Через два роки після загибелі відбулося перепоховання в Києві на Лук’янівському цвинтарі полковника Павла Пивоваренка, одного з героїв, який загинув під час Іловайської операції. Про це повідомив журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов.

«24 серпня 2014 року, коли в Києві проходив парад, полковник Пивоваренко разом з частиною 51-ї бригади потрапив в оточення під Іловайськом. Його бригада воювала в найскладніших умовах – вона мала найнижчу укомплектованість кадровим складом на момент початку мобілізації, і при цьому її розірвали на багато окремих частин. 51-а бригада – єдина, яка воювала одночасно у всіх чотирьох секторах АТО», – повідомив Бутусов.

Павло Пивоваренко повів своїх бійців “зеленим коридором” смерті 29 серпня 2014 року, згідно з наказом. «Погони генерал-полковника для Муженка, які він отримав на параді під час оточення, обійшлися армії дорого – під Іловайськом загинуло понад 400 українських вояків», – зазначає експерт.

У бою з російськими окупантами загинули кілька старших командирів – полковник Пивоваренко, також командир 121-ї бригади зв’язку полковник Кіфаренко, офіцер штабу ОК “Південь” полковник Грачов.

Павла Пивоваренка впізнали за ДНК лише восени 2015-го року. Весь цей час його місцеперебування не було встановлене, і він був похований на Кушугумському кладовищі як невідомий воїн під номером 3191 (номер вказує число поховань в цвинтарій звітності).

Бутусов нагадав, що Павло Пивоваренко зі своїми бійцями брав участь в операціях в Сєвєродонецьку, Лисичанську, Попасній, Мар’їнці. «51-я бригада воювала ефективніше за багатьох інших спішно мобілізованих об’єднань  – саме вона взяла в полон 10 російських десантників під Дзеркальним, яких потім Україна показала на весь світ. Воїни цієї бригади брали участь в бою, в якому був захоплений російський танк Т-72Б3 зі складу 8-ї мотострілецької бригади ЗС РФ у селища Агрономічне. Все це відбувалося тому, що командир був поруч, в бойових порядках, і тому воїни билися», – підкреслив експерт.

”Нам слід об’єднатися від Балтійського моря до Каспійського. Створити пояс протистояння Кремлю”

Він зазначає, що були в цій частині, як і у всіх інших, свої дезертири і “відмовники”, але Пивоваренко зробив все можливе, щоб ядро ​​його бійців виконувало бойові завдання. «Бригаду треба оцінювати за результатами, за діями кращих. Вони не здалися. Вони прийняли бій. Вони зуміли повести за собою людей. Це вчинок, який гідний поваги, а не розформування», – заявив Бутусов.

Ось що написав історик Ярослав Тинченко в своєму дослідженні про Павла Пивоваренка.

“Потім на державному рівні почалось цькування і зниклого безвісти комбрига, і всієї 51-ї бригади. Полковника неофіційно оголосили зрадником, бо в нього, мовляв, батьки (які померли) – у Москві, брат (якого ніколи не було) начебто служить у російській армії і навіть буцімто його бачили у Донецьку у формі сепаратистів. Та не просто бачили, а стверджували, що він особисто радив сепаратистам: кого з наших солдатів звільняти, а кого – залишати. Автор цих рядків опитав чимало хлопців, що вийшли з полону, передусім – з 51-ї бригади, і жоден з них не підтвердив ці дані. Більше того, ті офіцери, які були у найбільшій конфронтації з комбригом, заперечували, що він був здатний на зраду”.

Бутусов стверджує, що насправді не було підстав розформовувати 51-ю бригаду . Навпаки – треба віддати належне героям цього з’єднання. «На жаль, система брехні і піару, яку на державні кошти президент Порошенко дозволив вибудувати навколо начальника Генштабу, щоб за всяку ціну виправдати злочинні дії цього” котловодця “, привела до масштабних фальсифікацій реальних подій війни. І до зорепаду на погони боягузів і дурнів, які отримали можливість брехати проти справжніх героїв», – зазначив журналіст.

Як повідомляла Politeka, журналіст і військовий експерт Юрій Бутусов стверджує, що начальник Генштабу Муженко причетний до смерті понад 400 українських воїнів, яких він кинув в оточенні під Іловайськом. «Усі матеріали по цій справі вже рік як підготовлені до передачі суду. Але справу Муженка протягом року до суду так і не передали», — стверджує він.