ЦВК зареєструвала 22 партії в парламент, однозначним лідером в гонці є партія «Слуга народу», також оприлюднений список-антирейтинг.
Позачергові парламентські вибори до Верховної Ради України IX скликання призначені указом Президента України Володимира Зеленського. Парламентські вибори в Україні відбудуться 21 липня 2019 року.
Як і попередні, ці вибори проводитимуться за змішаною виборчою системою з мажоритарними округами і пропорційними списками з 5% прохідним бар’єром.
Щоб потрапити до Верховної Ради за пропорційною системою із закритими списками партіям необхідно подолати 5% бар’єр, а кандидатам в округах буде достатньо отримати відносну більшість голосів.
Які партії йдуть на вибори?
На 26 червня 2019 року Центральною виборчою комісією було зареєстровано 22 партії:
- «Опозиційний блок».
- «Сила і честь».
- Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина».
- «Патріот.»
- «Сила людей».
- «Опозиційна платформа – За життя».
- “Партія Зелених України”.
- «Всеукраїнське об’єднання «Факел».
- Об’єднання “Самопоміч”.
- «Європейська солідарність».
- «Українська стратегія Гройсмана».
- «Громадянська позиція».
- «Соціальна справедливість».
- «Слуга народу».
- «Сила права».
- Радикальна партія Олега Ляшка.
- “Партія Шарія”.
- «Голос.»
- Політична партія «Незалежність».
- “Аграрна партія України”.
- Всеукраїнське об’єднання «Свобода».
- «Рух нових сил Михайла Саакашвілі».
Саме в такому порядку політичні сили будуть вказані у виборчому бюлетені.
Загальна кількість зареєстрованих кандидатів від партій склала 2761 осіб.
В одномандатних мажоритарних округах балотуються у Верховну Раду 3178 кандидатів, з яких 1439 йдуть від партій і 1739 — самовисуванці.
Лідери соціологічних опитувань
Згідно ряду соціологічних опитувань, які проводили: «Соціальний моніторинг», «Рейтинг», КМІС (Київський міжнародний інститут соціології) та ін, в топ-5 партій за популярністю входять:
«Слуга народу» — беззаперечний лідер передвиборної гонки. За партію Володимира Зеленського, головою якої є Дмитро Разумков, готові віддати свій голос від 42 до 49 відсотків усіх виборців.
«Опозиційна платформа – За життя», лідерами якої є Вадим Рабинович, Юрій Бойко та Віктор Медведчук, набирає від 10 до 13,7% голосів респондентів. «Європейська солідарність» на чолі з екс-президентом України Петром Порошенком набирає близько 8% голосів.
«Батьківщина» Юлії Тимошенко в середньому набирає близько 7,2% голосів.
“Голос” Святослава Вакарчука очікувано для багатьох стрімко набирає популярності. Ще «вчора» був легендарним співаком, а сьогодні може стати депутатом — за його партію готові віддати свій голос близько 7% виборців.
Трохи відстають по голосах респондентів партії “Громадянська позиція” Анатолія Гриценка (має близько 4,5% голосів), «Сила і честь» Ігоря Смешка (близько 4,4%).
За ними слідом йдуть Радикальна партія Олега Ляшка, «Свобода», «Українська стратегія» і «Самопоміч».
Спецпроект з соціологічних досліджень триває, готується новий сюжет.
Кого народ не хоче бачити в Раді, лідери антирейтингу?
При масштабних соцопитуваннях українцям також було поставлено питання: «за кого б ви не проголосували на майбутніх виборах у Верховну раду 2019?”.
Дана інформація збиралася різними соціологічними групами і може дещо відрізнятись на різних джерелах. Наступний рейтинг оприлюднив офіційний сайт РБК-Україна:
Блок Петра Порошенка «Солідарність» займає перше місце в антирейтингу, набравши понад 40% голосів респондентів. Ця новина не шокувала українців, адже після поразки рейтинг Порошенко сильно впав.
Партія Юлії Тимошенко ВО “Батьківщина” займає другу позицію, набравши понад 20 “антиголосів”.
Третє місце в антирейтингу посідає «Опозиційна платформа – За життя», її представників не хоче бачити в Раді більше 18% опитаних українців.
На четвертому місці влаштувалася ще одна опозиційна партія “Опозиційна платформа – Партія миру і розвитку», в якій більше 16% голосів.
П’яте місце посів “Народний фронт” з показником більше 15%.
