Пенітенціарна система стосується не лише ув’язнених, а й тих, хто перебуває під слідством, отримали умовний вирок чи умовно дострокове звільнення. Минулого року уряд України оголосив про початок реформи в пенітенціарній сфері. Перший крок – було оголошено про ліквідацію Державної пенітенціарної служби України й переведено структурні підрозділи в Міністерство юстиції. Ми витратили дуже багато часу на встановлення діагнозу, в якому стані перебуває система й що для його покращення потрібно. Від Радянського Союзу ми далеко не від’їхали як у матеріально-побутовому стані, так і з погляду правових актів. Уся пенітенціарна система потребує докорінної зміни. Одним із кроків є зміна правової бази. Минулого тижня винесли на розгляд Верховної Ради законопроект №7337 «Про пенітенціарну систему». Такого закону ще не було. Нарешті визначимо мету пенітенціарної системи й відійдемо від тої каральної системи, що була в Союзі. Мета і місія пенітенціарної системи – ресоціалізація осіб, які вступили в конфлікт із законом.

Моментально нічого не відбувається. Ми тільки почали роботу над змінами. Щоб було це відчутно, мають пройти роки. За висновками Генеральної прокуратури та Європейського комітету протидії тортурам, є необхідність перебудови всіх будівель у пенітенціарній системі, бо вони не відповідають жодним нормам. Україна ратифікувала міжнародні договори: кількість метрів на одного ув’язненого, доступність денного світла, питання гігієни та медичного обслуговування, харчування, занять спортом. Вдалося фактично вдвічі збільшити фінансування системи з наступного року. Мінфін нарешті пішов нам назустріч.

Зрозуміло, що нинішній стан економіки України не дозволяє зробити реформу дуже швидко, але повинні це почати. Зобов’язання держави – утримувати підслідних у нормальних умовах. У Лук’янівському СІЗО, наприклад, утримують 60 осіб, щодо яких іще немає вироку. Де-юре вони невинні, такі ж люди, як і ми з вами.

На перебудування треба витратити не один десяток років. Будувати може будь-яка компанія, яка виграє конкурс і запропонує найменшу ціну. Ми почали робити кроки, щоб знайти варіанти реалізації цих проектів із мінімальним залученням бюджетних коштів. Цього року оголосили конкурс проектів щодо будівництва нових СІЗО у Києві та Львові. Він триває. Щодо Львова маємо одну пропозицію, щодо Києва – ні. Є зацікавленість. Суть приватно-державного партнерства полягає в тому, що інвестор, реалізувавши проект, який переможе, збудувавши СІЗО, введе його в експлуатацію, перевезуть усіх мешканців, які на той час перебуватимуть у СІЗО, а інвестору передадуть ділянки, де зараз Львівське та Лук’янівське СІЗО. Ми працюємо з іноземними потенційними інвесторами, з комерційними відділами посольств, щоб прощупати, яка конфігурація влаштує потенційного інвестора.

Андрій Новак про крах біткойна, гривню та фейкову пенсійну реформу

Передовсім ми повинні забезпечити пенітенціарну систему якісним персоналом. Для цього потрібна достойна зарплатня, гарна підготовка, постійна перекваліфікація, підвищення рівня. Коли ми зробимо на терезах рівновагу – той ризик, який є в нашій роботі, психологічне навантаження має відповідно оплачуватися, – то мінімізуємо і корупцію, і можливість за гроші поліпшити умови ув’язнення. Людина вирішуватиме, чи зважуватися їй на цей злочин. Цього року ми зробили масовану кампанію з боротьби з такими злочинами – зараз розглядаємо притягнення до відповідальності близько 100 працівників системи. Це призвело до того, що співробітники системи почали дуже серйозно до цього ставитися.

Лобіюємо винесення на друге читання й ухвалення законопроекту №2033-а. Він стосується осіб, які вже відбувають покарання і щодо яких може бути переглянуто рішення суду. Законопроект уже пройшов перше читання. Він дуже важливий із погляду справедливості та можливості довести, що щодо вас не зовсім у законний спосіб винесено рішення суддів. Є випадки, коли зізнання отримували без присутності адвокатів. Це викликає сумніви щодо їхньої правдивості.