– Ангела Меркель хоч і забезпечила собі пост канцлера на найближчі чотири роки, але ні вона сама, ні її однопартійці незадоволені результатом – це найгірший результат на виборах у Меркель. З чим це пов’язано?

Андреас Умланд
– Це явно пов’язано з питанням біженців, яке виникло за останні роки і яке стало найголовнішою темою передвиборчої кампанії. Я думаю, що якась частка відповідальності за такий розвиток лежить на засобах масової інформації Німеччини, які цьому приділяли занадто багато уваги. І це допомогло правим популістам відняти у християнських демократів частину електорату, мобілізувати людей, які інакше, може, і не голосували б і, таким чином, отримати досить вагомий результат – близько 30%. Тепер вони матимуть велику фракцію в парламенті.

Я навіть не впевнений в тому, що Ангела Меркель на всі чотири роки буде канцлером Німеччини. Швидше за все, так, але її позиція зараз похитнулася в результаті такого відносно низького результату для її партії. Вона, звичайно, все ще очолює найбільшу партію і фракцію в Бундестазі, але, тим не менш, це менше, ніж очікувалося.

– Які обставини можуть змістити Ангелу Меркель з поста канцлера?

Вибори в Німеччині: три перемоги і три поразки

– Думаю, що через чотири роки, або, якщо поміняють електоральне законодавство, через п’ять років буде питання про те, чи стане вона знову кандидатом від християнських демократів. І, швидше за все, ні. І, може навіть так статися, що буде зміна канцлера ще до того. Але це не означатиме зміну уряду, тому що християнські демократи явно залишаться головною правлячою партією. Питання в тому, чи захочуть однопартійці Ангели Меркель підтримати її як канцлера на всі чотири роки. Тобто, це питання, в першу чергу, внутрішньопартійне Християнсько-демократичного союзу.

– Мартін Шульц, головний суперник Меркель на виборах зі своєю Соціал-демократичною партією, відразу ж, як дізнався перші результати екзит-полів, заявив, що він не має наміру входити до «великої коаліції», що він іде в опозицію і навіть міністром в уряді він бути не збирається. Хто тоді союзники Ангели Меркель, і яким чином буде формуватися коаліція?

– Потрібно сказати, що так звана «велика коаліція» між правими центристами і лівими центристами, вона завжди в Німеччині вважалася винятковим випадком, якого варто уникнути. Тому що це не добре для демократії. Повинна бути сильна правляча партія і повинна бути сильна опозиційна партія. Тому, така коаліція, яка і досі існувала, була коаліцією не надто бажаною. Як політичним класом, так і політологами і головними партіями. Зараз вона, як би, дійшла до кінця, а це означає, що соціал-демократи йдуть в опозицію на наступні роки. Перед Меркель постає питання: з ким тоді створити коаліцію? Їй потрібні коаліціанти, тому що християнські демократи не зможуть самі сформувати більшість в парламенті.

Зараз виглядає так, що єдино можлива коаліція при сьогоднішньому розкладі – це християнські демократи, плюс вільні демократи, або ліберал-демократи, плюс зелені. Ось вони втрьох могли б скласти більшість у парламенті. Це, так звана, коаліція «Ямайка». Тому що кольори цих партій – це кольори, які Ямайка має в своєму прапорі.

Це буде абсолютно нова коаліція для Німеччини. На федеральному рівні ми ще ніколи не мали такої коаліції. І це, напевно, означає, що Вільна партія Німеччини, або ліберал-демократи, отримають міністерство закордонних справ і від них буде міністр закордонних справ. І віце-канцлер, мабуть, теж буде від вільних демократів. Якщо, справді, ця коаліція відбудеться.

Ще є менш ймовірний варіант того, що переговори відносно створення цієї коаліції будуть неуспішними, і тоді можна очікувати, що будуть повторні вибори. Можливо, навесні наступного року. Якщо ніяк не вийде створити цю, поки що дуже незвичайну для Німеччини, коаліцію. Але, швидше за все, вона буде створена. Це буде цікавий новий розклад політичних сил в Німеччині.

– Як тепер несподіваний прихід ультраправих, Альтернативи для Німеччини, може відбитися в цілому на політиці Німеччини? Адже вони виступають і за скасування санкцій для Російської Федерації, і за скасування євро, за посилення політики щодо мігрантів.

Олександр Хара про Порошенка в США, летальну зброю і ключик до Трампа

– Це буде не така вже велика зміна, особливо в зовнішній політиці. Тому що ці всі мейнстрімові партії, які ми зараз обговорюємо – соціал-демократи, християнські демократи, вільні демократи, зелені – вони за своїми поглядами на зовнішню політику не так сильно відрізняються один від одного. Але, скажімо, щодо російсько-українського конфлікту прихід вільних демократів в міністерство закордонних справ може означати якесь посилення німецької позиції щодо Москви. Але це буде, все ж таки, невелика зміна загальної позиції Німеччини, адже канцлер залишається. Ці всі мейнстрімові партії не так вже сильно відрізняються одна від одної.

Будуть деякі нові нюанси щодо внутрішньої і зовнішньої політики. Але, знову ж таки, це, скоріше, буде в багатьох сферах континуїтет, а не якісь кардинальні зміни.

– Політика самої Меркель – наскільки вона може помінятися? І щодо санкцій Російської Федерації і в стосунках Меркель-Трамп? Вони вже давно не з кращих, і Меркель говорила про те, що минули часи, коли США і Німеччина покладалися один на одного.

– Я не передбачаю якихось великих змін. Тому що Меркель залишиться канцлером і, думаю, вона буде, як відносно Росії, так і по відношенню до США, продовжувати попередню лінію. Знову ж таки, їй це навіть може бути легше в новій коаліції. Тому що вільні демократи, які, мабуть, отримають міністерство закордонних справ, ближчі за своїм зовнішньополітичним поглядами до Меркель, ніж соціал-демократи. Хоча, знову ж таки, це дуже дрібні відмінності. Тому все буде тривати як і раніше, і не буде якихось значущих змін.

Буде точно така ж політика по відношенню до санкцій, у України будуть такі ж відносини з Німеччиною, як і були?

– Так.