Валерія Гонтарєва: майстер фінансових схем і банківських зачисток

Валерія Гонтарєва: майстер фінансових схем і банківських зачисток

Біографія

Валерія Олексіївна Гонтарева народилась 20 жовтня 1964 року в місті Дніпро.

Сім’я

Заміжня. Має двох синів.

Освіта

1987 – Київський політехнічний інститут;

1997 – Київський національний економічний університет.

Кар’єра та бізнес

Кар’єру економіста Валерія Гонтарева почала у 1993 році з Української міжбанківської валютної біржі. От тільки відповідної освіти на той час вона не мала. Економічну освіту здобула лише у 1997 році, закінчивши Київський національний економічний університет. Проте, ще студенткою Гонтарева увійшла в правління української філії французького банку Societe Generale. Сферою її відповідальності була робота банку на ринках капіталу.

Згодом Валерія Олексіївна перейшла працювати в дочірню установу голландського банку «ІНГ Банк Україна» на посаду першого заступника голови правління Олександра Писарука.

ICU

У 2006 році на українському ринку з’явилася фінансова група ICU. У неї увійшли КУА «Інвестиційний капітал Україна», однойменна інвестиційна компанія, а з 2013 року й банк «Авангард». Одним із співзасновників КУА був чоловік Гонтаревої Олег.

Уже через рік ICU очолила Валерія Олексіївна й фінансова група швидко зайняла шосте місце за обсягами інвестиційних угод в Україні.

Такому успіху ICU посприяла тісна співпраця Гонтаревої із заступником голови російського «ВТБ банку» Юрієм Соловйовим. Його дружині Галині Улютиній належала чверть групи, а Соловйов зі своїх офшорних компаній позичав десятки мільйонів доларів.

Гонтарева зв’язок з ним приховувала. Правда відкрилася аж в 2016 році, коли розгорівся панамський офшорний скандал.

Згідно із документами Mossack Fonseca, у грудні 2013 року офшорна компанія Юрія Соловйова – Quillas Equities, давала позику в $10 млн іншому офшору – Keranto Holdings Ltd. Кошти були переведені на рахунки Keranto у кіпрську дочірню фірму ВТБ – RCB Cyprus. В угоді вказано поштову адресу Keranto, яка співпадає з центральним офісом ICU в київському бізнес-центрі «Леонардо». До того ж, угоду супроводжував Дмитро Нєдєльчев, який на сайті ICU значився як спеціаліст з операційного управління та член інвестиційного комітету.

Співпрацю Гонтарева й Соловйов припинили лише в серпні 2014 року. Стосунки їм довелося розірвати через санкції США та Євросоюзу проти Росії. Адже до санкціонних списків потрапив і «ВТБ».

1993-1996 – працювала провідним економістом на Українській міжбанківській валютній біржі.

1997 – увійшла в правління української філії французького банку Societe Generale.

2001 – стала першим заступником голови правління та начальника управління фінансових ринків АБ ІНГ Банк Україна.

З грудня 2007 року – голова ради директорів групи Інвестиційний Капітал Україна.

2013-2014 – голова наглядової ради банку «Авангард».

19 червня 2014 року – голова Національного банку України.

15 березня 2018 року Верховна Рада звільнила Гонтареву і призначила Якова Смолія новим главою Національного банку України.

У вересні 2018 року стало відомо, що екс-голова НБУ може очолити наглядову раду компанії «Медікіт». Компанія буде пропонувати пацієнтам миттєву онлайн-консультацію лікарів, а також виклик лікаря додому через інтернет. Юридично, прямого відношення до керівництва Гонтарева не має, проте має тісні зв’язки із засновниками. Це її син Антон Гонатерв і Світлана Кириченко, яка працювала в структурах компанії ICU з 2008 по 2010 роки.

Компромат і чутки

Бухгалтерія Порошенка

У 2010-2013 роках Валерія Гонтарева, будучи главою ради директорів ICU, побудувала для «Рошен» схему, завдяки якій корпорації відшкодовувався фіктивний ПДВ.

Рух продукції «Рошен» здійснювала через фірму «Рошен-Трейд», яка належала Порошенку. Гроші за послуги йшли в загальну вартість експортованого товару, а розмір ПДВ відшкодовувався з бюджету. Щоб не виникало від’ємного значення ПДВ, який підлягає відшкодуванню від «Рошен», товар реалізовувався через комісіонера – «Рошен-Прикарпаття».

Також Гонтарева оформлювала документи угод, на основі яких з держбюджету відшкодовувалися величезні суми ПДВ «Рошену».

Її ім’я засвітилося під час створення конвертаційного центру, який використав донецьке ТОВ «Гранд-2009». Гонтарева організувала податкові схеми для «Рошен»-«Богдан»-«Іста», сумарна вартість активів яких перевищувала $1,2 млрд.

Інформація стала відома загалу в 2013 році завдяки екс-керівнику фіскального відомства Олександру Клименку, який збирав компромат на кандидатів в депутати під час виборів до Верховної Ради у 2012 році.

