Росія повернулася на світову арену не тільки як суперник Заходу, а й держава, яка прагне впливати на внутрішню політику західних країн

Про це в статті для Financial Times пише співробітник програми з Росії та Євразії Chatham House (Королівського інституту міжнародних відносин Британії) Лілія Шевцова, передає Politeka.

За її словами, Росія створила новий інтелектуальний і геополітичний виклик, а недавні звинувачення у втручанні Москви в президентські вибори у США свідчать про уразливість перед російською владою – реальною чи уявною.

Шоу Путіна про Україну, Сирію і Росію, що встає з колін

«Не дивлячись на те, що вона набагато слабкіше Радянського Союзу, Росія сьогодні, проте, має більшу здатність влаштовувати проблеми, ніж комуністична імперія коли-небудь, в той час як західні дискусії про те, як стримати (або взяти верх) Росію наповнені безпорадністю», – пише Шевцова.

Автор нагадала, що влада в Росії так і не стала ліберальною, однак, саме російські ліберали зіграли важливу роль у створенні сучасної системи влади.

«Стримування вимагає ідеологічної ясності, але неоднозначність світу після холодної війни зробила таку стратегію безглуздою. Як стримати суперника, який використовує ваші ж ліберальні гасла проти вас? Як стримати суперника, який створив потужні лобістські мережі в західних суспільствах? І як стримати суперника, який вдається до ядерного шантажу?», – задається питанням Шевцова.

У Кремлі, на її думку, розуміють, що колишня агресія приречена на провал, тому там змінили тактику, покликану розділити ліберальний світ. До того ж, антизахідні настрої у Росії почали слабшати: 71% росіян сьогодні говорять, що хотіли б нормалізувати відносини із Заходом. «Виходить, Кремль намагається знайти новий баланс між тим, щоб «підтримувати Захід» і «виступати проти західної політики».

Як Путін та Асад поставили на коліна сирійський Сталінград

«Нова мантра про «транзакційні відносини» (політика, яку, як очікується, підтримає новообраний президент США Дональд Трамп) точно не вселяє особливої ​​надії. Москва готова до нової «великої угоди» і її вимоги гранично ясні. Вона хоче не тільки «Нову Ялту», а й схвалення Заходом права Росії тлумачити глобальні правила так, як вважає за потрібне, і будувати порядок, заснований на балансі інтересів і повноважень», – підкреслила Шевцова, додавши, що система РФ відкидає саму ідею піти на поступки «ворожій цивілізації».

Автор статті вважає, що Захід сьогодні стоїть на порозі нової епохи, коли потрібно переглянути більшість з аксіом періоду після холодної війни.

«Захід не зможе відповісти, поки не вирішить, що робити з механізмами підтримки неліберальних систем, таких як російська, які вкоренилися у суспільствах, і доки не стане менш суперечливим у захисті ліберальних демократичних норм. Перспективи таких змін, однак, залишаються невтішними. Політичні еліти в Росії і на Заході не продемонстрували жодних ознак того, що знають, як управляти антагоністичними відносинами в епоху глобалізації», – резюмувала Шевцова.