Про те, чи досягла Україна свого економічного дна, як від нього відштовхнутися, а також, що чекає багатостраждальну гривню і чи вдасться олігархам нав’язати нові правила «великої гри», Politeka розповів екс-міністр економіки Володимир Лановий.


– Які тренди були найголовнішими в українській економіці в 2016 році?

– Економіка перебуває у стані застою. Лежить на дні. Щоб їй звестися, потрібні колосальні зусилля. Поки що наші керівники нічого для цього не роблять. Були деякі кроки щодо зміцнення грошової системи, побороли інфляцію. Але це окремі питання. Загалом вони ситуацію не змінюють.

У реальному обчисленні доходи населення падають. Не потрібно виходити з маніпулятивних статистичних розрахунків, що базуються на тому, що торгівля зросла. Адже торгівля обчислюється в поточних цінах, які зросли. Ось вам і обсяг обігу.

Україна посіла друге місце з кінця за темпами падіння реальних доходів – пенсії, зарплати, прибутку. За моїми розрахунками, рівень доходів громадян упав десь у 2,5 раза.

Економіка потрібна не лише для ВВП, розрахунків або індексів. Вона необхідна для поліпшення життя людей. При гідному заробітку громадяни більше б купували, будували, інвестували, клали б гроші в банки. А в нас все працює у зворотному напрямку: люди забирають гроші з банків, менше купують, інвестиції щороку зменшуються.

– Чи продовжиться падіння інвестицій в 2017 році, або виникне ефект відскоку і ми почнемо підніматися?

– Немає такого поняття, як економічний відскок. Його придумали якісь вигадники на рівні експертів, які обслуговують зараз уряд. Олігархи сьогодні витрачають достатньо грошей, щоб створити інформаційні хвилі, захист, протекціонізм.

Уряд різними маніпуляціями вносить анархію у фінансову систему. А ми від них чуємо, що якщо будуть інвестиції, то і промисловість одразу підвищиться. Цікаво, шляхом чого?

Друге, що виголошується, – підвищимо зарплату удвічі, відрахування в пенсійний фонд, розширимо субсидії. Третє – націоналізація ПриватБанку.

Підвищення “мінімалки” до 3200 знищить економіку України

Спосіб вирішення проблеми дозволяє зробити висновок, що настає фінансова анархія. Отже, будуть нестійкі доходи бюджету, не буде вчасно наданих субсидій, побачимо затримки надходження платежів із ЖКГ тощо.

– Що буде, якщо буде спрямовано всі гроші на реанімування ПриватБанку?

– Тоді інфляція з’їсть усі гроші українців. Якщо ж грошей Привату не дадуть, то інфляції не буде. Люди почнуть думати, що вони завжди можуть зняти гроші зі своїх рахунків. Але в цьому і полягає головна помилка.

Ці борги держава відкладе на невизначений термін. Облігації випущені на 15 років, щоб підтримати банк. Але це всього лише квазірішення. Облігації не вирішують ситуацію. Складається враження, що уряд швидко намагається «залатати» дірки, що виникли.

Слід зазначити, що борги із ЖКГ зараз уже становлять 20 млрд грн. У громадян немає можливості сплачувати такі тарифи. І субсидії не надходять.

– Як щодо зарплати в 3200 грн? Які будуть наслідки такого рішення уряду?

– Уряд Гройсмана поки лише спостерігає за виконанням свого розпорядження. Керівникам підприємств офіційно доводиться скорочувати робочий день наполовину, щоб відповідати новій нормі. Люди, зі свого боку, обурені, оскільки зарплата в підсумку залишилася такою, як і була. Це несе руйнівний ефект фінансовій динаміці. Громадяни змушені шукати нову роботу. Виникне безробіття. Особливо у приватному бізнесі. Багато підуть у тінь.

– З якими економічними викликами доведеться зіткнутися в 2017-му?

У 2017-му році відбудеться велика інфляція. За багатьма позиціями бюджет не отримуватиме доходів. Наприклад, від алкогольної або тютюнової продукції. Адже там збільшили акциз на 20%. Українці відмовляться купувати продукцію, яка зросла в 1,5 раза. Повернуться до особистого виготовлення, або почнуть купувати дешевші аналоги.

Крім цього, уряд збирається зробити реструктуризацію внутрішнього боргу з облігацій, випущених до цього. Це очевидна заява про дефолт із бюджетних платежів. Оскільки Кабміну потрібно погасити борг власникам облігацій. Виходячи з бюджету, ресурсів немає. Він не зможе обслуговувати облігації.

Потрібно задуматися: якщо уряд не зміг обслужити облігації в держсекторі за попередні роки, чи зуміє він обслуговувати облігації ПриватБанку?

У фінансовій площині ситуація у країні погіршується, стабільність відсутня, а значить – інвестицій не буде.

– Україна торік намагалася закрити фінансові «діри» траншами від МВФ. Була інформація, що такої допомоги більше не буде. Яка ситуація з позиками з боку МВФ?

– Моральне і політичне ставлення Заходу до України погіршилося. Європейці вже відмовили нам і у фінансовій, і у військовій допомозі. МВФ обіцяє розглянути питання про наступний транш, але практичних дій не спостерігаємо.

Також європейці почали послаблювати санкції щодо Росії. Зокрема, дозволили «Газпрому» збільшити прокачування газу до 50% трубою OPAL, що йде через Німеччину в Південну Європу в обхід України. Це явна ознака того, що Захід не лише погіршив до нас відношення, а й зовсім переглядає співвідношення «Україна-Росія» в контексті інтересів ЄС.

Напевно, мають рацію ті мислителі, які зараз говорять, що Україна стане яблуком розбрату в Європі. Литва, Швеція, Англія стоять на боці України. Решта ж ухиляються від відповідальності в україно-російському протистоянні.

