Український суд виніс чергове рішення про буллінг

Жінка була оштрафована на 850 гривень за буллінг, який зробила її дочка в селі Вишеньки Київської області. Про це повідомили в прес-службі Бориспільського міського районного суду Київської області.

Так, в постанові Бориспільського міського районного суду Київської області є адміністративні матеріали, отримані від відділу Державної поліції Київської області, управління поліції Борисполя, щодо судового переслідування громадянки за ч. 3 ст. 173-4 КУпАП – буллінг.

Слід зазначити, що в разі шкільного буллінгу для правопорушника, який ще не досяг 14-річного віку, всю відповідальність несуть батьки. Вони повинні компенсувати збитки як матеріальний, так і моральний, який завдала їх дитина другому учню.

“Протокол про притягнення до адміністративної відповідальності було складено на матір дівчинки, яка скоїла буллінг. В судовому засіданні громадянка О. вину визнала, щиро розкаялася. Судом винесено постанову, якою притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено штраф в розмірі 850 гривень”, – йдеться в повідомленні.

Як повідомлялося, закон про булінг, підписаний президентом України Петром Порошенко, є неефективним.

Про це заявив Заступник директора Українського інституту дослідження екстремізму Богдан Петренко. Свою думку він висловив під час прес-конференції.

«Влада зіграла на міфі, що школи несуть головну відповідальність за виховання дітей. І поклала формальну відповідальність за нього на вчителів. Не виключено, що у відповідь, школи так само формально і виконуватимуть норми цього закону», – сказав Петренко.

Експерт розповів, що поняття «булінг» було звужено, тож наразі цькування поза школою можуть не вважатися за булінг. Крім цього, булінгом не можна назвати цькування в дорослих колективах.

Зеленський, Кравець і Кошовий зняли маски на Донбасі: “Дивився зі сльозами на очах”

«Проблема ж покарання – не у тому, наскільки воно суворе, а у тому, щоб довести факт цькування. Бо переважно йдеться не про фізичне насилля, а про психологічне. Довести ж вину в таких поширених випадках цькування як бойкот, розповсюдження чуток чи ігнорування «мовою тіла» – дуже складно», – сказав експерт.

Також Богдан Петренко наголосив, що одне з найголовніших завдань – це навчити самих вчителів проводити профілактику та запобігати боулінгу серед дітей. А для цього, необхідно попередити і ліквідувати булінг серед дорослих.

Проблема не лише у захисті самих дорослих. Якщо батьки обговорюють факти приниження у колективі, то діти калькуватимуть таку поведінку у своєму класі. Окрім того, з треба запроваджувати заходи виховного характеру для батьків, у тому числі й примусових – для батьків кривдників. Покарання без пояснення неефективно. Деякі батьки не розумітимуть, за що їх покарали, бо вважатимуть, що правильно виховували дитину, а система – несправедлива», – додав Петренко.

Крім цього, повідомлялося, що булінг в українських школах поширений не тільки серед однолітків. Дітей цькують вчителі та активісти батьківських комітетів, і яскраве підтвердження цьому – дика історія в 151 школі Харкова.

Ще повідомлялося, що в Україні почалася акція, метою якої є тотальне припинення цькування серед підлітків.

Також Politeka писала, що у 2018 році в Україні гостро розпочали піднімати тему булінгу.