У середу ввечері, 6 червня, в Україні пішла з життя автор картин «Короткі зустрічі» та «Астенічний синдром»

Про це повідомив журналіст і телепродюсер Юрій Мінзянов.

«Пішла Кіра Муратова, а з нею й ціла епоха. Пам’ятаю, як ще студентом ВГІКу плакав на «Довгих проводах». Якісь чорні дні настали. Навколо смерть, смерть…», – зазначив він.

Слід уточнити, що інформацію про загибель легенди підтвердив і чоловік жінки Євген Голубенко.

Муратова була одним з найбільш яскравих кінорежисерів свого покоління і автором таких легендарних картин, як «Короткі зустрічі» (1967), «Довгі проводи» (1971) і «Настройщик» (2004).

Проте найбільш успішною кінострічкою українки є «Астенічний синдром» (1990), яка отримала Гран-прі Берлінського кінофестивалю. А її «Настройщик» був показаний на кінофестивалі у Венеції.

Жила і творила легендарна українка в Одесі. На момент трагедії їй було 83 роки.

Нагадаємо, у середу вранці, 6 червня, пішла з життя легендарна українська активістка і волонтер, яка постачала бійцям ЗСУ унікальні костюми. Про це повідомляють місцеві журналісти.

«У середу, 6 червня, близько 5:00 ранку від важкого онкологічного захворювання померла Інна Осмачко – волонтер, відома тим, що виготовляла для захисників Батьківщини чудові маскувальні костюми та сітки», – йдеться в повідомленні.

Більш того, за словами подруги загиблої Наталі Крученіної, Осмачко зайнялася громадською діяльністю з перших днів російської агресії, паралельно борючись з онкологічним захворюванням. Слід уточнити, що активістка допомагала військовослужбовцям унікальними маскувальними костюмами під назвою «мара».

Як писала Politeka, в селищі Висока Піч Житомирської області таємничо померли двоє підлітків — 16-річний Максим Талько і 15-річна Оля Остапенко. Їх знайшли мертвими в замкненій зсередини квартирі, ніяких слідів насильства або самогубства. Місцеві мешканці впевнені, підлітки стали жертвами енергетичних напоїв, які могли змішати з неякісним алкоголем.

Тіла Максима та Олі знайшла мати юнака, обидва лежали на дивані «валетом». Попередньо підлітки померли 2 червня, оскільки сусіди стверджують, що ввечері з 1 на 2 червня у під’їзді дуже сильно гавкав собака Максима, мабуть, просився додому. Потім гавкати перестала — можливо, Максим впустив її. Значить, був ще живий і міг пересуватися.

Першою відчула недобре мати Максима. Вона зателефонувала сусідці та попросила її сходити до них в квартиру, оскільки син не відповідає на телефонні дзвінки.

«Зоя, каже, побіжи, постукай у двері до Максима — що його телефон не відповідає. Я пішла, постукала. З-за дверей тільки собака гарчала. Максим не відгукувався. Була пів на десяту вечора. Я постукала кілька разів і пішла додому. А на наступний ранок бачу — Ірина сидить біля під’їзду», — розповідає Зоя Іванівна.