Верховна Рада 22 червня ухвалила закон “Про енергетичну ефективність будівель”

Відповідно до закону, всі будівлі, крім об’єктів культурної спадщини, будинків з опалювальною площею до 50 квадратів, промислових об’єктів і церков, повинні відповідати мінімальним вимогам енергоефективності. Ці вимоги повинні гармонізувати з європейськими стандартами, а визначає їх орган центральної влади.

Заощадити на комуналці: як використати польський досвід

Окремих будівель доведеться отримати сертифікат енергетичної ефективності, такий документ видається за підсумками енергоаудиту.

Кого зобов’язали отримати сертифікат:

Будинки, які ще будуються;
Будинки із загальною опалювальною площею більше 250 квадратів, в яких розташовані держоргани;
Будинки, які претендують на допомогу від держави (беруть участь в “енергоефективних” програмах).

Платити за енергоаудит та сертифікат будуть власники будівлі.

Як відзначають експерти, якісно виконаний енергоаудит в багатоповерхівці може обійтися в 9,5 – 13 тисяч гривень. Вартість дослідження залежить від площі будинку та від того, яке обладнання використовує аудитор.

Енергоаудитор визначає список робіт по тепломодернізації і вимоги до них.

Джерела фінансування тепломодернізації будинку є два: залучені кошти і власні накопичення. Залучити кошти можна за рахунок гранту на утеплення від однієї з міжнародних організацій (наприклад, ЄБРР, USAID, IFC та ін.), Ще один варіант – отримати бюджетне фінансування (державна чи міська програми 70/30), взяти кредит, наприклад, в Європейському банку. Ще можна залучити енергосервісну компанію, яка виконає всі роботи “під ключ”, профінансує проект, а вигоду від отриманої економії розділить разом з мешканцями.

За матеріалами «Сегодня».