Лічу в неволі дні і ночі
І лік забуваю.
О Господи, як-то тяжко
Тії дні минають.
Т.Шевченко

Ф.Достоєвський вустами Івана Карамазова питав, чи можна купити право на вхід в майбутнє царство загальної гармонії ціною занапащеного життя хоча б одної невинної дитинки.

Погодившись одного разу з тим, що для користі справи доцільно засудити хоча б одну невинну людину – переступивши цю межу, ми відразу потрапляємо в мертву табірну зону, де немає ніяких юридичних і моральних заборон, немає правих і винних, є лише ті що відбувають покарання і кандидати на цю роль. Там, де визнається хоча б одне людське жертвопринесення, там немає ніяких перешкод і для другого, третього, стотисячного, двохмільйонного: включену душогубку не можна зупинити. Уроки історії та правління Сталіна, Ягоди, Берії переконливо це підтверджують.

Сьогодні ти підписуєш вирок, а завтра його виносять тобі. Згадайте правління В.Януковича: судилище над Ю.Тимошенко та Ю.Луценко і чим все це закінчилося?

Така ж історія повторюється і з Надією Савченко.

Надежда Савченко

Вирує густий туман таємничості навколо її справи. Відомо, що вона знаходиться в слідчому ізоляторі. Припущення – готувала теракт в стінах Верховної Ради.

Але це треба довести. У таких ізоляторах сидять роками без суду і слідства, а після з’ясовується, що судити-то і нема за що. Можливо, при владі і є докази – покаже слідство. Є ряд версій: завербована Росією, співпраця з В. Медведчуком та інші. Бути може, гірше за все зрозуміли ми сенс того, що вбито в наші голови такі звичайні і звичні, майже стерті слова, як «в інтересах слідства» – поки відбувається замовчування. І це незнання когось теж влаштовує.

Варто тільки почати з Надії Савченко, патріотів Майдану, журналістів, а там вже піде ланцюгова реакція духовного розпаду, над якою ніхто не має влади.

Вивчайте і запам’ятовуйте старі уроки історії.

Когда пред общим приговором
Ты смолкнешь, голову склоня,
И будет для тебя позором
Любовь безгрешная твоя.

Но пред судом толпы лукавой,
Скажи, что судит нас Иной,
И что прощать святое право
Страданьем куплено тобой.

М.Лермонтов

Журналіст Павло Іллюша