– Одразу хочу розпочати розмову з останніх подій у Верховній Раді, коли народні депутати перед літніми канікулами зібралися на пленарне засідання. Які ваші враження?

Александр Федоренко
– Тиждень дійсно був насичений подіями, і за цей час було прийнято багато рішень, в тому числі пенсійна реформа в першому читанні. Так само було позбавлено декількох народних депутатів недоторканності, і президенту ще вдалося протягнути свій закон про Конституційний суд. Ці рішення дійсно мають велике значення для всіх українців.

– Чому Верховна Рада не наважилася проголосувати за зняття недоторканності з Євгена Дейдея і Андрія Лозового?

– Я вважаю, що це був певний розрахунок, тому що для цих рішень – і про Конституційний суд, і про пенсійну реформу, – були потрібні голоси. Сьогоднішня коаліція, в принципі, не існує. Де-факто, це широка коаліція, і всі рішення приймаються за участю колишніх членів Партії регіонів. Тому були позбавлені ті депутати, чия недоторканність не впливала на прийняття цих рішень.

Це був певний тиск на інших депутатів, оскільки президенту треба було протягнути рішення про Конституційний суд, після прийняття якого він став повністю, по суті, контрольований президентом. Тепер він може приймати будь-яке рішення за вказівкою Адміністрації президента.

Друге важливе рішення – це прийняття пенсійної реформи в першому читанні, тому що від цього залежить отримання Україною наступних траншей МВФ. Тому частину депутатів позбавили, а частину – ні.

– Не зрозуміло, яким чином депутатська недоторканність впливає на голосування за важливі законопроекти. Адже, якщо їх би і позбавили недоторканності, це ж не мандату їх позбавляють, розумієте. Вони б голосували і так, і так.

Антикорупційний суд: бій за сферу впливу

– Вони належать до різних фракцій. Тиск не на конкретного депутата, а на ті фракції, від яких ці депутати, в тому числі й на Радикальну партію, від якої Лозовий. Так само «Народний фронт» – одного позбавили, а Дейдея не позбавили.

Це була, так би мовити, спланована ситуація з боку Адміністрації президента, і це їм дійсно вдалося. Навіть ті, кого позбавили, наприклад, Олесь Довгий – я вважаю, що це більше шоу, ніж будуть якісь реальні наслідки. Те, що йому інкримінують – вчинення зловживань 31 жовтня 2007 року. Юрій Луценко в ті часи був міністром МВС. В 2008 і 2009 роках у нього жодних питань не було. Тепер, коли він став генпрокурором, вони виникли.

І в 2014-му питань до Довгого не було. Навіть, коли він балотувався по Кіровоградщині, ні «Народний фронт», ні БПП не виставили йому жодних серйозних конкурентів. Тому, я думаю, що це або нічим не закінчиться, або справу буде закрито, як таку, у якій сплив термін давності.

– А що до Михайла Добкіна? Йому також інкримінують давню справу.

– З Добкіним інша історія. Це одіозна постать. І це було потрібно для широкого загалу: дивіться, ми притягуємо до відповідальності представників колишньої влади.

– І когось з Опозиційного блоку?

– Звичайно. З Бориславом Розенблатом взагалі історія така: я вважаю, що це якісь внутрішні розборки в середині БПП, я гадаю, що активність Розенблата по бурштиновій темі комусь завадила. Тому відносно нього була проведена ціла спецоперація. Якби таку спецоперацію провели по відношенню до інших депутатів, вони також би не встояли проти таких пропозицій, як і Розенблат.

– Як ви гадаєте, Розенблат залишиться в країні, або все ж таки якось рятуватиметься?

– Важко сказати. Позбавлення депутатської недоторканності не означає автоматичного притягнення до відповідальності. Ми так само бачили цікаве відео, там де Мосійчук бере хабарі, але він зараз ходить, голосує і з ним нічого не трапилось. Депутата Мельничука також позбавили депутатської недоторканності, там взагалі інкримінували навіть вбивство, але він ходить в Верховну Раду і також голосує. Я думаю, що в подальшому все залежатиме від їхньої поведінки у Верховній Раді.

