які красиві гасла. Але незмінно невидимим чорнилом поверх буде написано «Розенблат-всього 6 тисяч».

Другий: а навіщо Розенблат потрібен нашому парламентаризму? Хіба він генерує закони? Ні, про лобістсько-злодійські ми зрозуміли. Я про ті, які роблять країну комфортною і конкурентною? Втім, Розенлат і є наш парламентаризм. Парламентаризм ресторанних решальщиків, які нахабно вимагають підношень. Що там показує соціологія? Нуль довіри до парламенту? Хлопці, треба побільше Розенблатів в списках.

Третій: а навіщо Розенблат потрібен нашій політиці? Хіба він додає їй ваги і солідності? Хіба з Розенблатом будуть зустрічатися зовнішні партнери? Але він і є наша політика. Сіра, тіньова, корислива, «де моя частка в цьому?» Система, яка побудована на прожиранні і корупції, не може мати інших депутатів-політиків.

І все-таки дивно: якщо Луценко настільки явно атакує стовпи цієї системи, прекрасно розуміючи свій особистий фінал, значить восени він точно йде у відставку і починає фронтувати новий партійний проект. Той самий проект, який в одну хвіртку виграє дострокові парламентські. Але хто дає гроші? І хто ляльковод?

Михайло Подоляк, політтехнолог

матеріали рубрики
Таємниця переходу на стандарти НАТО Блоги
Таємниця переходу на стандарти НАТО
Про головні тренди світової економіки Блоги
Про головні тренди світової економіки
Війну розвідок США та РФ знято з паузи Блоги
Війну розвідок США та РФ знято з паузи