Про звинувачення Луценка в провокаціях
Усе було дуже бридко. Засідання ЦК КПРС клептократів (засідання Ради регіонального розвитку, яке пройшло 24 жовтня, – ред.), яке в один момент очолив Луценко. Там сиділи 70% людей, яких йому треба садити. Але вони йому аплодували. Як у радянських книгах, кілька градацій: шквальні, громоподібні та оплески, що переходять в овацію. Так було, коли виступали секретарі ЦК.
Це паралельна реальність, яка не сприймається людьми. Абсолютне нерозуміння того, що відбувається, й абсолютна брехня, політична і юридична, що хтось намагається організувати якийсь переворот.
Ми завжди намагалися і домагатимемося одного перевороту – в свідомості людей, у прогресі країни і в сенсі реформ. У такому лайні не можна бути. Нас буде на 10 млн менше, ніж зараз. Люди поїдуть, розчаруються, перестануть боротися.
Про вимоги протестувальників
Ми підтримуємо людей, які кажуть, що треба ухвалювати спеціальний закон про імпічмент президента, підтримуємо людей, які хочуть зупинити «Роттердам+». Ми також за людей, які проти монополії Медведчука, Ахметова, Порошенка.
Ми підтримуємо тих людей, які хочуть, щоб ті, хто сидів на засіданні ЦК КПРС клептократів, через Антикорупційний суд опинилися у в’язниці. Щоб їхні гроші поверталися в бюджет, на них будували дороги, школи. Ми за абсолютно новий прогрес.
Ми не були єдиними організаторами. Там були громадські та інші політичні організації, які сказали, що не треба перетягувати ковдру на вузькопартійні вимоги, будемо концентруватися на трьох основних. Ми могли долучитися до акції, або йти окремо. Ми долучилися, бо з усім цим згодні.
Не всім українцям зрозуміло, чому потрібно змінювати закон (про вибори – ред.), бо для них депутат – це зло, і не має значення, він потрапляє до парламенту за списком або через мажоритарку. Складно пояснювати, що це шанс для маленьких партій, які не мають мільйонів людей, щоб за допомогою правильного соціального ліфта вони потрапили в парламент.
Про недоторканність у Грузії
Давайте розіб’ємо цей міф і чергову брехню Луценка. «Єдиний національний рух» – та партія, до якої я належав, – це партія, яка посадила трьох своїх депутатів.
Назар Приходько про ультиматум президенту, територію совісті та руку КремляДепутатів від парламентської більшості. Причому протягом перших років після Революції троянд.
Одного – коли він раптом вирішив кришувати бізнесмена і вимагав від нього хабар. Його посадили.
Другого депутата знала і поважала вся столиця, він володів великими компаніями. Зокрема найбільшим похоронним бізнесом у Грузії. Посадили його тому, що він узяв хабар.
У «Національного руху» не було проблем з імунітетом, бо ми самі натискали кнопки і знімали його.
Зараз у Грузії діє закон, згідно з яким без згоди парламенту депутата можна віддавати під кримінальну відповідальність, вручати йому обвинувальний акт, відправляти в суд. Якщо суд виносить обвинувальний вирок, його можна садити. Зараз депутатський імунітет у Грузії обмежений.
Про те, хто фінансує протест
Приїхала група людей з Одеської області. Вони привезли продукти. Хтось фінансує намети. Хтось волонтер, приносить дрова. Люди фінансують.
Для них (влади – ред.) дивно, коли за цим не стоїть якийсь мільярдер чи олігарх. Звичайні прості люди щодня щось приносять. Чай, одяг.
Хай там як вони намагаються, все одно не зможуть дискредитувати цей рух. Вони обливають брудом, кажуть, що там маргінали, божевільні. Я стрімив у себе в Facebook. У неділю, коли у нас було велике віче, зупиняв кожного другого. Це були представники звичайного середнього класу. Незадоволений класичний середній клас.
Люди приходили різні, їм ніхто за це не платив. Вони не були озброєні. І та брехня, яку намагаються навішати на людей, не витримує жодної критики.
Про замах, провокації та методи Януковича
Нещодавно СБУ кинула заяву, що на президента, який раптом помчав у Авдіївку, готували замах. І СБУ ліквідувала двох нападників. Це промайнуло на їхній сторінці.
Валентин Наливайченко про причини корупції, маніпуляцію влади і подальші протестиІнформаційні агентства це взяли. Ми встигли зробити скріни. Потім заяву видалили і сказали, що сторінку в Facebook зламали.
До чого вони готувались? Підсунули свиню двом хлопцям із добровольчого батальйону, які там чергують. Позивний одного з них – «Меч». Його та ще одну людину затримали.
У КДБ це називається «подстава», коли агент проникає, п’є разом з іншими, підвозить їх на машині, а її зупиняють. У машині є гранатомет. На «Меча» тиснули, намагалися змусити написати зізнання, що нібито я та ще один активіст змушували його купити гранатомети, кулемети й автомати для того, щоб скидати владу.
Це не вдалося, бо вони навіть провокацію не можуть нормально зробити. Навпаки, «Меч» написав скаргу на Луценка у зв’язку з тиском.
Президент виступає і нахабно бреше, що розкрили підготовлюваний злочин, де трьох фігурантів не затримано, а вони мають, ні більше, ні менше, статус свідків. Президент і генпрокурор виступають і говорять, що запобігли якомусь перевороту. Плювати хочеться на таку систему і таку владу, яка так знущається над своїми людьми.
Як можна так знущатися над військовими, які захищали свою країну, чинити підло щодо цих хлопців? Ці люди будуватимуть європейську Україну, вони подарують нам якийсь прогрес? Хіба у когось залишилися якісь сумніви?
Що вони намагалися зробити? Я не знаю. Може, вони навіть збиралися йти на провокацію – притягти якісь трупи, когось спеціально застрелити. Вони здатні на це.
Янукович також звинувачував Майдан у провокаціях. Пам’ятаєте, він говорив, що на Майдані стоять провокатори, маргінали. Історія повторюється. Ті самі методи.
Провокацію зазвичай генерує влада. Ви бачили хоч одну провокацію за тиждень із боку мітингувальників? Усі провокації та бійки відбувалися з провини МВС. Вони блокували внесення наметів, спальних мішків, того, на чому люди можуть спати. Вони заблокували звукову техніку, щоб на сцені не виступали. Люди приходили, починалися суперечки та бійки з правоохоронцями.
Про 7 листопада і прогрес
Ми не спеціально вибрали дату (7 листопада – ред.). Просто це перший робочий день після того, як депутати повернуться з Мальдів і Лазурного узбережжя, куди вони зараз розбіглися, поки люди мерзнуть і живуть у наметах.
І президенту, і Верховній Раді ті люди, які зібралися, висуватимуть свої претензії. Якщо вони тупо ігноруватимуть, а поки вони саме так і роблять, ці вимоги, народ буде сам щось вирішувати.
Я не можу це назвати Майданом. Це радше точка збору, авангард протесту, авангард тих людей, у яких є потреба в прогресі.
Людей, які втомилися, але в яких не опускаються руки. Влада дуже хвилюється. Петро Олексійович дуже переживає з приводу цієї ситуації.