Дехто каже, що ЄС може навіть розколотися, що спричинить різні політичні наслідки. Не хотілося б драматизувати ситуацію, але щось «не так» вже відчувається.

– Тому і транш від МВФ перебуває в підвішеному стані?

– Так. Інформація про офшорні рахунки наших керівників країни, з е-декларацій шокує і ЄС, і США. Якщо така інформація потрапляє в американські ЗМІ, то це спричиняє обурення від громадян. Мовляв, чому є співпраця з такою державою. Адже ніколи недемократичний режим не отримував гроші ні від Америки, ні від МВФ.

Нацбезпека-2017: нові загрози та головні помилки України

Україні не варто чекати зараз нових кредитів від МВФ. Швидше за все, дефолт і реструктуризація, які замислює український уряд, пов’язані з цим.

– Чи є альтернатива МВФ?

МВФ – це рятівний круг, який кинули тому, хто тоне. Навіщо ж інші кидатимуться разом із цим потопельником? Програми МВФ просто хочуть поставити нас на ноги. Якщо ж ми нічого не робимо, то який же кредитор дасть нам кошти?

Потрібно жити за коштами, зупинити розграбування, спекуляції. Повернути валюту, яка розміщена за кордоном, у країну. Для цього є всі правові механізми.

– Які саме механізми?

Багато олігархів, банкірів готові все закрити і віддати, аби виїхати і перевезти гроші. Ми ж бачимо, якими страшними темпами виводяться капітали. З ними потрібно дуже серйозно поговорити. Нагадати, що в них – підприємство і майно, а у держави – закони, від яких вони, м’яко кажучи, ухиляються. Наприклад, якщо ви даєте мені хабар, а я у вас його не візьму. Тому, дорогі, ми з вами розмовлятимемо з позиції закону. Якщо ми вам дозволили вивозити товар, то ви повинні повернути валюту назад.

Дірка у ПриватБанку – $6 млрд. Ймовірно, Коломойський узяв ці гроші і розпоряджається ними за кордоном. Йому ж більше нічого не потрібно. Він починав цей банк з $3 тис. статутного фонду в 1992 році. Зараз уже має $6 млрд. Невже ми думаємо, що йому знову буде цікаво приводити сюди $6 млрд, щось розгортати?

Олігархи не пов’язують своє майбутнє з нашою країною. Ми повинні це зрозуміти і не вірити різним патріотичним фразам.

– Курс гривні впав. Якими будуть ваші прогнози?

– Уряд гратиме. Курс поплив. При цьому ніхто нічого не пояснює. Якщо на Заході відбувається тенденція щодо зміни курсу, то керівники центрального банку виступають і кажуть, що в певному кварталі планують зробити певні операції. Усі повинні про це знати. Тому що якщо торгова компанія не знає, яким буде курс у певному кварталі, то не зможе планувати операцію. Вона завищуватиме, індексуватиме, плануватиме наперед. Створюються непотрібні девальваційні та інфляційні очікування, ажіотаж. Не можна грати з народом у темну. Може бути все що завгодно, але потрібно говорити.

Крім того, курс гривні залежить від дій НБУ. Зокрема, чи буде він викуповувати облігації ПриватБанку.

Дефіцит держбюджету – 75 млрд грн. Відповідно до закону про бюджет, ми повинні випустити облігацій на 175 млрд грн. Плюс ще 117 млрд грн облігацій ПриватБанку, які нібито вже випущені. Виходить, повинні надрукувати облігацій у загальному близько 285 млрд грн. Це вже дефіцит не 3% ВВП, а ледь не 10%. Якщо їх надрукують, то настане крах. Гіперінфляція. Ціни зростатимуть щомісяця на 40-50%.

Економічний прогноз-2017: чи має Україна шанс стати на ноги?

Ймовірно, що уряд не монетизуватиме всі 285 млрд грн. Швидше, частинами, не виконуючи свої бюджетні зобов’язання так само, як зараз.

– Як Україні вийти з нинішньої кризи?

– У нас фундаментальний олігархічний лад. Він проник в усі сфери, захопив головні телеканали, утримує парламентські фракції. Олігархи користуються державним впливом і отримують прибутки, оминаючи модернізацію, інвестиції.

Весь світ розвивається так, що з’являються інновації, розвиваються нові ринки, продажі, доходи. Наші олігархи так не живуть. Такий лад їм не потрібен. Їм цікаво виснаження власної країни і власних підприємств, якими їм ніколи займатися.

Ми потрапили в якусь пастку. Потрібно вирватися, втекти від олігархів у політиці і економіці. Це, перш за все, – нові вибори і нові правила.

Хоча економіка свою справу теж робить. Олігархи зазнають збитків. Це говорить про те, що їхній ресурс уже вичерпано. Якщо вони не качатимуть гроші з держави, то їм кінець. Потрібно дати їм спокійно збанкрутувати і скерувати всі ресурси у приватний підприємницький сектор, інноваційні проекти. Це вимагає зміни всієї фінансової системи, реформ у податках, банках тощо. Йдеться про послідовний ряд реформ, який би реструктуризував розподіл капіталу в суспільстві не так, як потрібно олігархам, а так, як потрібно економіці.

Я впевнений, що олігархічний лад завершує свій цикл. Після Порошенка їх уже не буде. Вони самі втечуть і перегризуть один одного. На виборах побачимо зовсім інші результати.

Для нас важливо, щоб втрати олігархів не позначалися на економіці. Коломойський зробив так, що його втрати перетворилися в доходи. Нам потрібно зробити так, щоб їхні втрати призвели до нашого прибутку. Думаю, що 2017 рік стане роком початку таких процесів.

Романія Горбач, Владислав Руденко