Керівник секції ветеранів Ядерного товариства України Володимир Коровкін узяв участь у круглому столі ветеранів Міжнародного Союзу ветеранів атомної енергетики та промисловості «60 років МАГАТЕ: атомна енергетика як фактор сталого розвитку», який відбувся в рамках 60-ї Генконференції МАГАТЕ 27 вересня у Відні. Про це повідомила прес-служба Міжнародного Союзу ветеранів атомної енергетики та промисловості, пише Politeka.

Український експерт виступив із доповіддю, присвяченою аспектам безпеки під час реалізації проектів продовження термінів експлуатації та модернізації українських атомних блоків. У своєму виступі він детально розповів про роботи, які проведені під час продовження термінів експлуатації е/б №1 і 2 Рівненської атомної електростанції, блоків №1 і 2 Південноукраїнської АЕС і першого блоку Запорізької АЕС. При цьому він підкреслив, що в питаннях продовження термінів експлуатації є низка складнощів, передовсім із фінансуванням.

Окрім того, Володимир Коровкін відзначив, що в атомній енергетиці України є й інші проблеми, зокрема з будівництвом нових потужностей. «На жаль, ми досі не маємо чіткої конкретики в питаннях створення нових ядерних блоків – які блоки і на яких майданчиках будуватимуть. І навіть щодо блоку №3 Хмельницької АЕС, будівельна готовність якого перевищує 75%, теж ні виконавців, ні ясності», – зазначив він.

Коровкін підкреслив, що всі ці основні проблеми мають вирішені, тому що інакше атомна енергетика помре. “А без атомної енергетики не можна існувати, бо альтернативи їй немає», – підсумував керівник секції ветеранів Ядерного товариства України.

А білоруський експерт, керівник групи зі взаємодії з державними органами та організаціями РУП БелАЕС, Микола Груша в своєму виступі розповів про позитивний досвід спорудження нових потужностей у Білорусі. «Нинішній стан будівництва Білоруської АЕС – приблизно в межах плану», – повідомив він.

Микола Груша також зазначив, що спочатку Білорусь розглядала проекти, запропоновані японською компанією Mitsubishi, корейськими фахівцями, французької AREVA і американською Westinghouse, але в підсумку вибір зроблено на користь проекту російського “Росатому”. «Передовсім Росія гарантувала надання державного кредиту, а також погодилася спорудити станцію до 2020 року. Є й інші причини – спільність мови, технологій, територіальна близькість і можливість стажування персоналу», – уточнив керівник групи зі взаємодії з державними органами та організаціями РУП БелАЕС.

У рамках круглого столу актуальними питаннями атомної енергетики своїх країн також поділилися інші європейські експерти – представник ветеранської організації Фінляндії, екс-віце-президент Fortum Джуссі Хелске, голова Громадянської комісії з безпеки при чеській АЕС «Дуковани» Алеш Йон, представник ветеранської організації Франції Андре Маіссо, виконавчий директор Булат (Болгарія) Станіслав Георгієв, а також генеральний секретар Словацького ядерного форуму.