Здавалося б, хаос на глобальних сировинних ринках і явно провальне адміністрування з боку уряду мало суттєво «підсушити» наших солодких олігархів. На тлі війни, закриття частини традиційних ринків збуту і стрімкого скорочення внутрішньої купівельної спроможності тим більше.

Купуйте «ярлики на князювання», вже недорого

Але ж ні! Адже нинішня Україна – це країна, де «бідний бідніє, а багатий багатіє». Просто рай для правильних олігархів.

Ніхто не заважає придумувати схеми і юзати їх цинічно-публічно. Навпаки, тобі наполегливо пропонують стати тіньовим оператором і отримати ексклюзивне право на бюджет. За мзду, зрозуміло.

Плюс, тобі дають силовий ресурс, щоб прибрати незначних конкурентів і гарантують pr-підтримку держави, організовуючи твої гламурні фотосети з міністрами на пасторальному тлі якоїсь YES. Ідеально. Я, правда, поки не зрозумів, чому до нас не лізуть з усіх щілин глобальні спекулянти, які вельми люблять подібні сірі гавані. Але хіба їх пустять? Така «корова» і самому потрібна.

Хтось спритний по п’яні сказав, що гроші люблять тишу. Великі гроші – особливу тишу. Черговий рейтинг жадібності запропонував Dragon capital. Наскільки я розумію, Томаш Фіала вирішив стати у нас працівником смислів і «зірок», скуповуючи медіаактиви і пропонуючи скандальні теми.

Так чи інакше, рейтинг цікавий. Навіть з огляду на той факт, що подібні рейтинги надто умовні – просто рахуємо очевидну вартість активів. І зовсім не враховуємо дві найважливіші «особливості» великого бізнесу – хто реально знімає кінцеві «вершки» і скільки необслужених кредитів-перекредитів лежить в основі особистої фінансової піраміди?

Як би там не було, дещо вразило. Плюс 68% приросту особистої капіталізації Ріната Леонідовича. Незважаючи на втрату базових регіонів і «ручного» президента, Ахметов блискуче влаштувався в новій Україні, в якій дуже люблять максимально дороге тепло-електрику.

Реформи чи голодомори?

Не менш привабливо виглядає мінус 11% Коломойського. Додамо до цього і програний буквально вчора позов «Укрнафти» до «Нафтогазу» про списання газових боргів на кілька мільярдів і назад запишемо Коломойського до самих (поки що!) крутих невдах.

Адже відразу після революції сам Ігор Валерійович уявив себе божественним улюбленцем, якому судилося задешево стати реальним Господарем країни. Як тут не згадати притчу про надмірну балакучість і кавове баламутство. Занадто багато слів було у Коломойського, поки мовчазний Ахметов ламав, скуповував і мовчав.

Ах так, забув згадати ще про двох смачних персонажів. Скандальний Новинський з глибоко російським паспортом-душею отримав приріст в 113%. Чи так вже погано бути сьогодні опозиціонером з Опозиційного блоку?

А незмінний скаржник на долю з сумними очима, хвацько опустивший власний банк «Фін і кредит» Жеваго пожирнішав і зовсім на фантастичні 209%. Але ж буквально вчора він слізно розповідав, що його особисто «роздягла» Гонтарева і що йому потрібна допомога.

Чи то повітря у нас якесь олігархічне.

Михайло Подоляк, політтехнолог