Група незалежних експертів, що представляють провідні аналітичні центри України – ІСЕТ, CASE та ППК – продовжує роботу над внесенням пропозицій щодо Концепцій ТОП-10 пріоритетів українського бізнесу

Цього разу провідні фахівці обговорили Митний та Податковий кодекси та реформу контролюючих органів.

Так, учасники зустрічі зійшлися на думці, що інституціональна реформа перевіряючих органів повинна починатися з прозорих конкурсів, встановлення гідних заробітних плат співробітникам та персональної відповідальності. Крім того, представники бізнесу підтримали план Кабміну щодо концептуальних напрямів реформування системи органів, що реалізують державну податкову та митну політику. Головна філософія реформи контролюючих органів полягає у тому, щоб вони стали сервісними для білого бізнесу та каральними для чорного. А це, зокрема, передбачає відшкодування збитків підприємству, претензії до якого з боку ДФС були доведені судом як необґрунтовані, за допомогою страхування ризиків. 

На думку експертів, такий підхід дозволить не лише налагодити нормальну взаємодію між підприємцями бізнесом та фіскальними органами, але й виведе бізнес з тіні. На думку генерального директора Асоціації «Українські імпортери побутової електроніки» Софії Арасланової, члена УРБ саме прозорість, відкритість та детінізація бізнесу є запорукою економічного розвитку.

«Необхідно всі тіньові потоки вивести «на світло» – запровадити у країні РРО третього покоління, лібералізувати касову дисципліну, фіскалізувати найбільш ризикові категорії товарів, реформувати податкову та митну служби – створити для бізнесу рівні умови роботи», – вважає Арасланова.  

Своєю чергою, Президент Всеукраїнської професійної Асоціації підприємців Борис Емельдеш переконаний, що для того, аби вимагати від підприємців встановлення касових апаратів, треба навести лад у системі спрощеного оподаткування. 

«Насамперед потрібно зробити першочергові кроки з реформування «спрощенки»: збільшити річний ліміт, зменшити навантаження на фонд оплати праці, прибрати зайве адміністрування, лібералізувати архаїчне трудове законодавство. А потім вже можна обговорювати встановлення кас», – переконаний Борис.

Також експертна група обговорила питання ухвалення нових Податкового та Митного кодексу. Ці документи, зокрема, міститимуть норми з деофшоризації економіки, радикальне зменшення розміру шкідливих прямих податків, посилення контролю кордону та відповідальності за контрабанду тощо. Як зазначили представники експертної групи, головна мета оновленого Податкового кодексу розвитку – створити сприятливі умови для українських підприємців, що забезпечить сталий економічний розвиток України.

«Над цим проектом Кодексу Розвиту більше двох років працювали фахівці нашої асоціації та представники десятків різних бізнес асоціацій в Українській Раді Бізнесу, а також фахівці провідних аналітичних центрів Економічної експертної платформи. У проекті зібрано багато вкрай необхідних новацій, проведено розрахунки впливу на держбюджет, проект готовий для публічного обговорення та подання до Парламенту» – зазначила Ірина Білотіл, фахівець з питань податкової політики Асоціації платників податків України.

Що стосується Митного кодексу, то експерти зазначили, що його метою є не лише модернізація у відповідності до найсучасніших міжнародних митних стандартів, але й спрощення законодавства, скасування надмірної деталізації на рівні закону щодо технологічних та процедурних питань, які не повинні залежати від політичної волі парламенту.

Як зазначив фахівець Економічної експертної платформи В’ячеслав Черкашин – загалом до Податкового кодексу розвитку було внесено 35 ключових новацій. 

«Серед них – підвищення рівня захисту платників податків, законодавче скорочення співробітників контролюючих органів – не більше 35 тисяч. Великий блок стосується впровадження світових стандартів податкової прозорості.  Передбачено ліквідація податку на прибуток та запровадження іноваційного податку на виведений капітал, суттєве зниження навантаження на фонд оплати праці. Також пропонується переглянути пільги, зокрема, щодо ПДВ, земельного податку та податку на нерухомість», – підкреслив експерт. 

Координатор економічних груп Економічної експертної платформи Олег Гетман вважає, що новим документом досягнуто баланс інтересів українського бізнесу. 

«Загалом у документі збалансований підхід до мікро, малого, середнього та великого бізнесу. Протягом обговорення ми погодили всі спірні моменти щодо адміністрування, спрощеної системи, навантаження на фонд оплати праці тощо. Домовились про заходи, які допоможуть відділити тих, хто чесно працює на спрощеній системі від великих гравців, які зловживають ССО у великих розмірах. Новий Податковий кодекс балансує інтереси всіх типів бізнесу і перекриває значну кількість схем, зокрема офшорних, схем з ПДВ, тіньову зайнятість, схем у агро секторі тощо», – резюмував економіст. 

За підсумками обговорення учасниками Національної бізнес коаліції було погоджено концепції Податкового Кодексу Розвитку, змін до Митного Кодексу та концепцію реформування контролюючих органів. Учасники домовились, що після ще кількох круглих столів та погодження концепцій останніх чотирьох пунктів – детальні концепції проектів із розрахунками будуть передані всім парламентським фракціям.