Осли стали важливим ресурсом для Китаю. З їхньої шкіри виготовляють желатин, який використовують у популярному традиційному лікарському засобі  – еджайо (еjiao).

Про це повідомляє Politeka з посиланням на  CNN.

Але зі зростанням індустрії та занепадом сільського господарства, популяція ослів скоротилася з 11 мільйонів до шести мільйонів протягом останніх 20 років.

Китай дедалі більше дивиться в Африку, щоб збільшити свої запаси, та імпортує ослів із континенту.

Нігер нещодавно став останньою африканською державою, що заборонила експорт ослів після сплеску продажів у Китаї.

Урядовці повідомили, що 80 тисяч тварин продано цього року. Порівняно з 27 тисячами 2015 року.

У серпні Буркіна-Фасо зважилася на такий самий крок, після того як 45 тисяч ослів убили протягом шести місяців (а загальна чисельність – 1,4 мільйона голів).

В обох випадках знищення ослів принесло цінний потік іноземної валюти. Але за це довелося заплатити.

Окрім серйозного збитку популяції ослів, нова галузь спричинила екологічні та економічні проблеми.

Скільки заводів вивезли з окупованих територій до Росії (інфографіка)

Поширення боєнь стало причиною негативної реакції. Так, в одному з сіл місцеві фермери закрили бійні на знак протесту проти крові та субпродуктів у їхніх системах водопостачання.

Окрім того, почалися інфекційні захворювання іншої худоби.

До того ж у Нігері і Буркіна-Фасо зростання вартості шкури і м’яса осла спричинили інфляцію в інших секторах. Вартість інших тварин зросла через ослів, а не тому що був попит на цих тварин, що викликало дисбаланс в економіці.

Із другого боку, величезний апетит Китаю до ослів справді створює можливості, з яких експортери можуть отримати вигоду, якщо буде ретельнішим планування.

“Є стійкий попит на желатин. Якщо африканські країни зможуть усе добре врегулювати з високими стандартами боєнь і навчати людей, як вирощувати цих тварин, осел може бути важливим джерелом доходу”, – говорить Емануель Ігбіноба.