Григорій Шверк про те, хто і що гальмує рух України в Європу

Григорій Шверк про те, хто і що гальмує рух України в Європу

Про неузгодженість законів, небажання мовників бачити у себе деяких депутатів і про те, чи встигне Рада ухвалити до виборів новий Виборчий кодекс, розповів гість Politeka Online Григорій Шверк, народний депутат України, БПП.

Парубій окреслив головні теми цього пленарного тижня: екологія, аграрна політика, питання інтелектуальної власності, призначення дочасних виборів у територіальні громади. Іще не сказали на брифінгу, але воно є в плані: декілька законопроектів щодо ядерної енергетики, ядерної безпеки, хоча їх можна віднести до екологічних питань, є законопроект про чорнобильців до річниці, декілька законопроектів про продовження роботи над трирічним бюджетуванням.

Іще попереднього року Кабмін вийшов із ініціативою про трирічне бюджетування. Ми якісь законопроекти в цьому напрямі вже проголосували, а якісь ще треба проголосувати, вони є в порядку денному на цей тиждень. Важливі законопроекти, які стосуються комітету, в якому я працюю. Один стосується унеможливлення підвищення тарифів на доставку друкованої преси в зону бойових дій, тобто в Луганській та Донецькій області. Це узгоджено з “Укрпоштою”. Вони розуміють, що мають, можливо, трохи в збиток собі працювати, але погоджуються з цим законопроектом.

Про депутатів на телебаченні

Є розбіжності в законі про суспільного мовника та законі про статус народного депутата. В останньому написано, що кожен народний депутат має право на 20 хвилин ефірного часу в державній телерадіокомпанії. А державної телерадіокомпанії немає, на її базі створений суспільний мовник. У нього в законі написано, що він сам визначає свою редакційну політику. Керівництво суспільного мовника справедливо вважає, що необхідність давати 20 хвилин кожному народному депутату – це вплив на редакційну політику.

Тут є проблема – неузгодженість законів. Депутати намагалися внести в закон про суспільного мовника ці 20 хвилин. Ми проти такого рішення, воно є поверненням назад. Але питання є, необхідно досягти якогось компромісу. З одного боку, народний депутат має мати можливість звітувати, брати участь у дебатах, але формати його участі в роботі телерадіокомпанії має розробляти сам суспільний мовник. Народний депутат не може прийти, вимагати ввімкнути камеру та почати його знімати.

Із другого боку, є різні народні депутати. Є такі, яких суспільний мовник хоче запросити до себе в ефір, бо вони додають рейтингу, якості роботі. Є й такі, які не дуже додають якості на телебаченні. Суспільний мовник має розробляти формати: якісь ток-шоу тощо. Причому йдеться здебільшого про місцевих депутатів, тобто депутатів Верховної Ради, які є мажоритарниками або списочниками, які працюють на цій території. Йдеться про те, щоб це робила не київська, а місцева редакція в областях. З одного боку, депутати різні, а з другого боку – філії суспільного мовника теж різні. Хтось із них може забезпечити якісну дискусію, хтось не може.

Ми запропонували на наступному засіданні комітету зустрітися з керівництвом суспільного мовника і обговорити ідеологічно цю ситуацію, щоб, з одного боку, не було впливу на редакційну політику, а з другого – щоб виборець мав можливість бачити своїх народних депутатів.

Про інтереси та орієнтири

Коли йдеться про трирічне планування бюджету, йдеться не про бюджет із конкретними цифрами, а орієнтири, бачення, стратегію розвитку. Щорічний бюджет залишатиметься щорічним бюджетом. На жаль, щоб отримати голоси тих чи інших депутатів, уряд враховує в бюджеті інтереси тих чи інших груп. Але зазвичай інтереси цих груп мають збігатися з інтересами країни. Тобто не може бути такого, що ми рухаємося в одному напрямку, а ухвалюємо щось, що утверджує наш рух назад, щоб 5-10 осіб за щось проголосували. Якісь політичні перемовини мають бути щодо бюджету, як і щодо будь-якого законопроекту, але це має бути не банальний, як то кажуть, розпил бюджетних коштів, це має давати щось людям. Рішення мають ухвалювати з огляду на нашу ідеологію.

Ми рухаємося в Європу, НАТО, вільний ринок. Будь-які законопроекти, які гальмують цей рух, не мають з’являтися в залі. Кабінет міністрів це вже розуміє.

Про вибори по-новому

Щодо майбутнього голосування за нових членів ЦВК у четвер – там суто технічна ситуація. Є список осіб, запропонованих президентом у ЦВК. Там усі нові. Щодо них провели спецперевірку, як зазвичай це буває. Після неї має попрацювати відповідний комітет, розглянути ці кандидатури, після чого список мають винести в залу. У нас зазвичай комітети працюють у вівторок та середу. Якщо комітет, який має це розглянути, встигне, то голосування буде. Я не знаю порядок денний комітету, але вважаю, що йому нічого не заважає попрацювати у вівторок та середу, а в четвер винести це питання на розгляд зали. Здається, там враховано інтереси більшості фракцій, які працюють у парламенті наразі. За цей законопроект можна очікувати якісне голосування – на відміну від деяких важливих законопроектів, щодо яких є розголос, але їх немає у залі, невідомо коли вони там будуть.

Це закон про Антикорупційний суд, про Виборчий кодекс, про національну безпеку. У законі про Антикорупційний суд 1900 з лишком поправок, тому комітет має якісно відпрацювати. Це вже декілька тижнів триває, є певна таблиця з цього приводу. Мені здається, що цього тижня вони не встигнуть, ми розглядатимемо це на двох пленарних тижнях у травні. Щодо Виборчого кодексу за авторством Парубія 4200 правок. На жаль, там навіть комітет іще не працює. Я вважаю, що висока ймовірність того, що закон про Антикорупційний суд у травні ухвалять. А от законопроект про Виборчий кодекс містить багато юридичних проблем, стільки інтересів у залі щодо нього, що мені здається, що наступні вибори пройдуть за старим законом.

матеріали рубрики
Микола Маломуж про перспективу ядерної війни і можливості України їй запобігти Politeka on-line
Микола Маломуж про перспективу ядерної війни і можливості України їй запобігти
Володимир Парасюк про дебільну коаліцію і театр імені Юрія Луценка Politeka on-line
Володимир Парасюк про дебільну коаліцію і театр імені Юрія Луценка
Богдан Яременко про те, чи варто українцям радіти поразці Трампа та підписанню Томосу Politeka on-line
Богдан Яременко про те, чи варто українцям радіти поразці Трампа та підписанню Томосу