Михайло Бондар прийшов у велику політику з фронту. Попри те, що він практично не пропускає пленарних засідань, він досі залишається в тіні своїх колег по парламенту.
Біографія
Михайло Леонтійович Бондар народився 17 листопада 1973 року в селі Бодячів Львівської області. На момент обрання народним депутатом проживав в місті Сокаль Львівської області.
Освіта
Михайло Бондар після восьмого класу середньої школи в 1989 році вступив в професійно-технічне училище №11. По закінченню ПТУ він отримав спеціальність монтажника.
У 1992 році Михайло Бондар був призваний до лав Збройних Сил України. Вищу освіту за фахом “фінансист” він отримав у Львівському національному університеті імені Івана Франка у 2006 році.
Сім’я
Михайло Бондар одружений. У народного депутата двоє синів. Старший Роман навчається в Київському педагогічному коледжі. Планує стати вчителем фізкультури. Молодший Назарій – школяр.
Кар’єра
На початку 1990-х років Михайло вирушив на заробітки до Європи. У Нідерландах працював на підприємстві з утилізації машин. У Франції займався збором врожаю вишень і яблук.
В середині-кінці 1990-х Бондар працював бухгалтером в Жвирківській селищній раді , що на Львівщині, в “Львівтелекомі” і Торговому Будинку “Газ України”.
З 2006 по 2014 рік Михайло Бондар займався підприємницькою діяльністю. У 2013 році він став учасником Революції Гідності, був сотником десятої сотні.
Його сотня забезпечувала безпеку Будинку профспілок, де знаходився штаб самооборони Майдану і Штаб національного опору. Разом з третьою сотнею, десята сотня утримувала третю барикаду на Михайлівській вулиці, патрулювала барикаду на вулиці Грушевського. 18 лютого 2014 кордон 10-ї сотні був недалеко від Будинку офіцерів і Маріїнського парку.
У лютому 2014 року записався до лав Національної гвардії, потім відправився у зону антитерористичної операції.
Брав участь в боях під Дебальцево і за звільнення Слов’янська, де отримав осколкове поранення.
В АТО Михайло спочатку був заступником командира взводу, а згодом став командиром відділення першого батальйону оперативного призначення Національної гвардії України ім. Кульчицького.
У тому ж році Бондар балотувався по сто дев’ятнадцятому мажоритарному округу (місто Броди, Бродівський, Жовківський, Радехівський райони, а також частина Кам’янко-Бузького району Львівської області) від партії “Народний фронт”. Входить до складу Військової ради цієї політичної сили.
У Верховній Раді Бондар займається питаннями паливно-енергетичного комплексу, ядерної політики та ядерної безпеки. Він є головою підкомітету з питань вугільної промисловості.
Народний депутат – член груп міжфракційних зв’язків з Литвою, Польщею, Аргентиною, Афганістаном, Іраном, Японією і Кувейтом.
Крім політики парламентар займається благодійністю. Михайло створив фонд “Боремося, перемагаємо”.
Компромат
У 2013 році Бондар заявив, що його автомобіль Opel Vivaro був викрадений у місті Нововолинську Волинської області. Правоохоронні органи підозрювали, що Михайло сам інсценував викрадення. Для того, щоб довести свою непричетність йому довелося пройти через детектор брехні.
У 2015 році Михайло Бондар, бувши в сесійній залі, не проголосував за постанову Верховної Ради про заяву “Про відсіч збройній агресії Російській Федерації і подолання її наслідків”.
Це викликало обурення серед жителів виборчого округу, на якому депутат балотувався в парламент. Звинувачення в тому, що він не визнає Росію країною-агресором, народний депутат відповів, що ще під час звільнення Слов’янська довів власне ставлення до Росії і до невизнаних республік.
Своє неголосування Михайло Бондар пояснив тим, що в цей день проходив з’їзд шахтарів. І він, як глава підкомітету з питань вугільної промисловості, був запрошений. Захід проходив в Жовтневому палаці – недалеко від будівлі Верховної Ради. Після того, як Бондар відзначив свою присутність у Раді, він вирішив відвідати з’їзд.
Під час його відсутності в стінах парламенту і було проведено голосування за постанову “Про відсіч збройній агресії Російської Федерації”.
Декларація
Відповідно до електронної декларації, яку Михайло Бондар подав у 2019 році, у нього немає ані рухомої, ані нерухомої власності.
До 2016 року народний депутат вказував у декларації квартиру в тридцять три квадратних метри, яка знаходиться в місті Сокаль. Після повноліття сина Романа, Михайло передав нерухомість йому.
Головним джерелом його доходу є зарплата у Верховній Раді. Народний обранець за 2018 рік отримав чотириста сорок сім тисяч гривень. Ще сім з половиною тисяч гривень він отримав в якості матеріальної допомоги.
Банківських рахунків і готівки Михайло Бондар у своїй декларації не вказав.
Не задекларував політик і квартиру в Києві, яку йому оплачує Верховна Рада. В місяць оренда обходиться в чотирнадцять тисяч гривень.
