Про нерозуміння депутатами процесу законотворення, український парламент у форматі роботи пекарні та намагання керувати Верховною Радою з боку Банкової розповів гість Politeka Online Віктор Чумак, народний депутат України, позафракційний.

Про голосування за поправки щодо Антикорупційного суду

Немає волі голосувати, до того ж це законодавчий спам. Половину поправок із 2000 можна вважати спамом. Можливо, хтось справді хотів покращити цей проект закону. Але в залі здебільшого сидять люди, які не розуміють процесу законотворення, не хочуть над цим працювати. Купа людей не вважають за необхідне сидіти в залі, коли відбувається процес законотворення, тому під час другого читання ми завжди бачимо порожню залу.

Людям по цимбалах, що будуть ухвалювати та в якій редакції.

Прийдуть потім на те, що вийде, проголосують загалом за цей закон та будуть вважати, що вони щось ухвалили. Хоча розгляд поправок – це конструктивна можливість змінювати проект закону, якщо він недосконалий. Якщо немає людей, то апріорі не можна набрати необхідну кількість голосів, щоб проголосувати за ту чи іншу поправку. Коли бачать, що ставлять на підтвердження поправки від влади, за допомогою яких вона хоче отримати закон, який більше захищає її інтереси, і не можуть цього досягти під час другого читання, вони вдаються до певних регламентних маніпуляцій.

Вони збирають потім усі ті поправки, які їм потрібні, в одне речення, і Парубій на засіданні або голова комітету каже: “Голосуємо за поправки”, після чого починає перераховувати за номерами. Голосують одночасно перед остаточним голосуванням, коли всі люди присутні в залі, які є кнопкодавами, не знають, за що голосують. Так ухвалювали поправки до всіх кодексів. Вони неконституційні, бо їх ухвалили з порушенням процедури. Щоб розглянути 2000 поправок, потрібно 2-3 тижні. Це нормальна законодавча робота. Парламент це ж не пекарня, яка пече пиріжки.

Для нормальних парламентів 20-30 законів на рік – це нормально, а ми ухвалюємо 300.

Це ненормально, бо люди не встигають орієнтуватися, що саме вони ухвалюють. Ухвалення законів – це дебати над тим, як змінювати ті чи інші суспільні відносини. Закон це не просто папірець, на якому купа символів – це правила, які змінюють суспільні відносини. Потрібно знати, які суспільні відносини змінюються, чому, які виникають. Для того й існують парламенти, щоб дебатувати, як змінювати ці відносини, щоб покращити ситуацію в країні.

Саме слово “парламент” походить від французького “розмовляти”. Комітет нічого не розглядав, він уперше зібрався цього понеділка, коли почалися перемовини з представниками Венеціанської комісії та МВФ. Комітет нічого не розглянув, рішення комітету не було. Я не знаю, що ми зараз розглядаємо. Так, остаточний текст роздали, але чи було засідання комітету? Комітет теж мав розглянути кожну поправку. Він просто фізично не міг це зробити, коли збирався на 15 хвилин.

Щодо повноважень Громадської ради міжнародних експертів

Я розкажу на пальцях, що узгоджується, а що ні. Які повноваження Ради міжнародних експертів? На етапі добору суддів ця комісія перевіряє кандидатів на доброчесність. Чи можуть вони пояснити походження чотирьох “Лексусів”, двох “Порше” тощо? Якщо так – тоді можеш пройти, якщо ні – тебе просто відкидають як недоброчесного. Подалися 200 суддів, треба відібрати 50. Ця Рада експертів на етапі добору відкинула 50 недоброчесних суддів. Потім передають 150 особових справ ВККС на розгляд, обрання тощо.

Більше ця Рада нічого не має робити, вона лише відкидає недоброчесних. А наші що хочуть зробити? Рада відкинула недоброчесних суддів, а наші кажуть: “Почекайте! А якщо вона помилилася?” Якщо помилилася, то дайте їй ще раз на розгляд ці документи. А наші хочуть, щоб ВККС своїм рішенням, двома третинами голосів, дозволяв цим кандидатам стати суддями.

Це роблять для того, щоб провести конкретних людей, щоб конкретні прізвища пройшли до складу Антикорупційного суду.

Так було з Верховним судом, де 27 осіб провели всупереч Громадській раді доброчесності. Триває боротьба за те, чи буде цей суд незалежним, чи складатиметься з суддів, які не погрузли в корупції – або там сидітимуть люди, якими можна керувати з Банкової. Я хочу, щоб там сиділи чесні люди. МВФ, міжнародні партнери захищають наші з вами інтереси, а Петро Олексійович, Парубій, Кононенко, Ляшко та інші, хто кричить про зовнішнє управління, захищають інтереси клептократів та олігархів, щоб суд потім їх не судив.

Щоб не судив тих, проти кого порушено провадження щодо трьох виграшів, щодо офшорів тощо. Вони зацікавлені в цьому, тому й кричать про зовнішнє втручання, про управління, про порушення Конституції. Жодного порушення немає, все відбувається в рамках українського законодавства. Боротьба триває за те, щоб провести нечесних суддів для того, щоб вони ухвалювали потрібні тим чи іншим політикам рішення.

Олег Барна: В Європі не хочуть бачити Україну потужною державою

Щодо президентського впливу на голосування у ВР

Я колись уже казав, що проголосують президентський варіант. Петро Олексійович скаже, що він хороший, Венеціанська комісія хороша, а погані депутати, бо таке зробили. Те, що вчора почали розглядати, не узгодивши цю позицію, свідчить про те, що вони пішли ва-банк, бо вийти з розгляду закону вже не можна. Коли дійде справа до цієї поправки, а вона не узгоджена, то, звісно, проголосують ту редакцію, яка влаштовує Банкову. Само собою, Порошенко розведе руками і скаже, що хотів усе зробити, але колективна воля парламенту стала на заваді.

Міжнародний республіканський інститут проводив дослідження. Одна табличка говорить, що треба робити з українськими політиками та чиновниками, якщо вони провалюватимуть антикорупційні реформи. Це персональні санкції. Я просто благатиму всіх наших міжнародних партнерів виконати волю українського народу.