– Генеральний секретар Ради Європи Турбйорн Ягланд заявив, що варто подумати над скасуванням санкцій з Російської Федерації, накладених через агресію проти України, щоб та раптом не вийшла зі складу РЄ, адже це позначиться на захисті прав людини у Росії. Про що це свідчить?

– З високою імовірністю Російська Федерація після Нового року може повернутися до зали ПАРЄ. Популярна думка, що це пов’язано з бюджетом організації, адже розмір російського внеску складає близько 25 млн євро, тому Рада Європи не хоче втратити ці кошти. Насправді, справа не лише в грошах. Це скоріше своєрідна організаційна логіка штовхає їх до прийняття такого рішення. ПАРЄ хоче зберегтись, як впливовий майданчик. Розуміють, що без Росії вони будуть менш впливовими. Усе таки перебування РФ відіграє певну роль.

Інша справа заяви української делегації. Частина представників вже говорять, що якщо Росія повернеться в ПАРЄ, то вони вийдуть звідти. Це неприпустимо. Це неконструктивна позиція. Було б краще, якби вони не робили таких голосних заяв, тому що може так статися, коли РФ справді повернеться, доведеться або виходити, або продовжувати не відповідати за свої слова. До того ж українська делегація складається з депутатів із різних фракцій. Є представники від «Опозиційного блоку». Скоріш за все, позиція української делегації у цьому питанні теж буде неоднорідною.

– Постпред України при Раді Європи Дмитро Кулеба сказав: «Відкриті та чіткі сигнали такого високого посадовця як генсек – є грою на максимальне підняття ставок. Відповідно, зараз ідеться про те, щоб будь-якими правдами і неправдами сформувати коаліцію на підтримку повернення Росії до ПАРЄ, навіть ціною руйнування цінностей і механізмів впливу РЄ». Отже, Кулеба вважає, що повернення РФ – це руйнування цінностей. Ви вважаєте, що ні. Це для того, щоб система краще працювала.

– Апеляція до цінностей у контексті європейської політики не зовсім працює. Європейські політики переважно розуміють цінності в більш прикладному, організаційному сенсі.

Африканський сценарій для Путіна: хто замінить диктатора Мугабе

Українська делегація могла б робити акцент на тому, що якщо Росія повернеться, взамін маємо отримати щось інше. Наприклад, посилити свої позиції в ПАРЄ. Наразі складається враження, що частина наших політиків говорили, що ПАРЄ – дуже важлива для України організація, до тих пір поки вона відповідала їхнім інтересам, наприклад, коли приймали резолюції по Криму. Як тільки ця організація почала приймати резолюції не в наших інтересах, наприклад, останню, яка стосується закону про мови – чуємо, що ПАРЄ – це просто майданчик для дискусій і жодної важливої ролі не грає.

Насправді треба оцінювати щось, а потім робити демарші. Рада Європи ж не відмовляється від своїх резолюцій, що стосуються цілісності України, Криму. Вони залишаються. Вважаю, що присутність Росії лише дозволить краще моніторити або контролювати можливість виконання цих резолюцій.

– 14 листопада було голосування в ООН щодо ситуації з правами людини у Криму. Бачили, що Росія не підтримувала цю резолюцію. Тобто Російська Федерація є в ООН і голосує проти. Має право вето. Чим тоді присутність Росії у ПАРЄ допоможе людям з порушеними правами у тому ж Криму?

– Принаймні, це може означати майданчик для дискусій. Останнім часом їх кількість кардинально зменшилась: в Україні немає посла в Росії, Росія не має посла в Україні. Тобто з РФ спілкуємося або на рівні якихось заступників міністра окремих посольств, або через контактну групу. ПАРЄ може стати додатковим місцем для дискусій. Чим їх більше, тим краще. Зможемо обмінюватись певними сигналами з Росією, тому що, так чи інакше, нам треба комунікувати.

Не секрет, що зараз готується проект резолюції щодо введення миротворців на Донбас. Є висока імовірність, що цей проект буде на базі російського проекту, який РФ вже внесла в Раду безпеки ООН. Тобто комунікувати з Росією нам необхідно.

Вибори-2019: Вакарчука та Зеленського в президенти

Присутність Росії в ООН Україні в принципі не заважає. Ми ж не говоримо, що виходимо з ООН, бо там є РФ. Приймаємо правила гри. Якщо говорити про ПАРЄ, тут такий же принцип. Треба максимально використовувати всі майданчики для посилення позицій України, але при цьому не робити катастрофи з того, що там є Росія.

– В Україні зараз вже вкотре говорять, що треба розривати дипломатичні відносини з Росією взагалі. Чи можливо буде вирішувати усі ці конфлікти без дипломатичних відносин?

– Точно ні. Скептично відношуся то розриву дипломатичних відносини з РФ. Це лише погіршить ситуацію і з контактами, і з громадянами, які знаходяться на території Росії. Такий крок жодним чином не допоможе нам в контексті просування Мінських угод. Більше того, наприклад, в контексті нормандської групи, якщо розірвемо дипломатичні відносини з РФ, нам потрібна буде третя країна, через яку зможемо комунікувати. Свого часу, Грузія зробила таку помилку й розірвала дипломатичні відносини з РФ. Їм довелось спілкуватися через Посольство Швейцарії. Колись я був присутній на зустрічі з грузинським міністром, який займався схожим питанням окупованих територій. На його думку, велика проблема грузинських нюансів щодо реінтеграції територій полягала в тому, що вони мало комунікували. Україні не варто повторювати цю помилку.

Зрозуміло, нашим політикам подобається робити піар на розриві дипломатичних зв’язків з Росією. Але в реальності це просто дасть сигнал нашим західним партнерам, що ми не готові рухатись в напрямку виконання Мінських угод. Це означатиме, що ми готові ще більше посилювати напругу в стосунках з Росією. Врешті, це може призвести до уявлення, що ми готові виходити з «Мінську».