Іловайський котел у серпні 2014 року залишається однією з найкривавіших сторінок російської агресії на Донбасі, а правда про ті трагічні дні досі повністю невідома

Через чотири роки після трагедії у ЗСУ намагаються виправдатися, що нібито Іловайськ не мав стратегічного значення на той час.

Принаймні про це заявив начальник Генштабу Збройних сил України Віктор Муженко.

Він заявив, що нібито у липні Іловайськ «ще мав певний інтерес», оскільки був великою вузловою станцією. До того ж місто, під час виходу з якого загинуло близько 400 українських бійців, називають лише одним із «тактичних завдань».

«Іловайськ, як населений пункт – це було просто як одне із тактичних завдань всієї операції. Якогось стратегічного значення він для нас не мав, особливо вже у серпні, коли ми контролювали Кутейникове», – сказав Муженко.

Він згадав, як 19 серпня було взято під контроль Ясинувату і мала відбутися певна ротація військ. Проте за декілька годин Ясинувату знову захопили бойовики. Тоді командування вирішило залишити цей населений пункт і зосередиться на Іловайську.

Жахлива трагедія на дорозі, безліч загиблих: у країні оголошено жалобу

«Від нас тоді було залучено за клопотанням Міністерства внутрішніх справ тільки механізовану групу – техніка 51-ї бригади, частково техніка ротно-тактичної групи 17-ї бригади. Потім там ще була збірна (група) з 93-ї бригади, яка підтягувалась рішенням керівника сектору «Б» генерала Хомчака і управління мало здійснюватися ними», – сказав Муженко.

Зазначимо, що запеклі бойові дії в районі Іловайська між підрозділами силових структур України, з одного боку, і збройними формуваннями самопроголошеної «ДНР» – з іншого тривали з 7 серпня по 3 вересня 2014 року.

Зараз же офіційні особи ЗСУ заперечують той факт, що українська армія отримувала наказ наступати на Іловайськ. Але ось документи і шифрограми від серпня 2014 року свідчать протилежне.

иловайский котел, война

«Це оригінали бойових наказів по заняттю Іловайська, які отримав 40-й батальйон. З номерами шифрограми – все передано до військової прокуратури. І чітко видно, ким підписано шифрограми про передачу 40-го батальйону з сектора «Д» в сектор «Б» для наступу на Іловайськ – начальник штабу АТО на території Донецької та Луганської областей генерал Віктор Назаров. Командувачем АТО на території Донецької та Луганської областей був Віктор Муженко», – написав журналіст Юрій Бутусов.

Як зазначається, сектор «Б» отримав наказ від Муженка по здійсненню оточення Донецька з двох напрямків, з півночі і півдня.

Нагадаємо, в мережі з’явилося приголомшливе фото з Іловайська.

Як писала Politeka, Росія прислала на Донбас секретний склад, розкрито деталі.

Також Politeka писала, що опубліковано доповідь ООН по Іловайську.

(function(d, s, id) { var js, fjs = d.getElementsByTagName(s)[0]; if (d.getElementById(id)) return; js = d.createElement(s); js.id = id; js.src = 'https://connect.facebook.net/en_US/sdk.js#xfbml=1&version=v3.1'; fjs.parentNode.insertBefore(js, fjs);}(document, 'script', 'facebook-jssdk'));

