Василь Гацько про страхи Януковича, об’єднання демократичних сил та брехню влади (відео)

Василь Гацько про страхи Януковича, об’єднання демократичних сил та брехню влади (відео)

Чи варто підтримувати блокаду, навіщо новим політичним силам потрібно домовлятися про співпрацю задовго до виборів та на які кошти існують партії розповів гість Politeka online співголова «Демальянсу» Василь Гацько.

– Після втечі Януковича в резиденції Межигір’я знайшли ваше фото. Як воно туди потрапило?

гацько– Місяців за сім до Революції ми мали необережність прийти з протестами під Межигір’я. Оскільки це була зона комфорту Януковича і він хвилювався, коли її хтось порушував, то нас тоді покарали. Покарали у вигляді арештів, затримань, ізоляторів. Але наступного дня ми знову прийшли і ходили доти, доки нас не припинили кидати за грати.

Ще до Революції ми потрапили під серйозний каток пресу і в регіонах і в Києві зокрема. Тому для нас насправді Революція і її початок – це була можливість видохнути.

– Тобто для вас не було несподіванкою те, що ваше фото було в Януковича?… Чому він вас боявся?

– Я не те щоб не здивувався, а просто, чесно кажучи, не думав про це. Я жодного разу не був в Межигір’ї, в мене є якась внутрішня агресія щодо цього місця і тому немає бажання туди їхати. Я там був до Революції, під час Революції , але жодного разу після.

– Ви особисто були знайомі з Віктором Януковичем?

– Ні, на щастя.

– Ви народилися на Луганщині, на території, яка зараз під контролем бойовиків. Коли ви востаннє були на малій Батьківщині?

– Одразу після Революції. Я розумів, як може розвиватися ситуація, проїхав всі місця де ріс. Я говорив з людьми. Говорив, якщо це зараз не зупинити, то це переросте у військовий конфлікт. Так і сталося. Там зараз глибока психологічна криза у людей. У тих, хто виступав за відособлення від України є розчарування. Принаймні в тих, кого я знаю. Вони явно невдоволені тим, що там зараз відбувається.

Для людей це виглядає як безвихідь. Не видно, коли буде роз’язання, коли настане такий бажаний для них мир. В цілому для мене це складна ситуація, тому що на окупованих територіях залишилися могили і мого діда, і мого батька. Сьогодні, втративши частину своєї землі, я розумію ціну цієї втрати і головне – не втратити більше.

Сьогодні, в контексті усіх політичних дискусій з приводу Донбасу, я розумію, що ми не можемо припуститися помилки. Отже треба фокусуватися на тій території, яка є під контролем держави, а потім вирішувати питання з тими територіями, які є непідконтрольними. Я виступаю дуже жорстко проти будь яких виборів там, інтеграції на умовах Росії і так далі.

– Сьогодні майже вся фракція в парламенті від «Самопомочі» вирушила на блокаду торгівлі з окупованими територіями. Ваші люди від «Демальянсу» там є?

– Я був там як співголова партії. Поїхав для того, щоб не з новин телебачення взнавати про події. Ми познайомилися з людьми, переговорили, подивилися їм в очі. В мене таке враження, що ці люди однозначно прагнуть добра Україні.

– В уряді стверджують, що блокада може призвести до проблем в енергетиці. Заради того, щоб не було цих проблем, щоб українці нормально пройшли опалювальний сезон, можливо потрібно піти на розблокування постачання вугілля? Не контрабанди іншої, а саме вугілля?

– До проблем в енергетиці призводить не блокада, а абсолютно злочинна бездіяльність українського уряду і української влади. Три роки – це достатньо часу, щоб зробити незалежною підконтрольну територію від окупованої.

– Але ж уряд уже цього не зробив…

– Це чистої води шантаж. Звичайно можуть виникнути проблеми, якщо їх не вирішувати. Але в цілому блокада, яку робили громадські активісти і люди, які були в АТО, а я був там і бачив там багато переселенців вимушених і говорив з ними, вона відкрила колосальний гнійник брехні, який стосується і енергетики, і економіки, і в цілому всього, що приховує влада.

Ця брехня підняла на поверхню цілий пласт проблем, які активно обговорюються. Влада нині може діяти в двох напрямках: шантажем відключень дотискати дискредитацію або зробити те, що врешті вона мала зробити впродовж трьох років.

– «Демальянс» було створено на базі громадської організації. Які трансформації відбулися в вашій структурі і чому ви врешті вирішили стати партією?

– Ми створювали партію вже коли Янукович став президентом. Для нас це був період певного обурення неспроможністю політиків. Але він був ще й романтичним, тому що на установчих зборах вік учасників в нас був від 21 до 23 років. Фактично це була сама молодь.

Політикою ми зайнялися вже після Революції. До того це була боротьба за права і свободи. Особливо в часи Януковича, в такому жорсткому форматі.

– На які кошти існує «Демальянс»?

– Від часу відкриття наших рахунків, ми всі кошти (рахунки) викладаємо в онлайн. Робимо це по сьогоднішній день і там можна подивитися, хто робить які внески. У нас скромні річні бюджети, не вдається збирати гігантські суми, необхідні для політики загальнонаціонального масштабу. Якщо я не помиляюся, в звітах до НАЗК – цифра порядку трьох з половиною мільйонів гривень.

– В яку суму обходиться утримання одного регіонального представництва?

