Впливові львівські політики вважають: мажоритарну систему в Україні не можна скасовувати – саме мажоритарники, лобіюючи інтереси своїх округів, рухають прогрес та реформи

Про це в інтерв’ю інтернет-ресурсу «Обозреватель» розповів голова Комітету ВРУ з питань транспорту Ярослав Дубневич.

«Україні на даному етапі не можна позбавлятись мажоритарної системи. Оскільки саме мажоритарники, як показує нинішній досвід, – рушівна сила прогресу та реформ в своїх регіонах. Вони активні, старанні, по-хорошому зухвалі. Вони – той драйвер, який спроможний запустити весь державний механізм реформ»,- вважає Дубневич.

Запровадження виборчої системи виключно за партійними списками може призвести до консервації політичної системи у країні, в той час як країна потребує оновлення політичних еліт, вважає Дубневич. «Партійні списки – це управління законодавчою владою п’ятьма особами, головами партій, що мають шанс потрапити до парламенту. Саме вони будуть вирішувати, кого брати до своїх лав. Будь-яка критика, дискусія, змагання думок зводяться нанівець. Депутат-особистість втрачається. На зміну приходить партійна маса. Особисто я вважаю, що відмова від змішаної системи – не рішення для країни в даний момент»,- пояснює він.

Брати Дубневичі – депутати із Львівщини. Ярослав Дубневич вважає значною перевагою той факт, що воно обирались саме по мажоритарних округах. «Є конкретні люди, які нам довіряють. Й саме вони (а не інформаційні провокатори) мають право давати нам справжню оцінку»,- говорить депутат. В той же час наголошує: відповідальність перед виборцями у депутата-мажоритарника вища, ніж у його колег, обраних за списками політичних партій.

«Депутати-мажоритарники просто зобов’язані захищати інтереси своїх регіонів. Це …природньо й нормально. Оскільки люди оцінюють роботу своїх обранців саме по реальних справах. І я, й мій брат Богдан Дубневич обирались людьми округу, ми відповідальні за них, за свої обіцянки перед ними. Тому, звісно, ми відстоюємо свій округ,- розповідає нардеп.- До речі, балотувавшись у 2012 році в народні депутати, я підписав двосторонні угоди з кожним населеним пунктом округу, де мої обіцянки перед громадами були зафіксовані… На даний час левова частка з обіцяного виконана».

Приклади традиційного підкупу виборців на мажоритарних округах Дубневич не вважає показником неефективності мажоритарки в цілому. «Так, є й гречка, й невдалий вибір, коли депутат щойно переміг й вже забув про своїх виборців та про свої обіцянки. Але, впевнений, це виключення, а не правило. Бо у такого, вибачте, депутата, – жодних політичних перспектив нема. Його більш ніхто ніколи не вибере»,—говорить політик.

Дубневич не дав відповіді, чи відбудуться позачергові вибори. Однак висловив власне переконання: сам факт, чи вчасно відбудуться вибори, чи достроково, не має значення – депутат повинен працювати так, наче б то вибори будуть завтра. «Інакше вся його діяльність втрачає сенс!» – наголошує нардеп.

Брати Дубневичі вважаються відвертими лобістами західного регіону у парламенті. Ярослав Дубневич це підтверджує: «Ми з братом Богданом Дубневичем – затяті лобісти Львівщини. Це приклад регіонального лобізму, що нині досить поширений серед політиків». Втім, Львівщину у парламенті відстоюють не лише брати Дубневичі. Створено і вже друге скликання ефективно працює депутатське об’єднання – міжфракційна група «Львівщина». Воно найчисельніше з регіональних об’єднань, має у складі 36 членів: зокрема, Оксану Юринець, Андрія Кота, Миколу Кадикала, Михайла Хміля, Ігоря Васюника, Юрія Шухевича.

«Тобто 9 відсотків від всього складу Ради. Можна сказати, що інтереси Львівщини тою чи іншою мірою лобіює кожен десятий депутат»,- розповідає Ярослав Дубневич.

На його думку, регіональний лобізм львів ян зрештою перетворюється на лобізм загальнодержавних інтересів. «Львівщина сьогодні – визначальний для країни регіон, по якому йдуть транспортні коридори до Європи, в якому зосереджені митні прикордонні пункти з країнами ЄС, який має колосальні перспективи як транспортно-логістичний вузол. Львівщина має стати дверима в Україну для іноземного бізнесу. Це дасть поштовх для розвитку нашої промисловості, торгівлі, інфраструктури, для відкриття нових підприємств, створення нових робочих місць. Для розвитку економіки в цілому – не лише на регіональному – на державному рівні»,- стверджує голова парламентського Комітету з питань транспорту.