Лаврик Микола Іванович в період свого депутатства не виконав жодної передвиборної обіцянки, але його підприємства в цей час поза конкуренцією вигравали багатомільйонні тендери на держзакупівлі.
Біографія
Народився 30 червня 1952 року в селі Коровинці Недригайлівського району Сумської області.
Освіта
Закінчив Роменський індустріальний технікум
У 1988 році закінчив Харківський державний університет за спеціальністю «Фінанси і кредит», отримав диплом економіста.
Сім’я
Дружина – Покась Ірина Валеріївна.
Кар’єра
- Трудову діяльність розпочав в 1971 році машиністом Балаховського вугільного розрізу комбінату «Олександріявугілля».
- У 1972 році працював майстром Плавініщівского міжколгоспного цегельного заводу Роменського району, в тому ж році перейшов працювати майстром Дюкінского кар’єру по видобутку вапнякового каменю та щебеню в Судогодскому кар’єроуправлінні Володимирської області.
- Після служби в армії (1972-1974) працював майстром в Судогодскому кар’єроуправлінні.
- У 1975-1981 роках працював механіком виробничої дільниці, начальником цеху Верхньодніпровського кар’єроуправління ВО «Дніпронерудпром».
- У 1981-1982 роках працював майстром, пізніше в.о. старшого виконроба Роменського ДСУ № 29.
- У 1982- 1983 роках – старший інженер Управління виробничо-технічної комплектації тресту «Харківшляхбуд» при Роменському ДСУ № 29.
- У 1983-1986 роках – заступник директора з комерційних питань Роменської взуттєвої фабрики № 5.
- У 1986-1987 обіймав посаду начальника Роменського ДСУ № 29 Харківського тресту з будівництва доріг.
- У 1987-1994 роках був директором Роменської взуттєвої фабрики.
- З 1994 – генеральний директор Роменського колективного взуттєвого підприємства (з 1997 – виробничо-торгівельне об’єднання «Талан»).
- У 2000 році стає першим заступником Роменського міського голови, займає цей пост до 2003 року.
- У 2003 році стає головою ради директорів, віце-президентом ТОВ «Талан», м. Ромни.
- У 2005 році кілька місяців був головою Сумської обласної державної адміністрації.
- З кінця 2005 по 2007 рік був головою Чернігівської обласної державної адміністрації.
- У 2007-2008 роках – радник Президента України Віктора Ющенка.
- У 2008-2009 роках – в.о. голови Сумської обласної державної адміністрації.
- Член Ради національної безпеки і оборони України (25 травня – 11 липень 2007).
- Микола Лаврик в листопаді 2014 по одномандатному виборчому округу №161 (Ромни, Сумська область) пройшов до Верховної Ради від Блоку Петра Порошенка. Він входив до комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики.
Компромат
За даними сайту «Слово і діло» Микола Лаврик за час свого депутатства не виконав жодної передвиборчої обіцянки. «За час каденції Лаврик дав всього 12 обіцянок і за чотири роки не виконав з них жодного. Ще 3 обіцянки нардеп провалив, а 9 – повинен реалізувати до закінчення депутатських повноважень».
Увага ЗМІ в 2015 році зацікавили високі доходи дружини Миколи Лаврика, вона за рік заробила 12,8 мільйона гривень, що у порівнянні з попередніми роками, до депутатства чоловіка більше в 100 разів. «Майже вся сума отриманого Іриною Валеріївною статку в 2015 році відзначена як дохід від підприємницької діяльності. Перевіривши держреєстри, ми знаходимо необхідну інформацію: дружина народного депутата є співвласником кількох компаній, в тому числі ТОВ «Ліберті», яка дуже схожа на типового офшорного донора». Сам народний депутат, в порушення статті 25 Закону «Про запобігання корупції», в 2015 році продовжував бути співвласником цілого ряду компаній цієї групи (ТОВ Об’єднання «Талан» – 50%, РКВТО «Талан» – 50%, ТОВ Група «Талан» – 16%) із загальною сумою внесків 1100000 гривень. Решта власності цих компаній розподілилася між близькими родичами – дружиною, дітьми і внуками представника законодавчої гілки влади.
Будучи нардепом, Микола Лаврик отримував великі замовлення від Міноборони. «У 2015 році спалахує скандал навколо держзакупівель оборонки. Колеги Миколи Лаврика поширюють інформацію про те, що Міноборони придбало 250 000 пар взуття за 340 000 000 грн, фактично допустивши до торгів тільки одну компанію – «Таланлегпром». Однією з вимог для участі в тендері стала наявність підошви з відбитком, який характерний виключно для черевиків виробництва компаній групи «Талан». Тому, цілком очевидно, що «Таланлегпром», отримавши супервигідні умови, стає переможцем по всім 28-ми лотам. Також компанію Миколи Лаврика звинувачували в завищенні ціни на берці для Міноборони. «Його взуття коштувала не 600, а 1360 гривень за пару берців, і це дорожче на 300 гривень за аналогічний товар виробництва інших українських підприємств. Збитки держбюджету називають на рівні від 70000000 гривень. Їх компанія «Таланлегпром» отримала виключно через те, що в державних тендерів не допустили інші компанії-конкуренти».
За інформацією видання «Антикор», суми держзамовлень для підприємств Лаврика під час його депутатства зросли з 37 мільйонів гривень до 544 мільйонів гривень. «В останні півроку ТОВ «Таланлегпром» перемогло в багатомільйонних тендерах Мніоборони, Нацполіціі і СБУ, користуючись переговорною процедурою для потреб оборони. Кримінальна справа про зловживання посадових осіб Міноборони з надання привілеїв для фірми народного депутата швидко загубилася і забулася (останнє судове рішення у цій справі про надання дозволу на проведення обшуку в ТОВ «Таланлегпром» датоване листопадом 2016 року. Після цього розслідування завмирає)».
Декларація
Згідно електронної декларації, за 2018 рік Микола Лаврик заробив 477682 гривень зарплати народного депутата, 130,7 тисяч пенсії, 237 250 – компенсації за оренду житла, 422 тисячі гривень отримано на виконання обов’язків, пов’язаних з депутатством.
Доходи дружини склали 2,8 мільйона гривень, вони отримані в якості заробітної плати за роботу за сумісництвом в ТОВ «Талан», від відсотків по вкладах, за продаж майна.
Дружина на вкладах в банках тримає близько 6 мільйонів гривень, ще 700 тисяч гривень у сім’ї задекларовано готівкою.
У декларації зазначені квартира площею 76 квадратних метрів в Ромнах, квартира в Києві 91 квадратний метр, на дружину задекларовані 5 земельних ділянок в Сумській і Київській області загальною площею 30 тисяч квадратних метрів, квартира в Обухові 59,5 квадратних метрів, об’єкти незавершеного будівництва – будинок , гараж, теплиця, три автомобіля (Toyota Highlander, Деу Ланос, Хюндай Соната), а також трактор.
Дружина екс-нардепа є співвласницею декількох компаній, в тому числі «Талан» і «Ліберті».
