Роботизований догляд за птахом, управління системами зі смартфона інженера або зоотехніка-так працює Старинська птахофабрика агроіндустріального холдингу МХП

Тут міститься батьківське поголів’я курей-виробників з Німеччини та Угорщини, а їх потомство — майбутні кури-бройлери, яких ми зустрінемо на полицях магазинів і супермаркетів, а також на ринках ще 80 країн світу, під брендом «Наша Ряба».

Агрохолдинг МХП показав журналістам bit.ua, які відвідали «старовинну птахофабрику», Сучасні “розумні” роботизовані технології вирощування птиці.

«В агросекторі, зокрема, на птахофабриці ми активно використовуємо автоматизовані технології. Наприклад, 10 років тому збір яєць здійснювала пташниця вручну — потрібно було набагато більше людей. У кожному пташнику близько 15 тисяч курей, які виробляють щодня за ідеальних умов близько 15 тисяч інкубаційних яєць”, – розповів Андрій Ковацький, зоотехнік “Старинської птахофабрики” групи МХП. Сьогодні, за його словами, робота зі збору інкубаційних яєць майже в повному обсязі роботизована.

«Це дозволяє не турбувати курей-квочок присутністю людини», — розповідають автори репортажу з птахофабрики МХП і додають: процес годівлі та догляду за птицею, регулювання освітлення та підігріву в залежності від сезонних біоритмів курей також здійснюють розумні роботизовані системи, які за допомогою спеціальних датчиків відстежують і аналізують в режимі реального часу безліч параметрів.

Інженери птахофабрики можуть отримувати повідомлення про відхилення який необхідно знати втручання в діяльність роботизованих систем прямо на смартфони — це дозволяє оперативно управляти всіма параметрами птахофабрики.

“Рівень наших технологій дозволяє автоматизувати багато процесів на виробництві: датчики, комп’ютери, системи контролю. Яскравий приклад інноваційності нашої роботи — це диспетчерські станції: вони дозволяють з центрального офісу «відвідати» будь пташник, перевірити будь-які параметри, побачити, що відбувається. Зі смартфона можемо змінювати температуру, туди ж прийде повідомлення, якщо система зафіксує які-небудь відхилення», — розповів журналістам Олександр Малай, інженер «Старинської птахофабрики».

Високий рівень роботизації сучасного агровиробництва дозволяє агрохолдингу МХП відмовитися від складних багаторівневих управлінських структур, що сповільнюють прийняття рішень.

“У структурі підприємства зараз проходять активні зміни в бік “бірюзової” організації-компанії з фокусом на самоврядуванні і цілісності. Особливо це торкнулося зоотехнічної та ветеринарної служб: раніше на кожній виробничій ділянці були начальник цієї ділянки, ветлікар і птахівник на кожен пташник. Зараз на одного птахівника припадає два пташника, загальна ветеринарна служба — для всіх ділянок. Здійснюється мінімізація керівних посад — акцент зміщується на самоврядування ділянки та підвищення відповідальності фахівців на місці. Завдяки цьому, кожен співробітник бачить, як його особистий внесок впливає на результат компанії», — розповіла журналістам Галина Філатова, менеджер систем якості «Старинської птахофабрики» Групи МХП.

Високий рівень роботизації процесів і технологій від головного офісу агрохолдингу до поля і ферми дозволяє МХП підвищувати ефективність виробництва і зберегти конкурентні ціни на продукцію, яка вже зараз домінує на ринку Європейського союзу і присутня у 80 країнах світу. Такий же підхід дозволяє найбільшому українському виробнику м’яса птиці запропонувати конкурентні зарплати співробітникам, щоб утримати їх від еміграції.

«Вище механізація і роботизація процесів — вище продуктивність і ефективність виробництва. — поділився секретом конкурентності продукції МХП на глобальних ринках засновник і СЕО МХП Юрій Косюк в проекті «Big Money» бізнесмена і блогера Євгена Черняка, — Раніше у бригаді, що обслуговує 200-300 тисяч птахів, працювали 22 особи. Сьогодні бригада, яка обслуговує 2 мільйони птахів, — це 13 осіб. Я будую такі великі і дорогі “розумні” системи, які набагато конкурентніші, ніж, наприклад, будують поляки”.