На шостому місці антирейтингу – Радикальна партія Олега Ляшка, яка набрала більше 12% «антиголосов».
Зміни в законі про парламентські виборияк відомо, до складу Верховної Ради України входять 450 депутатів, які обираються за змішаною пропорційно-мажоритарною системою. 50% нардепів приходить в парламент на підставі голосування за виборчими списками кандидатів від політичних партій (пропорційна система).
Решту 50% Верховної Ради обирають в одномандатних округах за мажоритарною системою відносної більшості. Президент України Володимир Зеленський, після того, як підписав указ про дострокові парламентські вибори, звернувся до спікера Верховної Ради Андрія Парубія для скликання позачергового засідання парламенту на 22 травня.
Повістка дня — розгляд змін у законі «Про вибори народних депутатів».
Серед основних положень законопроекту зазначено:
- Скасування мажоритарної виборчої системи з усіма її мінусами. Проведення виборів за пропорційною системою з голосуванням за виборчі списки кандидатів від партії у загальнодержавному виборчому окрузі.
- Зниження прохідного бар’єру з 5% до 3%. Це означає, що партії, які набрали більше 3% голосів, матимуть право закріпитися у Верховній Раді. Всі голоси, віддані за ці політичні сили, не будуть розподілятися між «великими» гравцями на політичній арені.
- Уточнення положень чинного закону України «Про вибори народних депутатів України» згідно з пропозиціями ЦВК, зокрема в частині більш чіткого визначення поняття «проживання в Україні», підстав і порядку утворення спеціальних виборчих дільниць, процедури оприлюднення окремих рішень по підготовці і проведенню виборів народних депутатів України та ін.
В процесі засідання 22 травня 2019 року нардепам не вдалося узгодити порядок денний, і розгляд законопроекту Про вибори до парламенту було перенесено на 28 травня 2019 року. В силу різних «особистих інтересів», дані поправки так і не були прийняті.
Варто відзначити, що і парламентський глава, і більшість представників Верховної Ради знаходяться в негласному конфлікті з новим президентом Володимиром Зеленським.
Скасування реєстрації Шарія та Клюєва
3 липня 2019 року на черговому засіданні Центральної виборчої комісії на чолі з Тетяною Сліпачук було прийнято одноголосне рішення скасувати реєстрацію кандидатів у народні депутати України проросійського блогера Анатолія Шарія та екс-глави Адміністрації президента України часів правління Віктора Януковича Андрія Клюєва.
Про це ЦВК повідомляє на своєму сайті.
Нагадаємо, що спочатку ЦВК відмовилася реєструвати даних кандидатів через відсутність документів, що підтверджують факт їх проживання на території України останні 5 років, як потрібно за законом. Але Верховний суд зобов’язав їх це зробити.
Також по даній справі на Майдані Незалежності в Києві проходила акція протесту проти реєстрації даних кандидатів. Люди вийшли на вулицю з табличками «сепарам не дамо місце в Раді, ми бачимо все», «судді сядуть», «Портнов, твій суд вже скоро» і безліч інших нецензурних виразів.
Варто відзначити, що Андрія Клюєва підозрюють в організації протизаконного розгону студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. На момент розстрілу протестувальників Клюєв очолював Адміністрацію президента Януковича. З України він втік безперешкодно, незважаючи на підозри в причетності до масових вбивств. Також його підозрюють у заволодінні державним майном шляхом зловживання своїм службовим становищем за попередньою змовою групою осіб, повторно і в особливо великих розмірах.
Про причини позачергових парламентських виборів 2019
По словами президента Володимира Зеленського, головною причиною розпуску парламенту стало низька довіра українського народу до цього органу влади та фактичну відсутність коаліції.
Варто відзначити, що за кілька днів до інавгурації Володимира Зеленського в парламенті було оголошено про розпад коаліції. Друга за кількістю депутатів фракція «Народний фронт» заявила про свій вихід з коаліції, після чого Андрій Парубій закликав депутатів розпочати роботу з формування нової більшості.
Цей хід був призначений для того, щоб новий президент не зміг розпустити парламент: на формування більшості відводиться 1 місяць, по закінченню якого оформити позачергові вибори буде неможливо, адже згідно з законами України, розпускати парламент за 6 місяців до закінчення каденції не можна.
Але Верховна Рада в особі депутатів програла в суді, так як коаліція фактично не існувала з 2016 року.
