Захід почав руйнувати російську «павутину впливу»

Захід почав руйнувати російську «павутину впливу»

Масштабна і миттєва висилка 139 російських дипломатів відразу з 24-х країн, скажімо так, євроатлантичного співтовариства – найбільш потужна і системна контррозвідувальна історія останніх десятиліть. З вельми серйозними наслідками.

По суті, цілком можна говорити про ретельно продумане руйнування організаційно-розвідувальної інфраструктури, до якої протягом десятиліть було вкладено багато фінансових і людських ресурсів.

Починаючи з 2000-х років, росіяни різко наростили розвідувальний компонент в своїх посольствах і перетворили їх у потужні «спекулятивно-ігрові» центри. Співробітники були вже не просто традиційними пасивними тіньовиками, що спеціалізуються на зборі конфіденційної інформації, а «гібридними модераторами» – медійка, дискредитації, скупка активів, що дозволяють вкоренитися в місцевих елітах, участь в чужих виборах на різних рівнях. Через них же часто йшла масова скупка «інформаційних агентів» під різні завдання. Зовсім інша якість посольської роботи. В інших країнах гібридна робота йшла практично відкрито. І треба віддати належне росіянам – вони швидко перетворили ці «центри» в досить впливові неформальні інституції, які активно змінюють суверенні суспільні думки.

Західники все це прекрасно розуміли, але нічого не робили. І тільки в останні кілька років оцінили обсяг ru-проблеми – кібератаки, витоки даних, керовані ексцеси. Усе наростало як сніговий ком. Одну частину спрута – посольську інфраструктуру – вони і спробували зруйнувати.

Залишилася, правда, друга частина. Не менш потужна. Росіяни надзвичайно об’ємно і нахабно скуповували національних «корисних політиків», створюючи цілі популістські мережі з ультраправих і ультралівих. Укладали численні контракти з великими pr-агентствами. Викуповували пакети акцій в компаніях, які мають відношення до медіа. Робили західних ексів директорами в своїх сировинних гігантах. Отримували ліцензії на іномовлення. Найчастіше все це робилося через посольську інфраструктуру, що тільки підкреслює їх системність.

Сьогоднішня висилка дипломатів – це, можливо, початок руйнування масштабної російської «павутини впливу». Вигнання координаторів – на першому етапі. На другому – замороження підозрілих активів. На третьому – тотальна перевірка контрагентів (своїх громадян), які щільно сидять на ru-контрактах. Далі – мережеві контрігри.

На жаль, на такому яскравому тлі ми знову демонструємо провінціалізм. Навіщо потрібно було спочатку відправляти віце-спікера Ірину Геращенко з уїдливим зауваженням, що нам нема кого висилати і що не можна в це грати, інакше наших консулів приберуть з Москви? Масово розганяти цю тезу, відбиваючись від претензій в непродуманості нашої «близькоросійської» зовнішньої політики. А через пару днів вислати відразу 13 осіб, одну з найбільших фракцій (після Британії та США). Пора зрозуміти, що час провінційних медійних ігор закінчилося.

Михайло Подоляк, блогер

Оригінал

матеріали рубрики
Путіну найкраще піти Блоги
Путіну найкраще піти
Великий провал влади Блоги
Великий провал влади
Забудьте про збитий російський ІЛ-20: в Сирії воюють Іран та Ізраїль Блоги
Забудьте про збитий російський ІЛ-20: в Сирії воюють Іран та Ізраїль