Дмитро Стеценко: колишній безробітний, який голосував за скасування статті за незаконне збагачення

Дмитро Стеценко: колишній безробітний, який голосував за скасування статті за незаконне збагачення

Дмитро Стеценко до обрання в парламент ніде не працював. З трибуни Верховної Ради він ніколи не виступав. Та й взагалі Стеценко практично не було чутно в стінах парламенту. Зате він підписав звернення до суду з вимогою скасування кримінального покарання за незаконне збагачення.

Біографія

Дмитро Олександрович Стеценко народився 6 листопада 1987 року в місті Первомайськ, Миколаївської області.

Освіта

Після закінчення школи Дмитро Стеценко переїхав в місто Ірпінь Київської області. Тут він вступив у Національний університет державної податкової служби України. Після його закінчення в 2010 році він отримав диплом за спеціальністю “Правознавство”.

Сім’я

Парламентарій одружений. Дружину звуть Людмила. Вона працює на телеканалі олігарха Ігоря Коломойського “1 + 1”.

Кар’єра

Про трудову кар’єру Дмитра Стеценка у відкритих джерелах інформації немає.

У 2014 році Дмитро був обраний народним депутатом. До парламенту він потрапив за списками партії Народний фронт.

Спочатку його сімдесятий номер був непрохідним. Місце в парламенті для нього звільнилося після переходу його однопартійців, які вже засідали у Раді, на посади до Кабінету Міністрів.

На момент обрання тимчасово не працював. Став одним з наймолодших парламентаріїв у восьмому скликанні. На момент обрання йому було всього двадцять шість років.

Народний депутат входить до комітету з питань свободи слова та інформаційної політики. Стеценко є головою підкомітету з питань телебачення і радіомовлення, друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств та інтернету.

Політик — член груп з міжпарламентських зв’язків з Нігерією, Південно-Африканською Республікою, Туркменістаном, Ефіопією, Таджикистаном, Саудівською Аравією, Китаєм і Єгиптом. Також народний обранець входить до складу міжфракційного об’єднання “Адвокація України”.

За час роботи у Верховній Раді Дмитро Стеценко відвідав дев’яносто три відсотки парламентських засідань. Майже такий же відсоток (дев’яносто два) відвідувань народним обранцем комітету з питань свободи слова та інформаційної політики.

Парламентарій з грудня 2014 року зробив дванадцять депутатських запитів. П’ять разів політик звернувся до Кабінету Міністрів, три рази — до місцевих органів влади і управління та по два рази — до керівників міністерств і відомств, а також до генерального прокурора.

Дмитро Стеценко став автором або співавтором тридцяти законопроектів. А своїм правом виступити з трибуни або хоча б з місця в парламенті народний обранець так і не скористався. За п’ять років він лише один раз взяв слово у Верховній Раді.

Однак його виступ 14 квітня 2017 року на Годині запитань до уряду обмежився проханням передати слово його колезі по фракції Наталії Кацер-Бучковській.

Компромат

Народний депутат порушив закон в частині персонального голосування. Дмитро Стеценко п’ять разів “попадався” в об’єктиви телекамер під час того, як він займався кнопкодавством.

У 2017 році Дмитро став одним з п’ятдесяти дев’яти народних депутатів, які подали прохання до Конституційного суду з вимогою скасувати статтю 368-2 Кримінального кодексу. Вона передбачала кримінальну відповідальність чиновникам за незаконне збагачення.

Через півтора року Феміда визнала статтю 368-2 неконституційною і скасувала її. Зроблено це було попри те, що введення кримінальної відповідальності є однією з вимог Європейського Союзу для надання Україні безвізового режиму.

Парламентарій голосував за законопроект №6688, про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії загрозам національній безпеці в інформаційній сфері, який передбачав обмеження свободи слова в інтернеті.

Декларація

У березні 2019 року народний обранець подав електронну декларацію про доходи. У ній Дмитро Стеценко вказав дві квартири. Однією, площею в сорок один квадратний метр, він володіє в спільній власності з дружиною. Нерухомість, яка знаходиться в селі Петропавлівська Борщагівка Київської області, була придбана в 2014 році за триста сім тисяч гривень.

Другою квартирою парламентарій володіє також з дружиною та її батьками. Квартира у сімдесят “квадратів” знаходиться в Броварах. Там же у Людмили Стеценко є власний будинок в сімдесят дев’ять квадратних метрів.

Власного автомобіля та іншого рухомого майна у Дмитра Стеценка і його дружини, згідно з декларацією, немає.

Єдиним джерелом доходу народного депутата є зарплата. За 2018 рік політик отримав чотириста дев’ятнадцять тисяч гривень. Зарплата Людмили Стеценко на “1 + 1 Продакшн” склала сорок дві тисячі гривень. Ще сім тисяч вона отримала також в якості зарплати від Анастасії Равви – заступника головного редактора на телеканалі “Еspreso.tv”.

Рахунків в банку у народного обранця немає. Готівковими коштами Дмитро задекларував дев’яносто тисяч гривень. На банківському рахунку у дружини парламентарія є дев’ятнадцять тисяч гривень. “Готівкою” у Людмили сто тисяч гривень.

матеріали рубрики
Іван Баканов: друг дитинства президента, який отримав топ-посаду в СБУ Досьє
Іван Баканов: друг дитинства президента, який отримав топ-посаду в СБУ
Сергій Шефір: бізнес-партнер і перший помічник президента Зеленського Досьє
Сергій Шефір: бізнес-партнер і перший помічник президента Зеленського
Андрій Богдан: львівський юрист, який став Головою Адміністрації Президента Досьє
Андрій Богдан: львівський юрист, який став Головою Адміністрації Президента