Заявивши на інавгурації про розпуск парламенту, 21 травня Володимир Зеленський зустрівся з головами фракцій для консультації про дострокові вибори. У той же день президент підписав відповідний указ про припинення повноважень парламенту і проведення позачергових виборів у Верховну Раду України в неділю, 21 липня 2019 року.
Згідно зі статтею 77 Конституції України, позачергові вибори до парламенту проводяться в період 60 днів з дня опублікування рішення про дострокове припинення його повноважень. У свою чергу, виборча кампанія та реєстрація партій-кандидатів у Центральній виборчій комісії стартує наступного ж дня після публікації Указу.
Подача документів до ЦВК повинна завершитися за 30 днів до дня виборів. Не пізніше 2 тижнів після голосування ЦВК має оприлюднити результати парламентських виборів в Україні.
Перша сесія ВРУ IX скликання може стартувати 31 серпня 2019 року.
Можливість зриву парламентських виборів 2019
В ефірі програми «Право на владу» на телеканалі 1+1 лідер партії «Слуга народу» Дмитро Разумков повідомив про те, що є дві серйозні загрози виборам. За його словами, першою загрозою є вимога ЦВК внести в список учасників партію «Рух нових сил».
Цей фактор може призвести до зриву виборів через необхідність передрукувати бюлетені, на що потрібно велика кількість грошей, яких в Україні може не вистачати.
Другою проблемою є час, який може знадобитися на зміну бюлетенів. Дмитро додав:
«На жаль, ця кампанія дуже динамічна, і це може призвести до зриву виборів. Я думаю, що це одна з технологій, яка може бути використана».
Але все пройшло досить гладко. 7 липня Верховний Суд України скасував пережеребкування партій, яке могло б зірвати вибори до Верховної Ради. Секретар ЦВК Наталія Бернацька поділилася своєю думкою з цього приводу на своїй сторінці в Facebook:
“Все ж є справедливість! Ми виграли Верховний! Виборам 21 липня бути! PS. Давно я так не хвилювалася».
Нагадаємо, 26 червня в ЦВК відбулося жеребкування щодо номерів політичних партій, під якими вони будуть у виборчих бюлетенях. 27 червня ЦВК затвердила форму і текст виборчого бюлетеня.
Скільки українців голосуватимуть на виборах Ради?
Приблизно 60% українських виборців візьмуть участь у голосуванні на парламентських виборах 21 липня 2019 року. Про це свідчать результати опитування «Моніторинг електоральних настроїв українців», проведеного Соціологічною групою «Рейтинг» з 29 червня по 3 липня.
Так, 62% опитаних українців висловили однозначну готовність взяти участь у голосуванні на парламентських виборах. Ще 23% українців заявили, що вони готові брати участь, 12% – не голосуватимуть, а 3% – не визначилися. При цьому велику готовність брати участь у голосуванні демонструють українці старшого віку.
Як проголосувати на парламентських виборах 2019?
1. Громадянам України потрібно звернутися до найближчого реєстру виборців;
2. Мати з собою паспорт і написати заяву, де вказати бажану ділянку для голосування;
3. Отримати посвідчення про зміну місця голосования;
4. 21 липня з 8:00 до 20:00 прийти на нову ділянку в день голосування, 21 липня 2019 року, необхідно буде прийти на нову ділянку з паспортом з 8:00 до 20:00.
Очікування Європи щодо парламентських виборів
Президент Європейської Ради Дональд Туск повідомив, що вибори в Раду повинні пройти так прозоро, як і президентські. Він підкреслив:
«Ми всі в Європі були вражені тим, які були стандарти на попередніх виборах в Україні. Вони були конкурентними, а також вільними, чесними і професійно організованими. Я думаю, це одне з найпотужніших досягнень України”.
Дональд Туск переконаний, що наступні вибори Верховної Ради будуть проведені так само. Він підсумував:
“Це дуже важливо для вашої репутації, і я знаю, що завжди перехідний період – це не найпростіший період в нашому політичному житті, але для репутації важливо забезпечити, щоб цей транзитний період також відбувався відповідно до найвищих стандартів. Можу вам пообіцяти, що в будь-якому випадку, завжди буду вас підтримувати».
Нагадаємо, що Дональд Туск очолював Європейську раду з 1 грудня 2014 року і в березні 2017 року був переобраний на цю посаду. Незабаром його замінить на посаді президента Європейської ради прем’єр-міністр Бельгії Шарль Мішель.