Проте, напередодні виборів Порошенко домовився про співпрацю з оточенням Віктора Януковича. Це допомогло нинішньому президенту зберегти бізнес і напрацьовані схеми, а голові Нацбанку уникнути відповідальності, хоча вона фігурувала в одній з кримінальних справ.

Схеми для Януковича

Валерія Гонтарева також засвітилася у схемах по виведенню коштів «сім’ї» Януковича за кордон.

У 2013 році тодішні перший віце-прем’єр Сергій Арбузов і міністр фінансів Юрій Колобов відвідали США з «неофіційним візитом». Там вони зустрілися з представниками інвестиційного фонду Franklin Templeton, який згодом почав активно скуповувати українські євробонди. Фонд сконцентрував третину боргових зобов’язань України. Найбільший пакет в $5 млрд Franklin Templeton купив на початку листопада 2013 року.

Колобов і Арбузов домовилися про розміщення у фонді грошей «сім’ї» для покупки євробондів України зі знижкою в 50%.

Посередником, який допомагав скуповувати євробонди в інтересах «сім’ї» була компанія «Інвестиційний капітал України», якою на той момент керувала Валерія Олексіївна.

Це була не єдина співпраця «сім’ї» Януковича з компанію Гонтаревої для реалізації схем по виведенню коштів з держструктур.

У лютому 2014 року ICU виступила посередником в угоді купівлі-продажу цінних паперів між Аграрним фондом і Брокбізнесбанком Сергія Курченка. Аграрний фонд передав йому свої ОВДП на суму понад 2 млрд грн. Зворотний викуп планувався на початок травня. Гроші фонд вирішив не забирати, а покласти на довгостроковий депозит, щоб заробити на відсотках. При цьому Брокбізнесбанк, провернув таку ж угоду з Нацбанком, отримавши в обмін на ОВДП готівку. У результаті в Брокбізнесбанк ввели тимчасову адміністрація, депозит Аграрного фонду згорів, а отримані з НБУ мільярди безслідно зникли.

Ще одній справі з валютними облігаціями Гонтарева посприяла для «сім’ї» в Ощадбанку. У 2012-2013 роках банк продавав валютні облігації внутрішньої позики для населення. Брокером виступала компанія ICU. Угоди укладали на «прохання» певного кола фізичних осіб, зокрема, Юрія Колобова і Сергія Арбузова, в інтересах яких брокер купував у Ощадбанку валютні ОВДП. Згодом права вимоги з цінних паперів переходили в руки офшорних компаній. Таким чином, Гонтарева, Колобов і Арбузов вкладали гроші з бюджету у валютні облігації уряду зі ставкою 15% річних і виводили за кордон.

Валютних ОВДП вони продали більш ніж на $1 млрд.

Екс-глава Нацбанку Степан Кубів свого часу ініціював розслідування. Але коли його на посаді змінила сама Валерія Олексіївна, справа затихла.

Нацбанк і девальвація гривні

19 червня 2014 року Верховна Рада затвердила Гонтареву на посаді голови Національного банку України.

Її призначення ознаменувався девальвацією національної валюти.У березні 2014 року Кубів підписав договір, за яким НБУ відмовився від політики регулювання валютного курсу. Долар миттєво виріс з 8 грн до 10 грн.

Гонтарева стала діяти за наміченим курсом. Уже після позачергових парламентських виборів долар продавали по 15,8 грн.

Найглибше падіння за всю історію гривні відбулося 6 лютого 2015 року. Тоді гривню пустили у «вільне» плавання і чекали допомоги від МВФ. Але гривня потонула на позначці 23,5 за долар. Через кілька днів офіційний курс перевалив за 30 грн.

Перед тим, у липні 2014 року, Нацбак за вказівкою Гонтаревої став скуповувати валютну виручку експортерів, встановивши курс вище, ніж на міжбанківському валютному ринку. За чотири дні НБУ викупив $80 млн у державного Укрексімбанку за ціною 11,7 грн за долар. Ця операція спричинила різке підвищення вартості долара. До дестабілізації підключилися й банки-спекулянти, які вирішили відкрити короткі валютні позиції, тобто продавати відсутню валюту, розгойдуючи курс.

На початку 2015 року карколомний стрибок спричинило чергове рішення Гонтаревої відмовитися від валютних аукціонів і дозволити банкам вільно визначати курс валют на підставі котирувань міжбанку.

З 2015 по 2016 рік гривня девальвувала на 63%.

Просування російських банків

Поки Євросоюз і США вводять санкції проти Росії, Нацбанк України до дочірніх російських банків відноситься досить лояльно. Вони отримують рефінансування та відстрочки в наданні необхідної інформації.

Наприклад, Промінвестбанк, який являється українською дочірньою установою російського ВТБ банку, у 2015 році отримав 200 млн грн рефінансування від НБУ, а згодом таку ж суму ще й у 2016-му. Хоча сам «ВТБ» перебуває під санкціями США.

Промінвестбанк заборгував Україні 2,7 млрд грн. Однак регулятор й надалі дозволяє йому виводити за кордон величезні валютні кошти.

Банкрутство банків

За час кризи 2014-2016 років кількість закритих банків наблизилася до 80. Валерія Олексіївна називає це чищенням банківського сектору, але не всі з нею погоджуються.

