Сергій Буряк: донецький банкір-пристосуванець і аграрний магнат, екс-голова “Брокбизнесбанку”

Сергій Буряк: донецький банкір-пристосуванець і аграрний магнат, екс-голова “Брокбизнесбанку”

Сергій Буряк – представник банкірського клану Буряків, який понад двадцять років спонсорує провладні партії. Його “Брокбізнесбанк” був одним з найбільших в Україні. Зараз колишній банкір-«регіонал» веде агробізнес.

Біографія

Сергій Васильович Буряк народився першого дня квітня 1966 року в місті Донецьк. У 1984-1986 роках проходив службу в радянській армії.

Освіта

Вищу освіту в галузі фінансів Сергій Буряк здобув уже після демобілізації.

Сім’я

Батько Сергія Буряка, Василь Данилович, був останнім головою Державного банку УРСР. Потім був головою наглядової ради “Брокбізнесбанку” і членом правління “Ощадбанку”.

Молодший брат Сергія Олександр також став банкіром. Брати разом володіли “Брокбізнесбанком”.

Хрещеним батьком Олександра Буряка став Володимир Стельмах, який у 2000-х роках керував Національним банком України. Олександр Васильович тричі (2002, 2006, 2007) обирався в парламент. У пресі його називали “тінню брата”. Дружина Марина працювала в “Брокбізнесбанку”. Вона є кінцевим бенефіціаром і засновником агрокомпанії “Сварог Вест Груп”.

Є у бізнесмена-політика і ще один брат. Дмитро – найбільш непомітна фігура в клані Буряків.

Сергій Буряк одружений. Дружину звати Олена. Вона керувала одним з управлінь у “Брокбізнесбанку”, який став уже сімейним. У 1994 році у подружжя народилася перша дитина – син Олександр. Ще через п’ять років народилася донька Анна. Дочка навчається в лондонському університеті мистецтв на дизайнера.

Близькі стосунки Сергій Буряк має і з третім президентом України Віктором Ющенком. Вони є кумами. Також банкір-політик хрестив сина народного депутата з “Опозиційного блоку” Віталія Хомутинніка.

Кар’єра

Як і для багатьох представників сучасної політичної еліти та бізнесу, першим місцем роботи для Сергія Буряка став комітет комсомолу.

Ця робота та родинні зв’язки дозволили йому вступити й успішно закінчити аспірантуру Інституту народного господарства в Києві.

З урахуванням вагомого бекграунду у вигляді батька-банкіра, Сергію Буряку було нескладно відразу після отримання диплома стати топ-менеджером.

Уже у віці 25 років Сергій Буряк обійняв посаду голови правління Орендкоопбанку УРСР. Після розвалу Радянського Союзу фінансова установа була трансформована та отримала назву “Брокбізнесбанк”.

Головою правління банку Сергій Васильович був до 1996 року. Через три роки увійшов до складу ради Національного банку України.

Великою політикою Сергій Буряк зайнявся ще з середини 1990-х. У 1995 році він вперше був обраний народним депутатом. Тоді Сергій Васильович обирався за одномандатним округом в місті Ірпінь Київської області. Аж до 2014 року Буряк ще п’ять разів проходив в український парламент.  

Близькість до влади дозволила Сергію Буряку вивести “Брокбізнесбанк” у двадцятку найбільших банків України.

Під час другого прем’єрства Юлії Тимошенко у Сергія Васильовича вийшло очолити Державну податкову адміністрацію. Піти з цієї посади йому довелося через три роки, коли Юлія Володимирівна програла президентські вибори Віктору Януковичу.

У 2013 році, ніби відчувши майбутню біду, брати Буряки вирішили продати “Брокбізнесбанк”.

Покупцем виявився молодий мільйонер, людина з “сім’ї” Віктора Януковича Сергій Курченко. Він став новим власником банку, а Сергій і Олександр Васильовичі залишилися його акціонерами. У кожного з братів залишилося по 9% акцій.  

У 2013 році банк мав активи на суму 18 мільярдів гривень.

За чутками, Буряки віддали фінансову установу Курченку “майже безкоштовно”, щоб він врятував її від краху.

Отримані ними два мільярди гривень залишилися в банку для підвищення статутних фондів компаній, які були позичальниками банку. Однак замість порятунку Курченко “втопив” його, виводячи з нього кошти. Наразі “Брокбізнесбанк” ліквідований.

Іншим не менш прибутковим бізнесом для Сергія Буряка став агробізнес. Усе почалося з того, що в 2003 році він придбав цукровий завод в Хмельницькій області. На його базі було створено самостійний аграрний відділ для забезпечення виробництва цукру власною сировиною. Потім було розпочато формування нових напрямків – м’ясо-молочного тваринництва, МТС.

Зрештою, виникла ціла корпорація “Сварог Вест Груп”, яка стала потужним гравцем в агробізнесі.

Компромат

За чутками, гроші в “Орендкоопбанк”, який трохи пізніше отримав назву “Брокбізнесбанк”, у 1991 році влив батько Сергія Буряка. Василь Данилович переказав значні кошти радянського Ощадбанку в свій проект, на чолі якого поставив свого старшого сина.