– І все ж таки, навіщо Генпрокуратура так активізувалася? І навіщо всі ці показові виступи, якщо це нічим не закінчиться?

– Моя особиста думка. Це потрібно було, по-перше, для рейтингу і президента, і блока БПП, як партії. Він, скажімо так, зараз перебуває в стані падіння. Треба було показати, що ми можемо наводити лад. По-друге, це дуже гарний привід, щоб відволікти увагу від дійсно важливих законопроектів, таких як пенсійна реформа і закон про Конституційний суд. По-третє, показати депутатам, якщо потрібно, що їм не допоможе і депутатська недоторканність.

– Що передбачає законопроект про Конституційний суд?

– Там все дуже просто. Конституційний суд складається з 18 суддів, шість з яких призначає президент. В суді будуть утворені два сенати, до складу яких входять дев’ятеро суддів, і сенат повноважний приймати рішення, якщо беруть участь шість суддів. Тобто, оці шість суддів, яких призначить президент, можуть скасувати будь-які закони на підставі їх невідповідності Конституції України. Це була головна мета.

Тобто, шістьох призначає президент, шістьох – Верховна Рада. Я вважаю, що і там буде певна кількість його людей. І третє, це з’їзд суддів. Заради цього це було й зроблено.

Що це означає? Завтра, наприклад, можуть скасувати мораторій на продаж землі сільськогосподарського призначення. Конституційний суд може визнати його таким, що не відповідає Конституції. Те, що неможливо протягнути через Верховну Раду – буде зроблено шістьма суддями КС. Тому, коли розглядався цей закон, і було блокування трибуни. Але ж ви бачите, коли дуже потрібно, то закон все одно був прийнятий.

– Але ж події відбувалися не тільки в стінах Верховної Ради, а й поза ними. Були протести, акція, таке показове шоу мітингувальників. І ми розуміємо, що за всіма цими людьми хтось стоїть.

– Я погоджуюся з тим, що це шоу. Так, були ці бочки завезені, були мегафони, кидали димові шашки. Нашому партійному осередку також були пропозиції піти під Верховну Раду й вимагати…

– А хто вам пропонував?

Петро Олещук: Зняття недоторканності буде першим кроком до встановлення в Україні диктатури

– Члени партії казали: «Давайте і ми підемо». Але, побачивши, що відбувається – це дійсно шоу, цирк. І ми зрозуміли, що наша участь в цих акціях тиску, протесту, не дадуть ніякої користі.

Наша партія офіційно об’явила про те, що ми за скасування депутатської недоторканності, оскільки це була вимога і першого Майдану, і другого, і всі члени коаліції брали на себе зобов’язання скасувати депутатську недоторканність, а не обмежити.

– Ви зараз не народний депутат, Миколу Томенка теж позбавили мандату. Тому вам легко говорити про скасування депутатської недоторканності. А ось депутатам, які мають її, складно позбутися. Принаймні, так показує практика.

– Наш лідер Микола Томенко не побоявся втратити свій мандат. Для нього важливіші переконання. Після того, як політика і президента, і його політичної сили почала суттєво відрізнятися від того, що обіцяли на виборах, і після прийняття низки рішень, які протирічать цій програмі, з якою вони йшли на вибори, Микола Томенко вийшов з фракції. Його не злякало те, що він може втратити мандат.

Його позбавили мандату, але це не заважає йому займатися політичною діяльністю: виступати й критикувати владу, збирати ті ж самі мітинги. Так само і я, і інші члени партії. Я думаю, що в тому вигляді, в якому вона є, депутатська недоторканність підлягає скасуванню. Це потрібно зробити, а потім вирішувати питання, що, може, ввести недоторканність від політичних переслідувань, щоб депутати мали можливість виступати в парламенті і казати те, що думають, подавати різні законопроекти. Щоб за це вони не несли відповідальності, ну крім політичної, звичайно.

