Маніпуляції з цифрами? Чи допоможуть “фокуси” Ситника перемогти корупцію

Маніпуляції з цифрами? Чи допоможуть “фокуси” Ситника перемогти корупцію

4 липня 2018 року керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький дав цікаве інтерв’ю одному з українських телеканалів

Це рідкість, адже після скандалу з незаконно встановленого детективами НАБУ прослуховуванням в його кабінеті, Холодницького не так часто можна почути публічно.

«Якщо йде топ-корупція по міністрах або депутатам, то це повинен робити НАБУ і САП. І ми це робимо. І не повинні чекати, що хтось за нас це зробить. А потім, якщо ми це не зможемо, то, звичайно, в дотриманні вимог підслідності можуть і інші органи допомагати», – заявив він, розповідаючи про підслідності та результати роботи нових антикорупційних органів.

Також керівник САП привів цікаву статистику.

«Ми зробили статистику по суддях. Так, з 34 підозр, які я підписав особисто 34-м суддям за цей період роботи, 20 – за матеріалами Служби безпеки України, 12 матеріалів – це був департамент захисту економіки, колишній ОБХСС. Тобто без них були б ще менші результати. І ми розуміємо, що ці органи зіграли роль, необхідну для встановлення нових органів. І вони цю роль зіграли. І це теж треба розуміти і треба визнавати, а не критикувати постійно, що хтось хороший, а хтось поганий», – розповів він.

Ці цифри були зіставлені з даними, які подало Національне антикорупційне бюро України у відповіді на лист №04-204/25427 від 27.06.2018 року на запит громадських активістів про результати роботи НАБУ в сфері боротьби з корупцією в українських судах. Зокрема, НАБУ стверджує, що «детективами НАБУ притягнуті до кримінальної відповідальності за корупційні злочини та злочини в сфері службової діяльності 36 професійних суддів. Із зазначених кримінальних проваджень 7 реалізовано напрацюваннями НАБУ, 17 – за матеріалами Служби безпеки України, 12 – за матеріалами Національної поліції України».

Як бачимо, дані надані САП і НАБУ розрізняються між собою.

Виходить, що або детективи НАБУ завищують власні показники, або прокурори САП їх занижують. Тому що зі слів Холодницького, виходить, що за 3 роки роботи детективи НАБУ самостійно викрили тільки двох суддів-корупціонерів. А за версією НАБУ, вони виявили цілих сім корупціонерів в суддівських мантіях.

Так хто ж з них має рацію?

Для встановлення істини у справі ми вирішили пошукати третє незалежне джерело і знайшли його.

14 червня 2018 року в Києві відбулася чергова дискусійна панель в рамках V зустрічі парламентсько-громадської платформи – проекту, який заснований Консультативної місією Європейського союзу в Україні. Одним з найбільш резонансних став виступ Першого заступника Голови Служби безпеки України – начальника Головного управління по боротьбі з корупцією і оргзлочинністю (Главк «К» СБУ) Павла Демчина.

Він повідомив про те, що «за три роки 20 суддів затримані за матеріалами СБУ. Ці справи розслідуються, по 4 особам вже є вироки. За статистикою ж НАБУ, вони затримали 36 суддів. Але з них 20 фактів отримання хабара виявлені СБУ, 14 суддів-хабарників виявлено за матеріалами Департаменту захисту економіки Нацполіціі, і тільки 2 людини з суддівського корпусу виявлені за матеріалами розслідування НАБУ».

Цифри, які надають керівник САП Назар Холодницький і керівник ГУ «К» Павло Демчина збігаються, на відміну від даних, які намагаються видати за статистику власних досягнень представники НАБУ.

Виникає логічне запитання: навіщо українському суспільству такий орган як НАБУ, який обходиться українським платникам податків в сотні мільйонів гривень щорічно, але не може похвалитися результатами своєї роботи в боротьбі з корупцією, для чого він власне і був створений?

Мало того, директор НАБУ Артем Ситник та інші представники НАБУ, як ось підписант листа-відповіді НАБУ від 27 червня, керівник головного підрозділу детективів А.Калужінський, свідомо маніпулюють цифрами, примножуючи власні досягнення за рахунок показників інших правоохоронних органів. Тільки незрозуміло, на що вони в такому випадку сподіваються?

Невже на те, що громадські активісти, західні експерти і представники інших правоохоронних органів не зможуть зіставити реальні цифри з тими, які подає НАБУ? Після такого аналізу стає ясно, що директора НАБУ Артема Ситника чекає дуже непростий аудит, наслідки якого можуть стати для нього фатальними.

Ми ж переконані, що мета України – приєднання до НАТО – повинна відповідати вмінню подолати корупцію всередині країни, яка сьогодні, безперечно, загрожує національній безпеці України. Фахівці, які можуть подужати це в Україні, поки є. І так сталося, що хтось із них працює в Службі безпеки України, хтось – в Національній поліції або органах прокуратури. Сподіваємося, що такі фахівці також є і в НАБУ.

Але, на відміну від останніх, інші мовчки роблять свою роботу, не виставляючи її напоказ, і не намагаються всі лаври боротьби з корупцією залишити за собою, свідомо маніпулюючи думкою населення і західних експертів.

В кінці ще раз нагадаємо слова керівника САП Назара Холодницького, процитовані на початку: «І ми розуміємо, що ці органи зіграли роль, необхідну для встановлення нових органів. І вони цю роль зіграли. І це теж треба розуміти і треба визнавати, а не критикувати постійно, що хтось хороший, а хто поганий».

Це означає, що боротьба з корупцією і перемога над нею стане можливою тільки тоді, коли НАБУ, Генеральна прокуратура України, Спеціалізована антикорупційна прокуратура, СБУ і Національна поліція будуть віддано працювати на результат, а не займатися критикою інших і пошуком винних у власній некомпетентності.

Джерело: Comments.ua

матеріали рубрики
Автономія замість автокефалії. Як можна вирішити українську церковну кризу Аналітика
Автономія замість автокефалії. Як можна вирішити українську церковну кризу
Жорсткі правила паркування: фіксація поза законом і покарання без провини Аналітика
Жорсткі правила паркування: фіксація поза законом і покарання без провини
Майбутнє гривні вирішено: наскільки впаде курс до кінця року? Аналітика
Майбутнє гривні вирішено: наскільки впаде курс до кінця року?
Другие материалы раздела
Похожие статьи