Що спонукало лідера партії «Самопоміч» Андрія Садового балотуватись в президенти, які норми мовного законопроекту потрібно виключити і чому Кабмін повинен відмовитись від підвищення цін на газ, розповіла гість Politeka Online народний депутат фракції «Самопоміч» Альона Бабак.

Про кандидатуру Андрія Садового на президентських виборах

Це мотивація послідовна. Коли ми йшли в 2014 році в парламент, то власне Андрій Садовий мав на меті, що буде час, коли і він буде балотуватись на посаду президента.

Андрій Магера про вибори під час війни та підкуп електорату в Україні

І ми, ті, хто йшли тоді в парламент, і я особисто вважала, що має прийти той час, коли буде змінено політичне лідерство в державі на самому високому рівні. Для мене це рішення було дуже очікуваним.

Середовище надзвичайно кислотне. Чим раніше ти скажеш про наміри, то більше буде негативного тиску. Все, що можна приліпити цій людині, все будуть робити.

Безумовно, кожна людина з метою самозбереження, починає входити в цей процес якомога повільніше.

Я не бачу у будь-якої людини мети висувати свою кандидатуру на посаду президента просто заради того, щоб зберегти свою політичну силу.

Про мовний законопроект

В законі буде чітко означено, в яких сферах нашого життя вживається державна мова. Це обов’язкова річ. Якщо ми говоримо про парламент, то депутат повинен володіти державною мовою. Уряд повинен говорити державною мовою.

Кирило Молчанов про віртуальний статус Донбасу і найбрудніші президентські перегони

Якщо ми говоримо про суспільне мовлення, радіо, телебачення, то тут так само повинні бути витримані певні стандарти використання державної мови. Але було уточнення в ході обговорення, що відповідно до закону про телебачення і радіомовлення. Тобто, що ми йдемо в цій сфері еволюційно до використання державної мови.

Але були такі речі, які я не поділяю. У нас є час і я буду готувати зміни до цього закону. Вони пішли, але не були оголошені під час засідання як такі, що будуть. Бо зміни були: прибрали мовних інспекторів – це надзвичайно скандальна річ. Залишили уповноваженого з державної мови.

Є такі речі, як штраф за те, що людина не використовує державну мову під час робочих зустрічей або засідань на державних або комунальних підприємствах. Я сама людина Кривбасу. Я вивчила державну мову без питань – мені не потрібно було пояснень.

Я поділяю позицію закону, що парламент – це найбільший представницький орган і тут, безумовно, людина повинна володіти державною мовою і мати до неї таку саму повагу, як до інших атрибутів державності.

Але я негативно ставлюся і буду змінювати оце штрафування за незнання державної мови. Я вважаю, що це нонсенс.

Закон, як я зрозуміла ініціаторів, в тих положеннях, які стосуються штрафування, застосовується в тому разі, якщо хтось оскаржить дію представника державної влади, що він не вживає українську мову і це якось ображає. Тоді звертаємось до уповноваженого, і він захищає права людини на те, щоб до неї звертались українською.

В Запорожской области отказались от русского языка

Про бідність України через співпрацю з МВФ

Якщо ми з вами візьмемо 2014 рік, Україна після Майдану, з величезним дефіцитом, страшними боргами по газу і так далі, намагалась встояти в умовах військової агресії. Експерти МВФ, які були тут, підтримали децентралізацію, певні реформи, зробили фахову оцінку. Це було надзвичайно корисно і важливо.

Дефолт все ближче: хто заважає Україні отримати транш МВФ

Але сьогодні ми маємо «Нафтогаз», підприємство, яка за результатами другий рік поспіль має прибутки вже після сплати податків і дивідендів. 2017 рік – 39 млрд чистого прибутку. Компанія «Укргазвидобування», яка входить до складу «Нафтогазу», за півріччя цього року мала 14,2 млрд чистого прибутку. В цих умовах говорити Україні з боку МВФ, що треба просто підняти ціну, бо по формулі імпортного паритету вона має бути 13 тис. грн за тисячу кубів…

Формула – це не економічний закон, вона створена людьми. Нам нав’язують формулу, яка робить нас бідними.

У нас великий кредитний ресурс, який ми взяли в МВФ. Але найбільш складно те, що в наступному році у нас починається етап виплат основної суми боргу. Тому уряд і каже, що ми між двома лезами. Якщо ми піднімемо ціну на газ – у нас буде бунт. І вибори на носі. Ми будемо дотувати субсидії в колосальних розмірах. Але уряд розуміє, що потрібно перекредитуватись, аби почати виплачувати старі борги.

Я думаю, що уряд має бути критично жорстким і говорити на що ми готові йти, а що ми категорично не будемо робити. Як, наприклад, змінювати ціну газу.

Бо це виключно формульний підхід. Економічних підстав для збільшення ціни немає. Тому я й називаю це нав’язуванням бідності.

Нагадаємо, в МВФ розповіли, як житимуть українці через п’ять років.

Раніше Politeka повідомляла, що Євген Рибчинський розповів, хто з депутатів голосував за мовний законопроект «під тиском».

Також Politeka писала, що в Україні підрахували надзвичайну кількість кандидатів в президенти.