У березні 2018 українське суспільство не без подиву дізналося про факт прослуховування керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назара Холодницького співробітниками Національного антикорупційного бюро України

Вже тоді в ЗМІ з’явилася інформація про те, що такі дії НАБУ пов’язані не просто з бажанням його директора Артема Ситника отримати компромат на «незговірливого» антикорупційного прокурора, а зі спробами представників посольства США завербувати Назара Холодницького і використовувати його, як і НАБУ, з метою посилення власного політичного впливу в Україні.

Таку версію подій підтвердив факт передачі директором НАБУ Ситником аудіозаписів саме представникам посольства США, які і ознайомили з ними антикорупційного прокурора Назара Холодницького.

Після ознайомлення з аудіозаписами, представники посольства США зробили Холодницькому пропозицію, від якої, на їхню думку, останній просто не міг відмовитися. Її суть полягала в гарантіях з боку посольства, які стосуються знищення продемонстрованих аудіозаписів в обмін на повне виконання антикорупційним прокурором вказівок іноземних дипломатів, які в подальшому повинен був озвучувати директор НАБУ Артем Ситник.

На подив представників посольства США, Назар Холодницький від пропозиції відмовився. Не переконав його і можливий додатковий бонус від такої співпраці – 50 тисяч доларів США щомісяця.

Далі, за вказівкою американського посольства, директор НАБУ Артем Ситник, після безлічі публічних заперечень, визнав факт прослуховування прокурора Холодницького. І, оскільки прослуховування велося з порушенням норм Кримінально-процесуального кодексу України, аудіозаписи, які повинні лягти в основу кримінального провадження проти Назара Холодницького, стали предметом дослідження Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів.

Робота Комісії супроводжувалася постійними спробами тиску: то з боку так званих активістів-антикорупціонерів, то з боку директора НАБУ Артема Ситника. Уряд США знайшов можливість переконати в необхідності звільнення Холодницького і самого Генерального прокурора України Юрія Луценка, який також виступив за звільнення антикорупційного прокурора з посади.

Але чудеса трапляються не тільки в казках. А героєм може бути не тільки антикорупціонер, який за гранти кричить під Верховною Радою, але і державний службовець, для якого закон і держава – не просто порожні слова.

З огляду на позицію посольства США, тиск з боку директора НАБУ Ситника, маніпуляції громадською думкою з боку антикорупціонерів, а також те, що за звільнення Холодницького виступив сам Юрій Луценко – рішення прокурорської Комісії можна назвати дивом.

Керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Назар Холодницький, який не піддався тиску і шантажу з боку директора НАБУ, погрозам і солодким обіцянкам з боку представників посольства США і не злякався конфлікту з Генеральним прокурором України, як мінімум, заслуговує на повагу.

Сподіваємося, що після такого рішення корона, як у директора НАБУ Артема Ситника, на голові антикорупційного прокурора не виросте. Принаймні, раніше за ним такого не помічалося.

Можемо констатувати, що провокації директора НАБУ Ситника і антикорупціонерів проти керівника САП Назара Холодницького не дали бажаного для посольства США результату. Україна, яка самостійно протистоїть військовій агресії Росії, змогла самостійно зупинити спробу заокеанського «партнера» повністю захопити антикорупційний плацдарм і зробити нові органи по боротьбі з корупцією слухняним інструментарієм в політичних іграх заокеанської наддержави.

Бій за антикорупційного прокурора посольство США програло. Але, чи виграє Україна війну за самостійність і незалежність національної правоохоронної і судової системи в цілому, покаже час.

Джерело: Реальна Україна