У 2004 році парламентарій-мільйонер отримав у приватну власність від Київської міської ради земельну ділянку на один гектар із хвостиком у Пущі-Водиці. Однак наступного року Сергію Буряку довелося розпрощатися з ділянкою, яка знаходиться в заповідній зоні. “Зелені” через суд повернули цю землю місту.

Того-таки 2005 року Генеральна прокуратура підозрювала парламентарія в відмиванні грошей.

Через підконтрольний йому “Брокбізнесбанк” він вивів в офшор майже п’ятдесят мільйонів доларів.

Звичайно ж, Сергій Васильович заявив, що це підступи заздрісників і конкурентів.

За чутками, Сергій і Олександр Буряки за допомогою місцевих злочинців віджали у Едуарда Ставицького “Кримську бурову компанію”.

Політична ідеологія для політика особливого значення не мала. Тому в одному лише четвертому скликанні Верховної Ради він переходив із фракції у фракцію шість разів.

До 2010 року Сергій Буряк був одним із головних фінансистів “Блоку Юлії Тимошенко”. Причому в парламенті він міг голосувати суперечно зі своїми однопартійцями.

Політик-банкір був одним із тих народних депутатів, які проголосували в 2006 році за відставку міністра внутрішніх справ Юрія Луценка. За такий відхід від “лінії партії” будь-якого іншого члена фракції Юлія Тимошенко виключила би зі своїх лав. Однак для Сергія Васильовича жодних санкцій не було.

Перебування Сергія Буряка в кріслі головного податківця України запам’яталося встановленням грабіжницьких тарифів на повернення ПДВ, частими перевірками його конкурентів, конкурентів його партнерів по бізнесу і просто “під замовлення”, збором інформації про бізнесменів для їхнього шантажу в майбутньому.

Після того, як Юлія Володимирівна втратила владу, Сергій Буряк перейшов у табір її заклятого ворога – Віктора Януковича. У 2010 році він став членом Партії регіонів. Голосував у січні 2014 року за антидемократичні закони.

Коли ж Євромайдан зніс цю політичну силу, Сергій Васильович залишив і її. Щоправда, примкнути до нової влади у нього не вийшло. Тому в VIII скликанні Верховної Ради ім’я Сергія Буряка (як і його молодшого брата Олександра) не значиться.

Зараз колишній народний депутат так само живе в Україні й не боїться кримінальних переслідувань. Причина в тому, що він фінансово утримує нібито опозиційну Аграрну партію.

Не виключено, що на майбутніх виборах нинішня влада буде використовувати її як противагу своїм опонентам. Основним гаслом аграріїв є заборона продажу землі.

До завдань АПУ може входити “відкусити” шматок голосів виборців, які збираються голосувати за “Опозиційний блок”.

Ширяться чутки, що з Аграрною партією брати Буряки намагатимуться повернутися в український парламент на парламентських виборах у 2019 році.

Ще коли він був головою податкової, про Сергія Буряка засоби масової інформації писали як про безпробудного п’яницю. Він часто йшов на лікарняний. Насправді ж у нього траплялися тривалі запої. Вилікувати його від алкоголізму змогла вінницька лікарка Світлана Голодюк. Її олігарху порадив Сергій Березенко, племінник народного депутата Анатолія Матвієнка.

Через певний час лікар стала бізнес-леді. Однак насправді Сергій Буряк використовував її як “віце-голову”. А ось Сергію Березенку, який просочувався у велику політику, екс-голова ДПАУ допоміг познайомитися з “потрібними людьми”Віталієм Хомутинніком, Таріелом Васадзе. За нової влади молодий політик спочатку обіймав посаду голови Державного управління справами, а потім став народним депутатом.

Статок

У середині 2000-х Сергій і Олександр Буряки входили в топ-50 найбагатших українців. Їхні статки коливалися від 300 мільйонів до мільярда доларів. А ось у перші роки після Євромайдану обидва бізнесмени втратили більшу частину своїх заощаджень.

У 2014 році експерти оцінили статок братів у сорок мільйонів доларів. Зараз бізнесмени збільшили свій капітал більш ніж у п’ять разів. У 2018 році журнал “Фокус” оцінив їхній статок у 223 мільйони.

Відомо, що живе бізнесмен в одному з найпрестижніших місць Київської області – в Кончі-Заспі. Сусідами підприємця є Фірташі і Льовочкіни.

  • теги
матеріали рубрики
Мар’ян Заблоцький: аналітик, антикорупціонер і кандидат від «Слуги народу» Досьє
Мар’ян Заблоцький: аналітик, антикорупціонер і кандидат від «Слуги народу»
Ольга Стефанишина: помічниця Супрун і міжнародна лобістка Досьє
Ольга Стефанишина: помічниця Супрун і міжнародна лобістка
Олександр Ткаченко: продюсер, журналіст і майбутній політик Досьє
Олександр Ткаченко: продюсер, журналіст і майбутній політик