Минулого тижня державне підприємство «Адміністрація морських портів України» отримало нового керівника

Як передає портал “Антикор”, за кілька днів до цього міністр інфраструктури України Володимир Омелян провів інформаційну «підготовку» цієї події, написавши пост на своїй сторінці в Facebook, де заявив: «в Україні практично неможливо знайти фахівця, який був би відповідальним і порядним висококласним професіоналом з нульовою толерантністю до корупції». І такого фахівця міністр знайшов за кордоном. Ним став Райвис Вецкаганс із Латвії. На представленні міністр заявив, що це призначення стане першим кроком у реформуванні морської галузі. Пресу та громадськість намагаються переконати в тому, що міністр-реформатор ледь не одноосібно протистоїть корупції на морському транспорті, особливо в АМПУ – навіть іноземця з досвідом роботи в портовій галузі знайшов.

На Одеський припортовий претендують двоє олігархів

При цьому, у чому суть реформ у морській галузі, яка програма нового керівника АМПУ і чи є вона взагалі, не повідомляється. Зрозуміло, що зараз наймоднішою є тема боротьби з корупцією, про що міністр розмірковує в кожному інтерв’ю. Раз програму не пред’явили, треба дивитися на конкретні дії.

Першим кроком нового керівника ДП «АМПУ» стала спроба звільнення начальника Одеського філіалу ДП «АМПУ» Михайла Соколова. Усі звикли до того, що за останній рік у більшості портів України постійно проводилися перевірки різними відомствами, зокрема, в Одеській філії ДП «АМПУ» таких перевірок було більш як десяток (зокрема, три проводило міністерство інфраструктури).

За словами джерела у профкомі Одеського порту, Михайло Соколов отримав ультиматум у вигляді необхідності термінового звільнення за власним бажанням, однак не прийняв його, бо не почув конкретних причин і джерела такої вимоги.

Одразу ж, після відмови М. Соколова піти за власним бажанням, міністерство інфраструктури (за клопотанням Р. Вецкаганса) створює чергову комісію, яка повинна перевірити діяльність Одеської філії «АМПУ» за 2 роки і усуває з посади М. Соколова «на час перевірки».

Одеський припортовий втратив півмільярда за півроку

До складу комісії увійшли співробітники міністерства інфраструктури, головного офісу «АМПУ» і 5 співробітників ДП ​​«Одеський морський торговельний порт». Тобто жодного реально незалежного фахівця (від громадських організацій, міжнародних аудиторів, експертів) до складу комісії не залучили. Неважко припустити, яке завдання поставили перед комісією. На користь версії фактично рейдерського захоплення Одеського порту говорить і той факт, що на час роботи комісії виконуючого обов’язки начальника Одеського філіалу «АМПУ» призначається Олександр Зубик, член команди «вінницьких», які вже контролюють ДП «Одеський морський торговельний порт».

Так, «ланцюг замкнувся» і на сьогодні обидві державні структури, що контролюють Одеський порт (ДП «Одеський морський торговельний порт» та Одеська філія «Адміністрації морських портів України»), управляються «вінницькою» командою Ігоря Ткачука. Сам А. Зубик, колишній співробітник вінницького УБОЗу, який працював у ДП «Одеський морський торговельний порт» заступником І. Ткачука, а до цього працював під його керівництвом в «Укрпошті». Стаж роботи А. Зубика в портовій галузі – кілька місяців.

Цікавим штрихом є і те, що всі 5 співробітників ДП ​​«Одеський морський торговельний порт», які беруть участь у черговому (або позачерговому) «аудиті» діяльності команди М. Соколова, прийшли в Одеський порт із І. Ткачуком, тобто також мають «великий» досвід роботи в Одеському порту – тобто кілька місяців (до речі, усього з І. Ткачуком у ДП «Одеського морського торговельного порту» прийшло кілька десятків людей).