У березні 2015 року до категорії неплатоспроможних НБУ відніс Дельта Банк. За місяць до цього голова Нацбанку разом з сином Антоном зняли зі своїх депозитних рахунків у цьому банку 12,5 млн грн.

Сім’я головного банкіра обрала Дельта Банк для зберігання активів, тому що через нього проходили всі операції з облігаціями НАК «Нафтогаз України». Кабмін вкладав гроші в капітал «Нафтогазу», даючи йому облігації. Коли ж НАК потрібні були гроші, він їх продавав Дельта Банку, а той перепродував Нацбанку. Брокером на вторинному ринку була компанія Гонтаревої – ICU.

Навесні 2016 року проблеми з платоспроможністю виникли у столичного банку «Хрещатик». Усе почалося після появи в ньому куратора НБУ, який фактично заблокував нормальну роботу фіну станови. З його подачі комунальні підприємства Києва покинули «Хрещатик» і перейшли в інші банки. Керівництво НБУ було зацікавлене в знищення банку, щоб перевести його клієнтську базу на свої фінустанови.

«Михайлівський» та Платинум Банк

Банк «Михайлівський» з’явився на ринку у 2014 році. Він за копійки скуповував проблемні банки. Його активи за рік виросли до 1,9 млрд грн.

Головою правління «Михайлівського» був Ігор Дорошенко, а власником – Віктор Поліщук, якому належить київський торговий центр «Гулівер».

У 2015 році Нацбанк визнав «Михайлівський» неплатоспроможним за сумнівні операції з депозитами фізичних осіб. Банк нібито мав окрему компанію, яка приваблювала вкладників. НБУ стверджує, що Поліщук винен українським банкам понад 23 млрд грн. Нині по цій справі триває слідство. Заарештований тільки Дорошенко.

За даними слідства, Дорошенко вступив у змову з головою наглядової ради «Платинум Банку» Григорієм Гуртовим, акціонерами – Дмитром Зінковим, Борисом Кауфманом та Катериною Рожковою, щоб вивести активи «Михайлівського» шляхом розтрати і доведення його до неплатоспроможності.

Платинум Банк має погану репутацію. Проблеми в нього почалися ще рік тому. Банк тяжко віддає вклади населенню. Але Гонтарева має тісні зв’язки з його власниками і топ-менеджерами. У 2013 році її інвестиційна компанія проводила операцію з продажу банку нинішнім власникам.

Зв’язки Гонтаревої з «Платінумом» дуже сильні. Вона всіляко захищає Катерину Рожкову, яку звинувачують в спотворенні фінансової звітності банку, виведенні коштів рефінансування та фіктивному кредитуванні. Так, у 2013-2014 роках Рожкова вивела в офшори $75 млн. Однак, через два місяці після того, як правоохоронці відкрили кримінальну справу за фактом розкрадання коштів у «Платинум Банку», Валерія Олексіївна взяла її до себе в Нацбанк на посаду заступника голови.

Декларація

Колишня глава Національного банку України (НБУ) Валерія Гонтарєва за 2016 рік задекларувала 57 млн гривень доходу.

Відповідна електронна декларація внесена до реєстру електронних декларацій на сайті Національного агентства по запобіганню корупції.

У тому числі глава НБУ отримала 1970000 гривень в якості річної заробітної плати, 52 572 000 гривень в якості третього траншу після продажу своєї частки в групі ICU Holdings Limited (Британські Віргінські о-ви) і 2 365 000 гривень відсотків по депозиту в “Укрексімбанк” (Київ) на суму 2 655 000 доларів.

Нацбанк уточнює, що Гонтарева з отриманого доходу сплатила 9,82 млн гривень податку на доходи фізичних осіб, 0,402 млн гривень податку на дохід по депозитах і 0,851 млн гривень військового збору.

У статті витрати, екс-глава Центробанку вказала сплату 1 206 000 гривень за освіту сина.

Члени сім’ї екс-глави НБУ в 2016 році придбали у власність земельну ділянку площею 2,5 тис. Кв. м, житловий будинок площею 316 кв. м, автомобіль Mercedes Benz 2008 року випуску і офісне приміщення площею 68,7 кв. м.

У 2015 році голова правління задекларувала земельну ділянку площею 900 кв. м, житловий будинок площею 250 кв. м, квартиру площею 106 кв. м і два автомобілі: Porsche Panamera 2012 випуску і Porsche Cayenne 2013 року випуску. Все зазначене майно Гонтарева придбала до того, як очолив Нацбанк.

матеріали рубрики
Степан Івахів: король бензоколонок, фінансовий махінатор і “космічний прибулець” Досьє
Степан Івахів: король бензоколонок, фінансовий махінатор і “космічний прибулець”
Валерія Заружко: радикалка-переселенка з незадекларованою нерухомістю Досьє
Валерія Заружко: радикалка-переселенка з незадекларованою нерухомістю
Дмитро Комаров: мандрівник, тележурналіст, патріот і просто красень Досьє
Дмитро Комаров: мандрівник, тележурналіст, патріот і просто красень