Про глобальну кризу

Николай Маломуж
Світ нині хвилюють глобальні проблеми – це економіка, кризові явища, надзвичайно складні загрози, які можуть виникнути на міжнародній арені. У цьому контексті говорять про Україну. На жаль, значно менше, ніж у 2015-2016 роках.

Керівники США, Європи, Китаю, Японії, Канади та інші зараз рідко згадують Україну. Про Росію говорять у негативному ключі. На кожному засіданні згадують терористичну організацію «Ісламська держава». Ми віддалені від цих проблем. Країни Європи та США підтримують Україну, навіть санкції застосували щодо Росії, щоб змусити її діяти в наших інтересах. Але системних заходів, які вивели б світ і Україну із кризи, дозволили б звільнити наш Схід та Крим, не було.

Відчувається не лише втома Заходу від України, бо ми не вирішуємо проблеми, а й глобальна світова криза, яка хвилює більше за українське питання. Наприклад, проблема ядерної війни нової конфронтації, Північна Корея, Іран як новий формат у регіоні Туреччина-Росія, Близький Схід, а це нафтові родовища. «Ісламська держава» – це бойові структури у 107 країнах світу. Це першочергово.

Треба, щоб перші особи, передовсім президент, вели активну роботу з відстоювання наших інтересів, задіюючи потужні формати підтримки США, ЄС, Канадою, Китаєм, Японією. Вони готові до такої співпраці. Відчув, що коли вони будуть самі зацікавлені, тоді допомагатимуть не лише риторикою, а й діями. А зацікавленість з’явиться, коли для них проблеми також стануть критичними. Ми вийшли на ці критичні проблеми з колегами з Конгресу, Сенату, Адміністрації Дональда Трампа, соратниками Ангели Меркель, Еммануеля Макрона. Їх хвилює глобальна холодна війна, гарячі точки, доведення до глобальної ядерної війни. Демонстрували сценарії реалізації таких загроз – це світ без людей. Це спонукає до вирішення світових проблем.

Про дорожню карту

На форумах у Берліні та Вашингтоні я презентував дорожню карту щодо України. Це протистояння на глобальному рівні США, Європи та Росії, НАТО та Росії. Ця конфронтація може перерости в ядерну. Треба тримати глобальні детонатори, які не допустять розвитку надзвичайних ситуацій у світі, зокрема в Україні. Дорожня карта щодо України у деяких пунктах збігається з мінським процесом, але має інший формат забезпечення. Це гаранти, які визначають світові процеси. Тоді ми змусимо Росію діяти, бо в неї не буде вибору. Вона не вирушить до Китаю з газом або нафтою, бо глава КНР буде залучений до цього процесу. Треба діяти в рамках спільних інтересів та дорожньої карти України щодо конкретних регіонів. Наші інтереси: виведення військ, встановлення міжнародного, а потім нашого контролю на кордоні, повернення туди людей, відбудова Донбасу коштом міжнародних інвестицій під егідою великих країн.

Сергій Шахов про судову розправу над Росією та рахунок за агресію

На Заході чують українських експертів, але, на жаль, немає комунікації з керівниками України. Неодноразово пропонувалось президенту, МЗС та іншим формувати дорожню карту, групу підтримки. Мінський формат повинен бути як стримувач, для обміну полоненими. Це тактичний рівень. А щоб вирішити проблему Сходу та Криму, потрібні потужні світові сили. Офіційні та неофіційні формати сприяють формуванню потужної підтримки. Наприклад, днями відбувся візит президента Казахстану до США, а сьогодні Казахстан головує в Раді безпеки. Він виступив із ініціативою на світовому рівні та підтримав проект глобального врегулювання та дорожньої карти щодо України, яку ми презентували в США, Німеччині, Астані. Практично всі члени Ради безпеки підтримали цю модель, бо у виживанні людства зацікавлені всі. Також відбулася зустріч Назарбаєва з Трампом, говорили про стратегічні проблеми світу: ядерна війна, Іран, Сирія, Україна. Вони говорили по пунктах щодо передумов глобального врегулювання, висунення умов Росії щодо реінтеграції Донбасу та повернення Криму. Можливе навіть перенесення майданчика вирішення проблеми з Мінська в Астану. Отримали негативну реакцію Олександра Лукашенка. Але це вже новий формат, нові учасники, нові механізми впливу на Росію.

Я наполягав не на Мінську та Астані, а на Женеві, Хельсінкі, Відні, Цюриху. Ці країни готові прийняти представництво високого рівня. Нам потрібні нейтральні країни, навіть не СНД.

Якщо ми вестимемо велику роботу, це будуть учасники усіх країн світу, говорити будемо не лише про проблеми України, а й про проблеми світового рівня. Жодні представники ОРДЛО та різноманітних угруповань там не будуть присутні. Будуть присутні країни, які щось вирішують, мають міжнародно-правову суб’єктність. Представники ОРДЛО слухаються Путіна, він ініціював ці проблеми для нас, тому має відповідати, вивести війська з цих територій.