Фонд держмайна переніс приватизацію Одеського припортового

Бажання команди І. Ткачука (брата народного депутата від БПП Г. Ткачука) цілком взяти Одеський порт під свій контроль зрозуміле. Незрозуміло лише, яке відношення це має до реформ і чому першим кроком Р. Вецкаганса стала саме передача Одеської філії «АМПУ» «вінницьким», які вже залишили за собою добру «славу» в «Укрпошті». Адже І. Ткачук протягом 10 місяців сидів у кріслі в.о. керівника «Укрпошти» і всіма силами намагався блокувати проведення конкурсу з вибору керівника цього підприємства. Зокрема, один із видних членів його «команди», Дмитро Чалий, у вересні 2015 року подав у позов суд на міністерство інфраструктури та навіть заблокував на деякий час проведення конкурсу, чому у своєму Facebook обурювався тодішній міністр інфраструктури Андрій Пивоварський. Пікантна деталь – під час подачі позову Д. Чалий обіймав пост заступника І. Ткачука в «Укрпошті».

У результаті конкурс все-таки відбувся, за його результатами прийшов новий керівник і вся «команда» І. Ткачука вирушила шукати нове «хлібне» місце. Таким місцем незабаром стало ДП «Одеський морський торговельний порт», куди І. Ткачук також був призначений як виконуючий обов’язки. Ймовірно, новий конкурс на посаду начальника цього підприємства буде призначено не скоро, адже жодних шансів виграти хоч скільки-небудь чесний конкурс у І. Ткачука немає. До речі, Д. Чалий наразі теж «працює» у ДП «ОМТП» як в.о. заступника начальника з економіки.

Але повернемося до Р. Вецкаганса. Програми немає (принаймні, її не пред’явлено), перші кроки схожі на банальне виконання «замовлення» або відпрацювання «команди». Навряд чи можна говорити про реальну незалежність людини, яка прийшла на досить складне підприємство як виконуючого обов’язки. І взагалі, який незалежний, затребуваний ринком фахівець, погодиться на переїзд до іншої країни, не маючи контракту, лише як виконуючого обов’язки? Можливо, якісь відповіді можна отримати дослідивши біографію Р. Вецкаганса, адже він був свого часу серед 15 топ-менеджерів «Литовського пароплавства», яким господарі пред’явили звинувачення на $20 млн. А ще буквально декілька місяців тому Р. Вецкаганс працював одним із керівників російського порту Бронко (Санкт-Петербург), господарі якого тісно пов’язані з ФСБ і ФСО Росії, а також один із них керував свого часу російським аналогом ДП «Адміністрація морських портів України» – ФГУП «Росморпорт». Можливо, в особі Р. Вецкаганса ми маємо справу із простим «найманцем», якому все одно на кого працювати і який добре знає, як вести бізнес «по-російськи». У цьому разі його згоду на посаду виконуючого обов’язки з можливістю «покермувати» як мінімум кілька місяців виглядає логічно. Перший «проект» в Одеському порту вже реалізовується сповна.

Міністр інфраструктури, як пріоритет, постійно декларує європейський цінності і боротьбу з корупцією. Однак його слова геть розходяться з ділом. Адже проблеми у ДП «АМПУ» пов’язані не лише і не стільки з конкретними людьми. Само по собі це підприємство створено так і функціонує в такій системі координат, що повз нього дуже важко пройти охочим «зробити бізнес» на державі. Адже суть «АМПУ» – збирати гроші з портів і «перерозподіляти» їх із «максимальною ефективністю». При цьому бажано це робити максимально «тихо», адже гроші люблять тишу. Портовики вже стогнуть від цієї «ефективності». У 2015 році дохід «АМПУ» сягнув 6,8 млрд грн – є за що боротися. Міністр же замість того, щоб робити максимально прозорою і справедливою систему перерозподілу коштів, що збираються «АМПУ», залучаючи до цього питання дійсно незалежних фахівців, публічно обговорюючи проекти, в які планується інвестувати кошти «АМПУ», мабуть, хоче просто забрати у свої руки такий «хлібний» механізм зі «заробляння» грошей.

І пред’явлення українцям на посаді в.о. голови ДП «АМПУ» чергового експата є просто ширмою, за якою відбуваються сумні для портової галузі «переділи» і «договірняки», настільки звичні для України.