У 1939 році один німецький робочий намагався підірвати Адольфа Гітлера, проте вождь Третього Рейху не постраждав за збігом обставин
Про це пише автор Haaretz Офрі Ілані, передає Politeka.
Вибух бомби стався 8 листопада о 21:20 на мюнхенському пивному заводі Бюргербройкеллер. Туди і прибув для виступу Гітлер. А бомбу заклав Георг Ельзер, що дотримується лівих поглядів. Він працював над нею близько року і Ельзер був простим теслею і чорноробом зі звичайної протестантської сім’ї.
Опубліковані секретні знімки Гітлера з дітьми – фотоВін працював абсолютно один, без зв’язків з будь-якою політичною організацією. Протягом декількох місяців він щовечора вечеряв в пивній, після чого переховувався в коморі до пізньої ночі, щоб видовбати отвір для вибухового пристрою поряд з майданчиком спікерів. Туди-то він і встановив бомбу уповільненої дії.
Але коли вона вибухнула, Гітлера там вже не було. Через сильний туман лідер нацистів закінчив свою промову раніше, щоб повернутися в Берлін на поїзді, а не літаком. Він і провідні фігури нацистського режиму покинули зал о 21:07. Внаслідок вибуху тоді загинули 7 осіб, а самого Ельзера спіймали на кордоні зі Швейцарією. Його піддали тортурам і посадили до в’язниці, а в кінці війни стратили. Гітлер же став ще впевненіше.
Однак, як пише Ілані, американський історик Гебріел Розенфельд побудував свою альтернативну історію майбутнього, якби Гітлер все-таки загинув на пивзаводі.
У його версії, разом з вождем нацистів гинуть члени близького оточення: Генріх Гіммлер, Рудольф Гесс, Мартін Борман і Юліус Штрайхер. Але, на думку Розенфельда, режим б відразу не занепав, тому що вижили б інші високопоставлені нацисти, особливо Йозеф Геббельс, який тоді був у вбиральні, і Герман Герінг, який залишився в Берліні.
Щоб зміцнити свої сили в подальшій боротьбі за лідерство, вважає історик, Геббельс організовує жорстокий напад на євреїв, на цей раз набагато краще організований, ніж Кришталева ніч.
За сценарієм Розенфельда, після розстрілів гинуть близько мільйона людей. Але проти самого Геббельса офіцерами вермахту плететься змова із залученим до неї Герінгом. Опір нібито набирає обертів за кілька місяців. У Берліні спалахують вуличні бої, і Геббельс вмирає, проковтнувши ціанід.
А вже за кілька місяців досягається угода щодо припинення вогню, кордони Східної Європи перекроюються. Євреїв відсилають до Палестини, де Давид Бен-Гуріон створює державу Ізраїль. Що до Ельзера, то, як вважає Розенфельд, його називають «Праведником світу» в єрусалимському музеї, присвяченому пам’яті жертв Голокосту.
