Про теракти в парламенті

Заява генпрокурора Юрія Луценка щодо підозри Надії Савченко у підготовці до теракту дуже гучна. Після неї повинні бути дії як політичні, так і силових структур.

Володимира Рубана затримали з цілою вантажівкою зброї. Тобто практично всі факти відкриті. У Савченко я не бачив гранати, пістолета. Але в парламенті може статися що завгодно. У будівлю Верховної Ради ми проходимо як народні депутати, нас не перевіряють.

Після такої заяви Луценка в парламенті було багато наляканих народних депутатів, що все ж таки куля влучить у люстру і вона полетить на них. Народ України був би задоволений, якби відбулася народна люстрація через люстру. Але це вже замах на громадського діяча, політичного діяча, депутата Верховної Ради. Це свідчить про те, що це найвищий законодавчий орган нашої держави.

Коли я приїжджаю в округ спілкуватися із людьми, мені кажуть, що я нормальний народний депутат, працюю, а коли народні депутати всі гуртом збираються – для населення це конформізм. Коли гуртом – ви погані, коли поодинці – ви нормальні. Така небезпека є, можуть відбуватися теракти у Верховній Раді.

Є світові приклади – Вірменія, де вбили народних депутатів прямо в парламенті. Сьогодні силовим структурам треба стежити пильно, як це зробили з Рубаном. Усе ж таки операція була корисною для силових структур. На мій погляд, ця справа доведена. Будуть покарані ще й ті, хто привозив цю зброю.

Колись я чув думку наших політиків, високопосадовців, що на корупцію, крадіжку не варто звертати увагу. Але ж через цю крадіжку тисячі хлопців можуть сидіти в окопах. Хтось вкрав тисячу гривень, не доклавши якогось пороху в детонатор – він не вибухнув, ворог прийшов і вбив наших хлопців. Що це – корупція чи вбивство військових? І військові задіяні в цьому злочині, адже на блокпостах пропускали Рубана. Це було не вперше. Для мене це було як ножем у спину. Людина, яка визволяє з полону наших військових, прикривається тим, що він цим займається, а насправді це була диверсія, спрямована проти української держави та українського народу.

Чекатимемо, що вирішить Генпрокурора з приводу кримінального провадження щодо Рубана. Можливо, завтра він стане героєм і його відпустять. Хоч когось у нашій державі покарали?

Ілля Новіков про «терористку» Савченко та фобію Путіна

Наприклад, екс-мер Стаханова Юрій Борисов, який проводив референдум щодо відокремлення Луганської області від України. Депутати місцевої ради не проголосували і забороняли меру це робити. Але він поставив особисту печатку і сказав, що працюватиме на користь терористів. Його відпускають о 24:00 підступно з-під варти в суді ніби він невинний. Зараз знову суди відправляють його до розшуку. Суддю не покарали.

Чи може народний депутат пронести зброю у Верховну Раду? Є ст. 17 Закону України «Про статус народного депутата», де чітко прописано, що нардепа не мають права оглядати. Тому в сумці може лежати пістолет, будь-яка вибухівка, гранати. Депутатів не оглядають. Під час війни треба виправляти закони, вносити зміни. Нічого не станеться, якщо охорона перевірить мою валізу, якщо вона задзвонить, коли я проходитиму через рамку. Якщо зброя подарована або нагородна – є сейф, будь ласка, покладіть сюди. Навіщо зброя в залі засідань? Буває, що аж вилиці заводить від болю та від злості, може щось і статися, бо ми чоловіки, військових багато у Верховній Раді. Та-таки Надія Савченко також військова.

Щодо перегляду цієї статті немає жодних перепон. Народні депутати мають змінити на користь України та українського народу цей закон. Щоб потім не було кривавої калюжі прямо у Верховній Раді. Ми всі люди, треба познімати корони з голови.

Про зняття недоторканності

Про недоторканність 26 років говорять, але досі її не зняли. Як заявив Петро Порошенко, депутатську недоторканність треба знімати. Він перший вносив закон щодо цього. У першому читанні за нього проголосували.

Це потрібно було зробити давно. Ще у 2004 році, коли зняли з місцевих депутатів. Раніше всі депутати були недоторканними, навіть селищних рад.

Зняття недоторканності з народних депутатів не має якогось тягаря. Все одно залишається імунітет і від генпрокурора, і від президента, і від уряду тощо. Зняття недоторканності просто дає можливість правоохоронним органам або в брудній білизні пошукати, або розслідувати справу, де фігурує народний депутат. Це в нашій державі буде корисно та правильно. Але це має бути колективне рішення.

Нардеп Юрій Левченко зібрав 153 підписи про зняття недоторканності. Якщо 153 депутати підписалися за це, то вони й проголосують, але треба ще 70 голосів знайти.

Що ж стосується зняття недоторканності з нардепа від «Опозиційного блоку» Євгена Бакуніна та Надії Савченко, я сам працюю в Регламентному комітеті, жодних підстав для її незняття немає. Цього разу подання від генерального прокурора було чітко виваженим, фактів достатньо.

Про справу Бакуліна

Уявіть собі, Бакулін викрав $5 млрд. Якщо по одній купюрі складемо – це до Місяця і назад. Уся ця банда сьогодні також присутня в парламенті. Людина жодного разу не з’явилася в своєму окрузі, парламенті. Це свідчить про те, що його рило в пуху, як то кажуть, обкрадав український народ. Хто брав участь в крадіжках на газових вишках, коли працював Бакулін? Це не політичне замовлення, а розслідування кримінального провадження. У 2014 році його закрили політичною волею, зараз відкрили.

У 2014 році Бакулін, щойно пройшовши на виборах до парламенту, одразу виїхав з України лікуватися в Росію. Це мій інсайд. Можна віддати шану російським лікарям, які відповіли на запит Генпрокуратури України, що Бакулін може ходити в Регламентний комітет, може бути присутній у Генеральній прокуратурі як свідок і як обвинувачений. Він навіть у лікарні не був, узяв у лікаря якусь довідку. Головний лікар цієї медустанови після цього надав відповідь генеральному прокурору, що Бакулін ні від чого не лікується. Це якась хитрість – не з’явитися в Україні та не відповісти, куди він дів $5 млрд за правління Януковича.

Сьогодні Генпрокуратура все ж таки працює. До Регламентного комітету подають навіть зняття недоторканності з Андрія Лозового за те, що він зареєстрував у декларації своє посвідчення. Він думає, що через кілька років воно коштуватиме мільйони. Генпрокуратура порахувала, що його посвідчення коштує 242 тис. грн. Зареєстрували мощі в своїй декларації. Вони ж святі! Як можна їх оцінити? Це гріх. Це сирі докази. Або, наприклад, дружину одного з депутатів побили прямо в під’їзді, відібрали телефон, зняли якісь дані, а потім подають їх на комітет. Це не доказова база. А те, що відбулося з Бакуліним – це повна доказова база. Дай Боже, щоб це довели до кінця. Те, що інші країни не видають нам політиків, які втекли – на все є закон. Наприклад, Саакашвілі Україна не видавала Грузії. А сьогодні вигнали з країни. Тут треба теж робити висновки.