Ось у нас часто прийнято проблеми, що виникають з сусідніми державами, обговорювати в контексті «як же це наші дипломати таке прогледіли?».

Між тим дипломати часто просто не мають і не можуть мати жодного стосунку до виникнення проблем. Дізнаються про них зі ЗМІ, і можуть хіба очима кліпати.

Свіжий приклад – Естонія.

Виступаючи на семінарі, присвяченому деокупації Криму, міністр закордонних справ Естонії довго і переконливо розповідав як його країна нас підтримує. Міністр коментував усі найважливіші питання. Навіть про спроби повернути в ПАРЄ Росію заявив: «Ми повністю підтримуємо Україну, адже не можна ставити на терези питання принципу поваги до суверенітету і територіальної цілісності та бюджет організації».

Потім обличчя естонця змінилось: «Але, на жаль, я не зможу оминути це питання. Цілком несподівано для нас Україна внесла Естонію до «чорного списку» офшорних зон. Не знаємо, що в нашому законодавстві могло підштовхнути Україну до подібного висновку? Але найнеприємніше для нас, що це сталось без попередження і консультацій з нами. Україна позбавила нас можливості зреагувати, підготуватися чи надати пояснення. Це, звичайно, матиме негативний ефект для ділових зв’язків, і не відповідає характеру і духу відносин між нашими державами».

У перекладі на людську це могло би прозвучати десь так: «Ну, що ви, українці, за мудаки такі? Ми заради вас готові до хрипоти сваритися зі своїми союзниками, не маючи від цього нічого, окрім головного болю, а ви не вважаєте за потрібне навіть поговорити з нами, перед тим як цілком безпідставно стукнути нас по голові!».

Як правильно пірнати в грязь

А таки мудаки. Бо тільки мудаки під час війни не дбають про союзників і друзів. Тим більше, якщо друг – член ЄС і НАТО! Чи нам торгівля з Естонією байдужа на тлі росту товарообороту з Росією? А ось в Естонії торгівля з РФ не росте…

Чи це просто вияв великодержавного мудацтва – навіщо про щось консультуватися з країною, яку ледь видно на карті світу? Але ж за підтримкою і в ЄС, і в НАТО ми ж до них прибіжимо дуже скоро. Ну, наприклад, тоді, коли через корупцію у нас безвіз забиратимуть…

Хочеться вірити, що це все ж таки проблема мудацтва нашого держапарату, коли дуже крутий професіонал в Мінфіні, який пише проекти урядових рішень, просто чхати хотів на думку інших відомств. Хочу вірити, що МЗС України не міг завізувати подібне рішення щодо Естонії. Бо якщо міг, то…

А наразі українські дипломати кліпають очима. Ну, бо як ти поясниш в світі феномен мудацтва української влади?

Богдан Яременко, дипломат, голова правління фонду «Майдан закордонних справ»

Оригінал