– Верховна Рада взяла за основу законопроект 6614 в рамках пенсійної реформи, і з 1 жовтня для 5,5 млн пенсіонерів обіцяє суттєве підвищення пенсій. Від уряду ми постійно чуємо дві тези. Перша – це підвищення пенсій, друга – пенсійний вік підвищено не буде. Все ж таки, що передбачає собою ця пенсійна реформа?

– Ініціатором реформ і, як то кажуть, двигуном, є, на жаль, не наш уряд, а Міжнародний валютний фонд. Наш уряд починає їх робити тільки після того, як треба отримати черговий транш. По-друге, як завжди, ці реформи робляться за рахунок простих людей, в першу чергу. Ми розуміємо, що сьогодні великий дефіцит Пенсійного фонду, і, як зазвичай, уряд вирішив його скоротити, за рахунок зменшення кількості пенсіонерів.

Теза про те, що не буде підвищуватись пенсійний вік – це так. Але разом з тим йде підвищення страхового стажу, який потрібен для отримання пенсії. Підвищення пенсійного віку відбудеться, як презентував уряд, для 29% відсотків громадян України. Тобто, для 4% пенсійний вік підвищиться до 65 років, оскільки у них страховий стаж менше 15 років. Ті, у кого від 15 до 25 років страхового стажу, вийдуть на пенсію в 63 роки. Це 25% пенсіонерів.

– Але трудовий стаж будуть підвищувати, далі ще 35 років потрібно буде  мати. 

– Звичайно. Для того, щоб отримати пенсію надо буде мати стажу 35 років.

– Це, певно, вже стосується нас с вами.

Микола Томенко про зміни до Конституції, двопалатний парламент та шкоду від лібералізму (відео)

– Звичайно. Тобто ми бачимо, що для 30%, по суті, для 29%, якщо бути точними, відбудеться, насправді, підвищення пенсійного віку. А далі така новація – коефіцієнт оцінки стажу. Він зменшується з 1,35% до 1%.

– Що це означає?

– Це означає, що зменшиться пенсія. Тут не треба навіть бути експертом: 1,35 це ж більше, ніж 1. Але уряд впевнено розповідає, що це до зменшення не призведе.

Далі така іновація про те, що збільшиться цей соціальний внесок. Для працівників зі шкідливими умовами праці і мають право на достроковий вихід на пенсію, для роботодавців збільшується цей соціальний внесок.

– Це в обов’язковому порядку?

– Так, звичайно. І я розумію до чого це призведе. Роботодавці оптимізують кількість працюючих. Бо навіщо їм збитки?

Так само розповіді про те, що підвищилися зарплати у працівників освіти, культури, медицини і тепер їм не потрібно виходити достроково на пенсію. Тобто скасовується право на пенсію за вислугою років. Це підносять так, що вже великі зарплати і все нормально.

– Все ж таки поясніть, що таке страховий стаж. Я так розумію, що, наприклад, я офіційно працюю, у мене є трудова книжка, в ній є запис роботодавця. Це включається до страхового стажу або це треба ще перевіряти?

– Звичайно.

– Тому що роботодавець, напевно, може піти на хитрість і не сплачувати внески.

– Якщо ви працюєте офіційно, то він, звичайно ж, сплачує.

– А як це можна перевірити? От, наприклад, який в мене страховий стаж, куди треба звертатися? Трудова книжка про це 100-відсотково говорить?

– Вона 100% говорить, але можуть дійсно бути недобросовісні фахівці. Бувають випадки, коли кажуть: ми приймаємо, давай трудову книжку, ми поставимо печатку. Людина працює там декілька місяців, але це не може відбуватися тривалий час, оскільки видно, як ти зарплату отримаєш, де ти там у відомості розписуєшся. Як правило, коли платять у конвертах, тоді можна зробити таку махінацію.

– Ви зараз говорите про офіційну зарплату?

– Людина повинна пропрацювати 35 років, тоді вона має право вийти на пенсію в 60 років. Якщо менше, то я вже казав, якщо від 15 до 25 років – в 63 роки, а якщо стаж менше 15 років, то в 65 років.

– Все ж таки, куди треба звертатися для того, щоб перевірити страховий стаж?

– Я думаю, що у відділення Пенсійного фонду.