Американські дослідники в ході експерименту визначили, що легендарна гра змушує гравців відключитися від зовнішнього світу та допомагає їм забувати про поточні проблеми

Улюблена гра мільйонів, яку випробував майже не кожен школяр пострадянського простору, була створена ще 1984 році. Її розробником став радянський програміст Олексій Пажитнов, на меті якого стояло своєрідне “відволікання” від основної роботи.

Наразі група вчених на чолі з Кейт Суїні з університету Каліфорнії в Ріверсайді  розкрили один із секретів успіху дітища Пажитнова, простеживши за тим, як гра в “Тетріс” впливала на настрій та успішність трьох сотень студентів з юридичного факультету її університету, які погодилися взяти участь в експерименті.

“Увійти в подібний стан не так-то просто. Необхідно, щоб та річ, яку зараз робить людина, була одночасно і не надмірно складною, але при цьому і не дуже простою, у неї повинні бути чіткі і досяжні цілі, а також добре помітний “зворотний зв’язок”, – розповідає Суїні.

Процедура досліжєення була такою: вчені запрошували студентів в свою лабораторію і пропонували їм заповнити анкету, а також сфотографуватися для оцінки їх фізичної привабливості. Після цього вони виводили їх у коридор і просили почекати результатів приблизно десять хвилин, при цьому запропонувавши їм зіграти в “Тетріс”.

На самому гаджеті зі встановленою грою дослідники вчені могли таємно змінювати складність гри, роблячи його або легким, або простим, або ж змушуючи програму пристосовуватися до швидкості реакції студента. Спостерігаючи за поведінкою студентів під час цього “очікування” і опитуючи їх після завершення дослідів, вчені намагалися зрозуміти, як гра впливала на їх настрій і чи допомагала вона їм не хвилюватися.

В результаті виявилося, що це відбувалося в тих випадках, коли студентам вдавалося увійти в “стан потоку”, в якому вони повністю фокусувалися на грі і ігнорували події в навколишньому світі. Такого переходу можна домогтися у випадку адаптації “Тетрісу” до швидкості мислення та реакції студентів.

Сам розробник гри Пажитнов говорив, що на високих рівнях вся увага гравця зосереджена на ігровому полі і що він не може відволікатися на дії оточуючих і потенційних суперників.