Блоги

Стати агентом змін

15:44 9 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

чиновники

У нас явно закоханий пустотливий «бог креативу». Раз по раз на повному серйозі він пропонує нам насолодитися черговою фантасмагорією. Так, на самому початку нашої славної «чотирирічки трансформацій» популярною була ідея запросити на посаду міністра експата, дати йому багато грошей, гарненько догодити на загал і чекати суперпроривів. Як правило, експатами ставали звичні нам балакучі і всезнаючі активісти. Тільки глобального рівня. ПриМВФнені. Солодкі теоретики, які речитативом читали лекції про те «як заробити ярд, читаючи лекції».

Читайте також
Непрості маркери

Швидко, правда, з’ясувалося, що концепція «запрошених менеджерів» зовсім не працює. Вони не розбиралися в галузі, швидко знічувалися (як той же Квіташвілі), занадто апломбічали (як Яресько), відразу потрапляли в оборот якихось спритних братів Д. (як Балчун). Без команди, без волі, без думок… Загалом, той експеримент, на жаль, не тільки не дав прориву, але десь на рівні суспільної підсвідомості зронив і зовсім вбивче – «вже краще хай грабують наші!» Вони, звичайно, дрібні, жадібні, але зрозумілі. Без понтів, англійської, двох дипломів МВА і з хорошим знанням «матної» мови.

Але, судячи з усього, «богу креативу» дуже подобатися нас любити. Так з’явилася ще більш чудова ідея… набрати в міністерства «агентів змін», нарахувати їм відразу преміальних зарплат в розмірі 50-70 тисяч грн, запропонувавши сформувати команду і скласти плани глобальної галузевої перебудови. Не сперечаюся, думка розмашиста. Особливо в частині вимог до претендентів – диплом про вищу і практична відсутність досвіду реальної роботи. Стажу в два роки в якості «експерта в тому ж ГО» дуже навіть достатньо. Таким чином, ми спробуємо сформувати «дитячі гуртки» з недосвідчених хлопців, які в два клацання пальцями витягнуть з глибокої с… ями, скажімо, нашу енергетику. Запросто зламають схемарів, примножать на нуль роттердамплюси, а славних енергоолігархів відправлять на конкурентні ринки.

Втім, а чому б і ні? Чому б ще раз нам не наступити на бананову шкірку коричневого кольору? Але ж реальні адміністративна та адміністративно-галузева реформи цілком конкретні. І вимагають всього нічого. Різкого скорочення будь-яких дозвільних опцій самої держави, які і є серцевиною базового «держбізнесу» – продажем чиновником своїх повноважень на сірому ринку. Прибираємо дозволи, квоти, ліцензування – різко знижуємо сіру цінність посади чиновника, перетворюємо його з продавця впливу на сервісного менеджера. А для того, щоб проаналізувати галузь, виявити наповнюваність її білих-сірих потоків, кого і як скоротити, вже точно потрібно не «дитячий гурток» формувати, а найняти банальних аудиторів з репутацією.

Втім, стоп. Згоден, ідея запуску «шкільних квестів» в міністерствах дуже багата своїм піар-потенціалом. Можна буде полторушку років активно кастінгувати, кричати про реформи, а потім списати все на чергових провальних Абромавічуса, Балчуна і т. д.

Михайло Подоляк, політтехнолог

15:44 9 Жовтня 2017

Залишити відповідь

Реформи чи голодомори?

09:25 20 Жовтня 2017

Володимир Полочанінов

Ще трохи статистики і фактів. У бюджеті України на 2018 рік передбачається фінансування охорони здоров’я в розмірі 112,5 млрд грн, […]

детальніше

Війна на дорогах

11:01 19 Жовтня 2017

Володимир Полочанінов

Я не буду робити ніяких гучних заяв, просто наведу нижче офіційну статистику. Цифри уперта і дуже переконлива річ. Думаючі люди, […]

детальніше

Салют державного значення

17:15 18 Жовтня 2017

Богдан Яременко

Вчора пожартував про гармати в центрі Києва (які викликали в ФБ резонанс) і візит президента Мальти (заради салютування якій і […]

детальніше

Кулачні діалоги

14:37 17 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

Усе завжди починається з малого. З непомітного. З ледве помітного, але такого, що швидко розростається. Реальний протест чимось схожий на […]

детальніше

Вуличне жовтневе

15:31 16 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

Тиша завжди оманлива. А нескінченно мрячні вологою і сірістю осінні дні явно навівають меланхолію і умиротворення. Начебто розповіли непогані історії […]

детальніше

Перша кров «Народного фронту»

16:34 12 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

Добре відомо, що будь-який мотузочок любить витися до першого вузла. А оскільки вузлів у нас все більше і більше, тому […]

детальніше

Передчасна розкіш аполітичності

16:20 12 Жовтня 2017

Володимир Полочанінов

Генеральний прокурор, а слідом за ним і прем’єр-міністр зайнялися передвиборчим бізнес-популізмом. Я не можу інакше охарактеризувати їх ініціативи щодо посилення […]

детальніше

Мовне питання: між інтересами держави і правами людини

15:34 12 Жовтня 2017

Богдан Яременко

Що відбувається з міжнародною реакцією на Закон про освіту? Україна обрала вкрай невдалу манеру аргументації та відстоювання своєї позиції. Аргументи […]

детальніше

Партнерство без стратегії

10:29 10 Жовтня 2017

Богдан Яременко

Відсутність зовнішньополітичної стратегії і чіткого розуміння, як залагодити свої найбільші зовнішні проблеми це те, що сьогодні найбільше поєднує Україну з […]

детальніше

Пенсії, банки і довіра

09:32 10 Жовтня 2017

Кирило Сазонов

На тему накопичувальної пенсійної системи історія. Проблема в тому, що українці не дуже довіряють банкам і різним фондам. Так щоб […]

детальніше

Непрості маркери

14:45 9 Жовтня 2017

Ян Валетов

Я не впадаю в мізантропію, хоча підстави для песимізму у мене є. І не страждаю на апатію, хоча багато хто […]

детальніше

Шокова терапія Супрун

16:49 6 Жовтня 2017

Михайло Подоляк

Лагідно так про нашу «круту» медицину і неминучість болючої реформи, яка, незважаючи на численні істерики, продавлюється акурат в ці дні. […]

детальніше

Приєднуйтесь:

Останні новини