З дозволу керівництва знімальної групи, яка працює над створенням документального фільму про Іловайські бої 2014-го року, подаю уривки зі свого інтерв’ю. Надіюсь, що в них є відповіді на багато запитань, що цікавлять українське суспільство в ці дні. Щодо стратегічного значення Іловайська. “Іловайськ в липні мав ще певний інтерес для нас, як велика вузлова станція і він в наших планах розглядався як один з тактичних епізодів, тактичних завдань, яке вирішувалось в ході всієї операції. Операція мала широкий розмах, більше 400 км по фронту. Іловайськ, як населений пункт – це було просто як одне із тактичних завдань всієї операції. Якогось стратегічного значення він для нас не мав, особливо вже у серпні місяці, коли ми контролювали Кутейникове. А Кутейникове надало нам можливість перерізати як раз залізничне сполучення з Росією - залізничну гілку, яка йде через Амвросіївку – Кутейникове на Іловайськ, а потім на Макіївку і Донецьк. Тобто нам не було такої необхідності ставити Іловайськ, як якийсь стратегічний центр, який необхідно було будь за що взяти. 19 серпня ми взяли під контроль Ясинувату. Десь після 23-24 години 95-ту бригаду ми вивели на відновлення боєздатності тому, що ми мали для неї ще кілька завдань, які повинна була вирішувати. Їх повинен був замінити підрозділи Національної гвардії, які були введені теж в Ясинувату. На допомогу цим підрозділам в подальшому повинні були підійти підрозділи 93-ї окремої механізованої бригади. Але до ранку там повинні були лишатися підрозділи Національної гвардії, які могли утримувати контроль над Ясинуватою. З виходом 95-ї бригади підрозділи Національної гвардії покинули Ясинувату і на ранок ми виявили те, що Ясинувата знову знаходиться під контролем бойовиків. Перед нами виникло питання повернення контролю над Ясинуватою, і виникла пропозиція, щоб не зв’язуватися з Ясинуватою, а зосередити свої зусилля на Іловайську. Тоді якраз було створено угрупування з підрозділів, добровольчих батальйонів МВС. Від нас тоді було залучено за їхнім клопотанням (МВС) тільки механізовану групу – це техніка 51-ї бригади, частково техніка ротно-тактичної групи 17-ї бригади. Потім там ще була збірна (група) з 93-ї бригади, яка підтягувалась рішенням керівника сектору “Б” генерала Хомчака. І управління повинно було б здійснюватися ними. Але тоді генерал Хомчак проявив ініціативу в плані того, що я хочу туди виїхати, організувати взаємодію. Я до речі йому сказав, там достатньо полковника з вашого штабу для того, щоб він підтримував цю взаємодію. Ваше завдання керувати підрозділами у всьому секторі. Він попросився, що буквально виїде організує взаємодію, подивиться, розбереться там в ситуації і повернеться. Ну так трапилось, що вже в період 20-21 серпня зав’язались ці бої за Іловайськ і він там так і залишився і вже виходив безпосередньо в ніч з 28 на 29 серпня 14-го року”. Щодо зацікавленості у штурмі Іловайська певних політиків і бізнесменів. “Я думаю, що такий вплив був. Я не можу привести якусь фактуру Вам, я думаю, що є достатньо компетентних органів, які повинні займатися і мати певну інформацію. Це одне, а друге те, що я знаю про цю нараду, яка була у Корбана. Така інформація у нас була. Була інформація також про нараду, яка була в Курахово. Там теж питання розглядались щодо важливості критичних об’єктів на території Донецької області. Були й там, я так розумію, і певні плани взяття під контроль Іловайська. Це був просто проміжковий етап до володіння якимись серйозними об’єктами. Можливо ТЕС, можливо якийсь інший об’єкт на території Донецької області. Ми до речі були слабо проінформовані про ті об’єкти інфраструктури, ті об’єкти, які впливали на життєдіяльність взагалі в цьому регіоні. В тому числі про бази державного резерву. Та (наприклад), яка була в Докучаєвську, яка була залишена. Ми запити робили відповідно в міністерства і в Кабінет міністрів і повного переліку таких об’єктів ми не отримали. На скільки вони мали вплив, я зараз не можу пояснити, краще спитати у тих командирів батальйонів і в тих людей, як Ви кажете мали, або могли мати вплив. Я такий варіант не виключаю”.

Gepostet von Віктор Муженко am Montag, 27. August 2018

Джерело: Громадське