Блоги

Розенблатщіна

14:03 7 Липня 2017

Михайло Подоляк

Нічого не відбувається і не має відбуватися. І не треба зараз ніяких зітхань і ахів. Все ідеально. Адже ми повинні донасолодитись блискучою постановкою держави-дна, коли заради «6 тисяч» принижують саму ідею України. «Всього лише 6?» І з непідробно глибоким розчаруванням на фізіономії – саме цей фрагмент «фільму НАБУ про нардепа» і повинен стати базовим агітаційним роликом… президентської партії на найближчих виборах. Це чесно, круто, справедливо.

Читайте також
Недоторканні

Не сумніваюся також і в тому, що ні легендарний вже Регламентний комітет (я б взагалі його робив автономною силовою структурою), ні тим більше парламент категорично не повинні здавати «силовикам-провокаторам» колегу Розенблата. За що? Чесний же чоловік. А БПП просто зобов’язана заступитися за нього всіма ієрихонськими трубами своїх штатних спікерів. У соціальних мережах, газетах-журналах, на телеефірах та обов’язково в зарубіжних посольствах на святкових пікніках. Інакше їх Система розвалиться.

Розенблат – це ідеальне персоніфіковане уособлення нашої нинішньої політики. Зосередження вад. Всі гріхи відразу в одному місці. Pride, acedia, anger, sadness, avarice, lust, gluttony. Я б додав і апокрифічних восьмий – марнославство (vainglory) медійне. Якщо про нашого «героя», то він при каламутних грошах, член правлячої (президентської) партії, «отсматривает» сіру галузь і визначає там кримінально-корупційні правила. Виконує при цьому всі «політичні» приписи: вчасно купує вхідний квиток, сплачує щомісячні платежі великим товаришам, не лізе в чуже. Або все-таки лізе?

Питання, втім, інші. Перше: а навіщо Розенблат потрібен президентській партії? У чому його цінність? Ну, крім ганебної прямої дискредитації. Розенблат майже вбив залишки електоральних можливостей. Тепер під брендом БПП можна продавати будь-які красиві гасла. Але незмінно невидимим чорнилом поверх буде написано «Розенблат-всього 6 тисяч».

Другий: а навіщо Розенблат потрібен нашому парламентаризму? Хіба він генерує закони? Ні, про лобістсько-злодійські ми зрозуміли. Я про ті, які роблять країну комфортною і конкурентною? Втім, Розенлат і є наш парламентаризм. Парламентаризм ресторанних решальщиків, які нахабно вимагають підношень. Що там показує соціологія? Нуль довіри до парламенту? Хлопці, треба побільше Розенблатів в списках.

Третій: а навіщо Розенблат потрібен нашій політиці? Хіба він додає їй ваги і солідності? Хіба з Розенблатом будуть зустрічатися зовнішні партнери? Але він і є наша політика. Сіра, тіньова, корислива, «де моя частка в цьому?» Система, яка побудована на прожиранні і корупції, не може мати інших депутатів-політиків.

І все-таки дивно: якщо Луценко настільки явно атакує стовпи цієї системи, прекрасно розуміючи свій особистий фінал, значить восени він точно йде у відставку і починає фронтувати новий партійний проект. Той самий проект, який в одну хвіртку виграє дострокові парламентські. Але хто дає гроші? І хто ляльковод?

Михайло Подоляк, політтехнолог

14:03 7 Липня 2017

Оставить комментарий

Реформи чи голодомори?

09:25 20 Жовтня 2017

Володимир Полочанінов

Ще трохи статистики і фактів. У бюджеті України на 2018 рік передбачається фінансування охорони здоров’я в розмірі 112,5 млрд грн, […]

детальніше

Війна на дорогах

11:01 19 Жовтня 2017

Володимир Полочанінов

Я не буду робити ніяких гучних заяв, просто наведу нижче офіційну статистику. Цифри уперта і дуже переконлива річ. Думаючі люди, […]

детальніше

Салют державного значення

17:15 18 Жовтня 2017

Богдан Яременко

Вчора пожартував про гармати в центрі Києва (які викликали в ФБ резонанс) і візит президента Мальти (заради салютування якій і […]

детальніше

Кулачні діалоги

14:37 17 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

Усе завжди починається з малого. З непомітного. З ледве помітного, але такого, що швидко розростається. Реальний протест чимось схожий на […]

детальніше

Вуличне жовтневе

15:31 16 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

Тиша завжди оманлива. А нескінченно мрячні вологою і сірістю осінні дні явно навівають меланхолію і умиротворення. Начебто розповіли непогані історії […]

детальніше

Перша кров «Народного фронту»

16:34 12 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

Добре відомо, що будь-який мотузочок любить витися до першого вузла. А оскільки вузлів у нас все більше і більше, тому […]

детальніше

Передчасна розкіш аполітичності

16:20 12 Жовтня 2017

Володимир Полочанінов

Генеральний прокурор, а слідом за ним і прем’єр-міністр зайнялися передвиборчим бізнес-популізмом. Я не можу інакше охарактеризувати їх ініціативи щодо посилення […]

детальніше

Мовне питання: між інтересами держави і правами людини

15:34 12 Жовтня 2017

Богдан Яременко

Що відбувається з міжнародною реакцією на Закон про освіту? Україна обрала вкрай невдалу манеру аргументації та відстоювання своєї позиції. Аргументи […]

детальніше

Партнерство без стратегії

10:29 10 Жовтня 2017

Богдан Яременко

Відсутність зовнішньополітичної стратегії і чіткого розуміння, як залагодити свої найбільші зовнішні проблеми це те, що сьогодні найбільше поєднує Україну з […]

детальніше

Пенсії, банки і довіра

09:32 10 Жовтня 2017

Кирило Сазонов

На тему накопичувальної пенсійної системи історія. Проблема в тому, що українці не дуже довіряють банкам і різним фондам. Так щоб […]

детальніше

Стати агентом змін

15:44 9 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

У нас явно закоханий пустотливий «бог креативу». Раз по раз на повному серйозі він пропонує нам насолодитися черговою фантасмагорією. Так, […]

детальніше

Непрості маркери

14:45 9 Жовтня 2017

Ян Валетов

Я не впадаю в мізантропію, хоча підстави для песимізму у мене є. І не страждаю на апатію, хоча багато хто […]

детальніше

Приєднуйтесь:

Останні новини