Нині час феєричних … «управлінців». Мало того, що вони геть не розуміють, що таке ефективний менеджмент. Так паралельно з цим, хлопці, самозакохані в власне марнославство, вважають за краще регулярно вивалюватися на телекамери і видавати немислиме. Епохальні слова профільного віце-прем’єра Реви про нашу «надмірну жратву», незважаючи на свою огидну суть, насправді показують інтелектуальний рівень нинішніх гос-топів. Більш того, сам «людина-ідеал» (по розуму і тілу) напевно щиро дивується – «а чого такого я сказав?» Адже щоб розуміти, потрібно регулярно … думати. А коли тут думати, якщо треба наради проводити …

Психопатологія суспільного життя: коли настає совдеп

І  це не поодинокий випадок. Надмірно балакучий заступник міністра Тука феєрить регулярно і занепадно. Тільки за останній час – спічі про відсутність «найменших доказів присутності росіян на Донбасі»; про те, що РФ Керченським мостом ізолює Україну; про необхідність термінового переселення всього Донбасу. Міністр Омелян узяв звичку ганебно хуліганити в мережі, дозволяючи постити за адресою недавно відставленого Бальчуна картинки з непристойними польськими «курвами». А ось нафтогазівській Коболєв про профільного міністра Насалика: «його дурні заяви завдають Україні багатомільйонні збитки. Сказав він про дефіцит газу в наших ГЗХ і ми відразу отримали зростання ціни на продукт в країнах ЄС».

У всій цій феєрії є три складові.
Перша: у наявності низькі професійні компетенції.
Друге: щоб компенсувати брак розуму/знань, кожен з «випадкових» намагається побільше попіаритися.
Третє: незнання правил елітних комунікацій змушує хлопців будь-які конфлікти переводити просто в вуличну брутальну лайку.

Втім, що там у нас починає погано пахнути з голови? Проблема, зрозуміло, в диригент-прем’єрі Гройсману, який явно перестрибнув десяток кар’єрних сходинок, і раз по раз демонструє непідробну радість з приводу будь-якої дрібнички. Відверто кажучи, з Гройсманом  реально ніхто не сяде говорити про макрокономіку і стратегії. Гадаєте, партнери наші ще не зрозуміли, що рівень Володимира Борисовича – це розмова про орендні ставки в маленькому містечку? Хороший навик, згоден. Але явно не прем’єрський … І команда у нього відповідна – майже ні у кого немає успішних проектів, наукових робіт, реноме в глобальних інтеллетуальних колах.

І справа не в тому, що саме сказав той же Рева. Вони просто не бачать абсурдності в цьому. Будучи малоосвіченими «інтелектуальними ледарями», хлопці виходять з того, що якщо говорить начальник, то все це – золото. Така собі візантійщина. З одного боку. З іншого – вони так і не зрозуміли, що соцмережі і медіа взагалі – це не благо, що дозволяє здешевити власне промо. Але зло – єхидне, вбивче, викривальне, саркастичне. Ляпнув щось, надувши товсті ревовскі щічки, відразу отримуєш обратку. Стаєш уособленням ганебної дурниці. Символом ідіотизму…

Михайло Подоляк, політтехнолог