Декан Вищої школи телебачення МДУ Віталій Третьяков заявив, що більшість населення України є росіянами, а інші – “недороблені українці”, яких він із сумнівом відносить до окремої нації
Крім того пропагандист приділив окрему увагу російській мові, заявивши, що вона також переважає над українською у всіх сферах життя, оскільки є “світовою”. Цинічні висловлювання одіозного Третьякова прозвучали в ефірі програми “Вечір з Володимиром Соловйовим” на телеканалі “Росія 1”.
Свою проімперську промову Третьяков почав з претензій до України через те, що вона відмовляється брати до уваги “поради” Росії. Крім того, він заявив, що державність країни, що є сусідом з агресором, вважає не більше ніж випадковістю, а її справжнє корінне населення – нібито росіяни.
“Вам пощастило, звалилася з неба, вигин іронії історичної, гігантська країна з благодатним кліматом, грунтами, з розвиненою промисловістю, але є проблема – штучно зроблена руками історично, і ясно хто ці землі давав, з двома націями. Чи вважаєте українців нацією? Не будемо зараз розбиратися. Але їх точно там не одна, не тільки українці і недороблені українці. Але там ще є росіяни, причому їх більшість”, – озвучив пропагандистський фейк декан МГУ.
Поступово він перейшов до своєї улюбленої теми піднесення російської мови над українською, надавши їй вигаданого статусу панівної як в культурному, так і в повсякденному житті українців.
“Російська мова, ну так склалося історично, – одна зі світових мов. Вона – мова науки, великої літератури, театру. Ви хочете (ущемити. – ред.) носіїв цієї мови! Мало того, що вона їм рідна, що вони самі з собою на ній розмовляють, всередині себе по-російськи говорять. Вони віруючі – з Богом говорять по-російськи, не по-українськи, не по-англійськи. Ну, що ж ви нацьковуєте одних на інших?! Ну, добре, було б там російських один мільйон на 40 мільйонів інших – але їх-то не менше 20 мільйонів, а може і більше”, – висловився Третьяков.
Підсумовуючи свій маячний виступ, він сказав, що вороже ставлення України до Росії загрожує її збереженню як держави і не дає вибудувати об’єктивну, відповідну реальності політику.