– Якщо говорити про професіоналізацію політики, то одна регіональна організація мала би мати бюджет хоча б 100 – 150 тис. грн на місяць для того, щоб утримувати постійну приймальню, офіс і так далі. Зараз є організації, які взагалі живуть тільки на членські внески. Є ситуація краща – в Дніпрі, наприклад, в Чернігові, в Миколаєві – там 70-100 тис. грн в місяць бюджети є.

– Серед ваших однопартійців є заможні члени? Українська практика показує, що партії не існують лише на членські внески…

– Частка членських внесків в загальному бюджеті – до 10%. Інше – це пожертви, які ми збираємо від малого та середнього бізнесу, від компаній, які не мають жодного відношення до держбюджету і подібних речей. Це і представники IT-сфери і так далі. Можна завжди зайти і подивитися.

Нам допомагає спеціальна опція на сайті. Вона збирає кошти під окремі напрямки. Умовно кажучи, ми збирали кошти на антикорупційні форуми і отримали тоді приблизно 300-400 тис. грн. Були й такі періоди.

Якщо ж мати взаємини з олігархами, то партія припиняє бути партією, а стає політичним проектом  – інструментом збагачення в руках олігархів.

– В день вшанування Героїв Небесної Сотні ви з’являлися на Майдані разом з Міхеїлом Саакашвілі та Анатолієм Гриценко. Відомо про можливість утворення політичного альянсу між вами. З ким ще ви збираєтеся об’єднуватися?

– Зараз є гостра необхідність в координації демократичних сил. Ми тримаємо активний діалог між лідерами чотирьох партій: «Демальянс», «Рух нових сил» Міхеїла Саакашвілі, «Громадянська позиція» Анатолія Гриценка і «Самопоміч» Андрія Садового.

– А чому ви ще досі не об’єдналися?

– Створення одної партії з кількох – це непростий процес, а, можливо, й непотрібний. Що на мою думку потрібно? Потрібно формувати єдину команду для перемоги на вибори, яка зможе в результаті сформувати уряд. От з цих міркувань конструкції, які є на сьогодні, вони є більш реалістичними.  От над цим й потрібно працювати.

– Не боїтеся, що при об’єнанні з Міхеїлом Саакашвілі ви посунетесь у лідерських позиціях?

– Завдання, які стоять сьогодні перед Україною, потребують десятків і сотень лідерів. Лідерство вітається і тут кожному знайдеться своє місце. Якщо ти хочеш змін для України, то ти не в праві ставити успіх держави в залежність від власних амбіцій.

– Соціологія показує, що за умови проведення виборів наприкінці минулого року, подібне об’єднання чотирьох політ сил набрало б не більше 15%. Не маючи в парламенті більшості, змінити країну, як мінімум, складно.

– Йдеться про тісну координацію наразі, а не про об’єнання, тому що реально виборів ще немає. Але якщо таке об’єднання відбудеться, то ні про які 15 % не ідеться. Мова йде про перемогу на виборах.

– Які зараз рейтинги у «Демальянсу»?

– Я думаю, що ніяких зараз рейтингів у «Демальянсу» немає по одній простій причині – нас немає в інформаційному просторі, а тому про «Демальянс» ніхто не знає. Тому для нас, окрім співпраці з сильнішими гравцями, найголовнішим є об’єднання людей, які знаходяться поза межами партій.

Фото: Євген Котенко/Голос столиці

матеріали рубрики
Сивохо в РНБО: розкрито подробиці кадрових рішень Зеленського Politeka on-line
Сивохо в РНБО: розкрито подробиці кадрових рішень Зеленського
Микола Томенко про відкриття ринку землі: «є інший шлях» Politeka on-line
Микола Томенко про відкриття ринку землі: «є інший шлях»
Українські дороги стануть європейськими, прийнято новий закон: «це відкладали більше десяти років» Politeka on-line
Українські дороги стануть європейськими, прийнято новий закон: «це відкладали більше десяти років»
Вторгнення Туреччини до Сирії: експерт розповів про небезпеку для України Politeka on-line
Вторгнення Туреччини до Сирії: експерт розповів про небезпеку для України
Катеринчук розповів про новий антикорупційний закон: «доноси повертаються» Politeka on-line
Катеринчук розповів про новий антикорупційний закон: «доноси повертаються»
Журналістка пояснила, як Порошенку вдається уникати в’язниці: «спочатку його прикривав Луценко, тепер…» Politeka on-line
Журналістка пояснила, як Порошенку вдається уникати в’язниці: «спочатку його прикривав Луценко, тепер…»
Експерт розповів про пастку для Рябошапки: «до генпрокурора є питання» Politeka on-line
Експерт розповів про пастку для Рябошапки: «до генпрокурора є питання»
З’явилися нові деталі зустрічі в Нормандському форматі: «парламент не проголосує» Politeka on-line
З’явилися нові деталі зустрічі в Нормандському форматі: «парламент не проголосує»
Названо нову загрозу для партії Зеленського: «може повністю знищити» Politeka on-line
Названо нову загрозу для партії Зеленського: «може повністю знищити»
Юрій Атаманюк розповів про наслідки законів по ФОПам «всюди прийде податковий інспектор» Politeka on-line
Юрій Атаманюк розповів про наслідки законів по ФОПам «всюди прийде податковий інспектор»
Охотін розповів про вибори на Донбасі: що повинна запропонувати Україна Politeka on-line
Охотін розповів про вибори на Донбасі: що повинна запропонувати Україна
Експерт пояснив, як Луценко зіпсував міжнародний імідж України: «заради власної вигоди» Politeka on-line
Експерт пояснив, як Луценко зіпсував міжнародний імідж України: «заради власної вигоди»