Третя світова війна

Третя світова війна саме зараз нам не загрожує. Не дай Боже, колись вона станеться. Якщо проаналізувати заяви, які вже зробили окремі політичні особи Росії, то відповідь Росії буде лише в тому разі, якщо постраждають росіяни.

Тобто вони вже зняли питання захисту сирійського режиму, пересунули свою червону риску. Вони не готові відповідати адекватно на можливий завданий удар по сирійських військах. Сирія загалом – це одна з багатьох точок дотику, з яких складається фронт протистояння Росії. Росія порушила міжнародне право. Це і Північна Корея, і збитий літак над Донбасом, і літак із польською елітою тощо.

Багато чого за ці роки Росія зробила такого, що фактично своїми руками сформувала коаліцію Заходу проти себе. Вона починала з того, що була в G7+1. Їй вдалося за ці роки сформувати широкий фронт проти себе, бо вона вдерлася всюди, навіть у вільні демократичні вибори в США, де вибори – це підвалина американського суспільства.

Зараз Росія отримує зворотну реакцію. Чому тільки зараз? Захід фактично намагався сприймати її як адекватного суб’єкта в міжнародній політиці, але виявилося, що, по-перше, суб’єкт неадекватний, а по-друге – взагалі не суб’єкт, а об’єкт.

Коли почали запроваджувати санкції, виявилася дуже цікава річ – Росії просто нема чим відповісти. Всі російські спікери заявляють про асиметричні відповіді. Я думаю, що на закритті “Макдональдс” усе закінчиться, бо Росія не торгує таким широким спектром товарів, як, наприклад, Китай, який може відповісти. Росія постачає сировину, отримуючи технології від Заходу. Це угода, укладена в 1990-х рр., після розпаду СРСР. Ми були сировинним придатком у складі Радянського Союзу, Захід погодився давати нам технології, щоб ми розвивалися, а ми їм постачали певну необроблену продукцію. Росія вирішила переглянути це все.

“Північний потік 2”

Німеччина не зовсім підтримує будівництво газопроводу “Північний потік 2”, тут процеси складніші. Коаліція, яка сформувалася, містить справді лояльні до Росії партії, які кажуть, що краще розвивати співробітництво, ніж протистояння.

Проект “Північний потік 2” – це корпорація без посередників між Німеччиною та Росією. Німеччина завжди хотіла простору на Сході, розвивалася, змінивши концепцію після Другої світової війни, економічно, стала першою економікою в Європі.

Німецькі компанії зацікавлені у створенні хабу для розподілу газу для всіх європейських країн, бо вони справді економічні лідери. Але політика та бізнес у Німеччині дуже відокремлені, тому ми бачимо, з одного боку, політичні заяви Меркель, що вони проти послаблення санкцій, які накладено на Росію за порушення міжнародного права, а з другого боку – заяви бізнесу про налагодження співпраці з Росією. Для держави це зручно, бо бізнес висловлює такі речі, які не можуть висловити політики.

Холодна війна

Холодна війна вже триває. Раніше вона була невидима для пересічного громадянина, але тривала на папері та в головах кремлівських політиків.

Коли Путін поїхав до Німеччини та сказав про розпад СРСР – це була найбільша геополітична катастрофа, це був сигнал західній еліті, що Путін обирає для себе завдання відновити принаймні частину Радянського Союзу, вплив, який він мав, біполярну систему, яка існувала до цього в світі.

Уже тоді було зрозуміло, що це помилка, хибна мета лідера. Усі напрацювання Росія використовувала задля реалізації цієї глобальної мети. Зараз ця війна стала очевидною, ми побачили її фронти.

Наприклад, іще півроку тому ми розбиралися, звідки у Північної Кореї з’явилися технології, що ракети полетіли, а це була одна з точок протистояння, коли Кремль піднімав ставки, щоб посадити Захід у особі Сполучених Штатів за стіл переговорів та розділити сфери впливу.

Китай та США

Китай ніколи не буде вв’язуватися в пряме протистояння. Сполучені Штати та Китай є економічними локомотивами. Частка в міжнародній торгівлі – 22% на 2014 чи 2015 рік. Вони дуже взаємопов’язані. У 2014 році Китай та США фактично зрівнялися за зовнішньою торгівлею. У Китаю було 4 трлн 52 млрд , у США – 4 трлн 6 млрд.

Китай, почавши політику відкритих дверей, прийнявши правила глобальної торгівлі, яку запустили на Ямайській конференції 1976 року, у 2014 році вже здобув перемогу над американцями.

В економічному розвитку ми бачимо висхідний тренд у Китаю та тренд падіння у США. Трамп не дарма казав, що треба знову зробити Америку сильною. Політична еліта Америки підтверджує, що зараз тренд економічного падіння, тому вони намагаються втримати Китай.

Ми бачимо зараз не війну, а силове запрошення до перемовин із боку США. Обидві сторони окреслили свої національні інтереси в економічній сфері, – а зараз вона превалює, щоб країну вважали панівною, – і готуються до перемовин. Це буде тривалий процес, інколи будуть спалахи протистояння, але Китай переводитиме його в русло перемовин.

Країна, яка подарувала людству порох, папір тощо, не може піти на пряме протистояння, бо знає, що це завжди витрати потенціалу, це неефективно. За Сунь Цзи, якщо вступили у відкрите протистояння, то ви ніякий воєначальник. Ідеальна перемога – отримати бажане без використання армії.